У серпні 1967 р. прокурор Володимирецького району в інтересах
Каноницького сільського споживчого товариства пред'явив позов до
О. про стягнення 1700 крб.Прокурор зазначив, що відповідач, працюючи завідуючим
магазином Каноницького ССТ, вступив у злочинний зв'язок з колишнім
заготовлювачем цього товариства Ш. Останній 30 червня 1966 р.
виписав відповідачеві безтоварну накладну на 1700 крб., а О. 6
липня 1966 р. виписав на Ш. додатковий касовий ордер на цю суму.Вироком народного суду Володимирецького району від 24 березня
1967 р., яким засуджено Ш., сума 1700 крб. віднесена на О.
Прокурор просив стягнути з нього вказану суму.У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР ставиться
питання про скасування рішення і надіслання справи на новий
розгляд.Протест підлягає задоволенню з таких підстав. Стягуючи 1700
крб. з Ш., народний суд виходив з того, що недостача на цю суму
фактично була не у О., а саме у Ш., який за допомогою безкоштовної
накладної передав її відповідачеві. З цим погодитися не можна,
оскільки вироком народного суду Володимирецького району від 24
березня 1967 р., яким засуджено Ш., встановлено, що вказану суму
слід віднести на О., оскільки він мав від цього користь.
Судовий вирок в кримінальній справі є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони...
Document n0003705-69, current version — Adoption on March 5, 1969