Оскільки звільнення за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) може мати місце при відсутності працівника на
роботі без поважних причин, суд зобов'язаний всебічно перевірити
доводи позивача про відсутність його з поважних причин, зокрема за
станом здоров'яУ липні 1991 р. С. звернулась до театру з позовом про
поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу, посилаючись на те, що прогулів без поважних
причин вона не вчиняла, оскільки в період з 20 лютого по 4 квітня
1991 р. перебувала на амбулаторному лікуванні.Рішенням Ленінського районного народного суду м. Харкова від
1 листопада 1991 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії
обласного суду від 3 грудня 1991 р., в позові відмовлено.Протест в. о. прокурора Харківської області про скасування
судових рішень постановою президії обласного суду від 17 липня
1992 р. залишено без задоволення.У протесті заступника Генерального прокурора України
ставиться питання про скасування постановлених у справі рішень і
передачу справи на новий розгляд з тих підстав, що зроблені
народним судом висновки не грунтуються на матеріалах справи.Відмовляючи в позові, народний суд, з яким погодились суди
касаційної та наглядної інстанцій, виходив з того, що позивачка не
подала суду доказів, які свідчили б про поважність причин її
відсутності на роботі, а тому обгрунтовано звільнена за прогули.На обгрунтування своїх позовних вимог С. посилалась на те, що
в період з 20 лютого по 4 квітня 1991 р. вона була хворою і
лікувалась амбулаторне. У зв'язку з травмою ноги зверталась по
допомогу до лікаря, про що подала відповідну довідку. Однак суд не
прийняв до уваги ці доводи і довідку, мотивуючи це тим, що в
амбулаторній картці позивачки немає запису про те, що в період з
20 лютого по 4 квітня вона зверталась до лікувальної установи, а
довідку їй видано заднім числом. Питання ж про те, чи справді в
період з 20 лютого по 4 квітня 1991 р. С. хворіла і чи могла вона
за станом здоров'я виконувати свої функціональні обов'язки, до
кінця не з'ясував. Лікар І., який видав позивачці довідку,
допитаний не був, хоч у судове засідання викликався. Відповідно до
висновку консіліуму лікарів Харківського науково-дослідного
інституту-ортопедії та травматології при вказаному діагнозі
необхідне звільнення від роботи й активне лікування. Однак цьому
документу суд ніякої оцінки не дав.Судом також недостатньо досліджені твердження позивачки про
те, що вона приходила до театру в дні репетицій, але участі в них
брати не могла через хворобу. Не з'ясовано, в яких репетиціях,
виставах і в які дні вона повинна була брати участь.
Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on November 11, 1992
Document n0004700-92, current version — Adoption on November 11, 1992