Document vc156600-05, current version — Adoption on April 14, 2005

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2005 Справа N А-03/156-04
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Першиков Є.В.
судді: Савенко Г.В., Ходаківська І.П.
розглянувши касаційні скарги Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Харкова
на постанову від 22.11.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду
у справі N А-03/156-04 господарського суду Харківської
області
за позовом Акціонерного товариства закритого типу
"Харківський коксовий завод"
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
За участю представників сторін:
позивача - Красинский І.С., за довіреністю
Богачов О.В., за довіреністю
відповідача - не з'явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Харківської області від
12.10.2004 року, яке залишене без змін постановою від
22.11.2004 р. Харківського апеляційного господарського суду
позовні вимоги позивача задоволенні. Визнано недійсним податкове
повідомлення-рішення N 871/26-2-24481702/6450 від 24.07.2003 року
прийняте ДПІ У Жовтневому р-ні м. Харкова про визначення суми
податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі
1 045 371 грн. 00 коп. у т.ч. основного платежу 738 558,00 грн.,
штрафні санкції у розмірі 306 813,00 грн. Стягнуто з відповідача
на користь позивача 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного
мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового
процесу.
Судові рішення прийняті судом з посиланням на те, що в
період, за який позивачу було визначено до сплати податок на
землю, землекористувачем земельної ділянки, за якою визначено до
сплати податок на землю, була інша юридична особа. Право
користування земельною ділянкою на умовах оренди виникло у
позивача тільки після прийняття рішення Харківською міською радою
від 28.04.2004 року N 54/4 та укладання з позивачем договору
оренди землі від 12.07.2004 року N 7919/04.
Відповідач (ДПІ у Жовтневому р-ні м. Харкова) звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 22.11.2004 р. Харківського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Харківської області від 12.10.2004 року, і прийняти нове рішення,
яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи
правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.07.2003 року
по 22.07.2003 року посадовими особами відповідача була здійснена
перевірка правильності нарахування та своєчасності перерахування
до бюджету плати за землю АТЗТ "Харківський коксовий завод" за
період з 2001 - по 01.07.2003 року. За результатами перевірки
складено Акт N 236/26-222/229 від 23.07.2003 року. Під час
перевірки контролюючим органом зроблено висновок про порушення
позивачем ст. 5 та ст. 15 Закону України "Про внесення змін та
доповнень до Закону України "Про плату за землю" від 19.09.96 року
N 378/96-ВР ( 378/96-ВР ) в частині не нарахування податку за
землю за період з 2001 року по червень 2003 року у сумі
738 558,00 грн.
Як зазначено контролюючим органом в Акті перевірки, підставою
для сплати позивачем податку на землю є висновок N 72/01 від
02.08.2001 року по технічному звіту по земельно-кадастровій
інвентаризації землекористування, яким встановлено можливість
надання позивачу в користування земельної ділянки площею
163 617,08 кв. м. Виходячи з висновку про можливість надання у
користування земельної ділянки, контролюючий орган робить власний
висновок, що земельна ділянка площею 163 617,08 кв. м. знаходиться
у власності або користуванні позивача, позивач своєчасно не
сплачує земельний податок, не оформлює документи на право
користування земельною ділянкою, виходячи з викладених обставин,
контролюючий орган за встановленою формулою нараховує податок на
землю у сумі 738 558,00 грн. та з посилання на ст. 17 п. 17.1
п.п. 17.1.1, 17.1.3 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) застосовує штрафні санкції.
На підставі складеного Акту перевірки N 236/26-222/229 від
23.07.2003 року відповідачем було прийнято і направлено позивачу
податкове повідомлення-рішення N 871/26-2-24481702/6450 про
визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем
податок на землю у розмірі основного платежу 738 558 грн. та
306 813 грн. штрафних санкцій.
Позивач не погодився з визначенням суми податкового
зобов'язання та застосуванням штрафних санкцій, звернувся до
господарського суду Харківської області з позовною заявою про
визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
N 871/26-2-24481702/6450. В якості підстави визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення позивач зазначає, що в період з
2001 року по 01.07.2003 року він не був ні власником, ні
користувачем земельної ділянки, документів на право власності або
користування земельною ділянкою не мав. В зв'язку з придбанням
нерухомості позивач дійсно звернувся до органів місцевого
самоврядування з клопотанням про виділення йому земельної ділянки
в користування, однак, до часу здійснення перевірки питання
надання позивачу у власність чи у користування земельної ділянки
не було вирішено. Фактично земельна ділянка, за користування якою
нараховано податок на землю, на час перевірки не була вилучена у
попереднього землекористувача ЗАТ "Харківській коксохімічний
завод" і відповідно не могла бути передана у користування
позивачу.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, земельна
ділянка за адресою м. Харків, Карачевське шосе, 44, була відведена
Коксохімічному заводу, про що свідчить Постанова N 614 від
02.07.1946 року. Під час приватизації цілісного майнового
комплексу, відповідно до договору купівлі-продажу від
09.11.1993 року, майно цілісного майнового комплексу було продано
у власність "Харківському дослідному коксохімічному заводу" -
правопопереднику ЗАТ "Харківського коксохімічного заводу".
