Є. С. пред'явила позов до А. С. про розірвання шлюбу та поділ
майна. Позивачка зазначала, що від зареєстрованого шлюбу у них є
троє дітей. Під час шлюбу було придбано майно, у тому числі й
автомобіль "Волга М-24". Посилаючись на те, що сім'я розпалась,
вона просила розірвати шлюб і поділити майно, виділивши їй
автомобіль.А. С. також пред'явив позов про розірвання шлюбу та поділ
майна із залишенням йому автомобіля, враховуючи, що останній був
придбаний за позичені гроші і борг ще не повернуто. Рішенням
судової колегії в цивільних справах Волинського обласного суду
шлюб між сторонами розірвано, поділено майно з виділенням
позивачці автомобіля і стягненням на користь відповідача грошової
компенсації.У касаційній скарзі А. С., вважаючи неправильним рішення
суду, просив його скасувати, оскільки суд безпідставно не врахував
боргу за автомобіль і необгрунтовано виділив його позивачці.Судова колегія Верховного Суду УРСР касаційну скаргу залишила
без задоволення і в ухвалі про залишення рішення без зміни вказала
на таке. Постановлюючи рішення про розірвання шлюбу, суд виходив з
того, що сім'я фактично розпалася, дальше спільне проживання і
збереження сім'ї стало неможливим, сторони наполягають на
розлученні, тому рішення щодо цього відповідає ст. 40 КпШС
( 2006-07 ).Проводячи поділ майна, суд встановив, що все воно придбано
під час шлюбу, тому відповідно до ст. 22 зазначеного Кодексу
( 2006-07 ) є спільною сумісною власністю, а тому подружжя має
рівні права на нього, хоч один з них був зайнятий веденням
домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних
причин не мав самостійного заробітку. Виділяючи автомобіль
позивачці, суд виходив з передбаченого ст. 29 КпШС України способу
поділу майна між подружжям, зокрема, застосував присудження одному
з них майна в натурі з покладенням на нього обов'язку компенсувати
іншому з подружжя його частку грішми. Передаючи автомобіль
позивачці та зобов'язуючи компенсувати відповідачу половину його
вартості, суд врахував інтереси дітей і необхідність їх
оздоровлення, а також наявність у неї прав на керування
транспортними засобами. Врахував суд і ту обставину, що відповідач
вироком суду засуджений за ч. 1 ст. 215 Кримінального кодексу
України ( 2002-05 ) до штрафу і позбавлений права керувати
транспортними засобами на три роки.Доводи відповідача про те, що суд безпідставно не врахував
розписки про одержання ним грошей для придбання автомобіля, не
можуть бути взяті до уваги. Із змісту декларації про джерела
грошових сум для придбання коштовних предметів не передбачається,
щоб відповідач або позивачка вказували про позику грошей. До того
ж про одержання цих грошей і наявність розписки позивачка нічого
не знала.
При вирішенні спору про поділ спільної сумісної власності подружжя суд відповідно до вимог ст. 29 Кодексу про шлюб та сім'ю України обгрунтовано визнав необх...
При вирішенні спору про поділ спільної сумісної власності подружжя суд відповідно до вимог ст. 29 Кодексу про шлюб та сім'ю України обгрунтовано визнав необхідність [...]
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on January 17, 1990
Document n0008700-90, current version — Adoption on January 17, 1990