С. звернувся до суду з позовом до О. про визнання права
власності на 1/8 частину будинку, а в жовтні того ж року доповнив
позовні вимоги тим, що просив суд поділити спільне майно загальною
вартістю 1000 крб. Позивач зазначив, що вступив у зареєстрований
шлюб з відповідачкою у грудні 1966 р. У листопаді 1967 р. вони на
спільні кошти купили 1/4 частину жилого будинку й оформили договір
купівлі-продажу на ім'я відповідачки. Крім того, за час сумісного
життя придбали й інше майно. У зв'язку з тим, що у червні 1970 р.
рішенням суду їх шлюб визнано недійсним, відповідачка не визнає
права С. на половину придбаного майна.Останнім рішенням Кримського обласного суду позов задоволено
частково: у визнанні права власності на 1/8 частину будинку
відмовлено, з відповідачки на користь С. стягнуто 471 крб. для
відшкодування витрат на придбання будівельних матеріалів і на
роботи по ремонту спірної частини будинку, 400 крб. грошової
компенсації вартості половини іншого майна і 52 крб. - повернення
державного мита, сплаченого позивачем. В решті позову відмовлено.Позивач у своїй скарзі просить рішення обласного суду
скасувати, а справу надіслати на новий розгляд, посилаючись на те,
що він довів факт вкладення коштів на придбання спірної частини
будинку, а суд безпідставно керувався при вирішенні справи нормами
цивільного, а не шлюбно-сімейного законодавства й однобічно оцінив
зібрані у справі докази.З матеріалів справи вбачається, що шлюб, зареєстрований між
сторонами у грудні 1966 р., рішенням народного суду Ленінського
району м. Севастополя визнано недійсним. Згідно з ст. 48 Кодексу
про шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ) шлюб, визнаний судом недійсним,
вважається таким з часу його укладення. В зв'язку з цим обласний
суд правильно дійшов висновку, що спір у частині поділу майна має
вирішуватися за нормами Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 )
(ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР).Посилання позивача у скарзі на те, що шлюб судом визнаний
недійсним тільки внаслідок обману з боку О., що він не знав про
те, що вона перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, не
переконливе, оскільки йому було відомо про наявність у
відповідачки дитини від першого шлюбу на прізвище А., а також
першого чоловіка відповідачки. Крім того, вступаючи в
зареєстрований шлюб з відповідачкою, С. сам перебував у шлюбі з
Є., який розірвано лише 10 березня 1970 р. Таким чином, і з боку
позивача були перешкоди до вступу в зареєстрований шлюб з
відповідачкою. Тому суд не мав підстав до застосування правил
ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР ( 2006-07 ), якими
допускається визнання за правилами цього Кодексу за особою, що не
знає про перешкоду укладення шлюбу, рівного права на майно,
придбане за час дійсного шлюбу.Відмовляючи С. в позові про визнання права власності на 1/8
частину спірного домоволодіння, обласний суд виходив з того, що
позивач не довів своєї участі коштами у придбанні спірної частини
будинку. Такий висновок суду відповідає вимогам ст. 112 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) і обгрунтований на доказах справи. Як
вбачається з нотаріально посвідченої копії договору від
14 листопада 1967 р., спірну 1/4 частину домоволодіння О. купила у
К. за 2000 крб., які продавець одержав у покупця, тобто у
відповідачки в справі. Відповідачка подала судові переконливі
докази про наявність у неї достатніх грошових заощаджень для
придбання спірної частини будинку. Позивач же не довів, що він
вклав будь-які кошти у її придбання.Щодо витрат на купівлю позивачем будівельних матеріалів на
поліпшення спірної частини будинку, обласний суд правильно оцінив
їх на підставі зібраних доказів і стягнув на користь С. грошову
компенсацію. Суд також правильно вирішив спір у частині поділу
спільного майна сторін та розподілу судових витрат.
Згідно зі ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР визнання шлюбу недійсним тягне за собою припинення всіх прав і обов'язків, що виникли раніше і передбачені за...
Згідно зі ст. 49 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР визнання шлюбу недійсним тягне за собою припинення всіх прав і обов'язків, що виникли раніше і передбачені законом [...]
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on May 15, 1974
Document n0003700-74, current version — Adoption on May 15, 1974