Відповідно до статуту ЗАТ "Харківський коксохімічний завод" став
правонаступником всіх зобов'язань АП "Харківський дослідний
коксохімічний завод". Право користування ЗАТ "Харківський
коксохімічний завод" земельною ділянкою розташованою за адресою:
м. Харків, Карачевське шосе, 44 підтверджується довідкою N 40524
виданою проектно-виробничим архітектурно-плановим бюро від 1991 р.
про інвентаризацію земельної ділянки. Вказаною довідкою засвідчено
право землекористування АП "Харківський дослідний завод" земельною
ділянкою площею 20,17 га відповідно до рішень міськвиконкому про
відвод земельної ділянки N 64 від 02.07.1946 р., N 15 від
12.01.1949 р., N 1102 від 14.12.1949 р., N 1394 від 10.12.1952 р.,
N 1244 від 27.10.1954 р., N 176-22 від 10.06.1987 р., N 226-15 від
12.09.1990 р.
Стаття 5 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ), в
редакції яка діяла на момент прийняття податкового
повідомлення-рішення встановлює, що об'єктом плати за землю є
земельна ділянка, що знаходиться у власності або у користуванні, а
суб'єктом плати є власник ділянки або землекористувач. Стаття 15
закону встановлює, що зобов'язання сплачувати податок за землю
виникає з моменту виникнення права власності або права
користування на земельну ділянку.
Статтею 22 Земельного кодексу ( 561-12 ), що діяв до
31.12.2001 р. передбачено наявність двох умов виникнення права
власності або права користування земельною ділянкою - це
установлення границь земельної ділянки на місцевості й одержання
документу, що свідчить про таке право. При відсутності однієї з
умов право користування (власності) на земельну ділянку не
виникає, відповідно визначити розмір землекористування за
відсутності границь землекористування неможливо.
Згідно статті 116 Земельного кодексу ( 2768-14 ) (в редакції
від 25.10.2001 р.) надання в користування земельної ділянки, що
знаходиться у власності або в користуванні, здійснюється тільки
після вилучення (викупу) його в порядку, передбаченому кодексом у
попереднього землекористувача (власника).
Оскільки, вказані рішення міського виконкому про відвід
земельної ділянки N 64 від 02.07.1946 р., N 15 від 12.01.1949 р.,
N 1102 від 14.12.1949 р., N 1394 від 10.12.1952 р., N 1244 від
27.10.1954 р., N 176-22 від 10.06.1987 р., N 226-15 від
12.09.1990 р. за адресою м. Харків, Карачевське шосе, 44 є
чинними, не скасовані і не визнані в установленому законом порядку
недійсними, попередні судові інстанції вірно встановили, що саме
ЗАТ "Харківський коксохімічний завод" у період з 2001 року по
червень 2003 року був землекористувачем даної земельної ділянки.
На час здійснення перевірки заява про відмову від
землекористування ЗАТ "Харківський коксохімічний завод" власнику
земельної ділянки (органу місцевого самоврядування) не надходила,
Рішення органу місцевого самоврядування про вилучення земельної
ділянки у банкрута не приймалось.
Лише на час розгляду позовної заяви місцевим господарським
судом було встановлено, що рішенням Харківської міської Ради від
28.04.2004 р. N 54/4 було надано позивачеві (АТЗТ "Харківський
коксовий завод") в оренду земельну ділянку площею 17,6024 га.,
розташовану за адресою м. Харків, Карачевське шосе, 44, та
укладений договір оренди землі від 12.07.2004 р. між власником
землі - Харківською міською радою та новим користувачем, яким є
позивач; договір на землекористування зареєстрований Центром
Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по
земельних ресурсах за N 7919/04 від 12.07.2004 р.
З урахуванням всього вищевикладеного, касаційна інстанція
дійшла висновку, що постанова апеляційного суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для
її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторони
оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому
районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову від 22.11.2004 р. Харківського апеляційного
господарського суду у справі N А-03/156-04 господарського суду
Харківської області залишити без змін.



on top