![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.06.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І., суддів Грека Б.М. (доповідача у справі),
Стратієнко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сендмаркет" на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 14.12.2005 у справі N 20-11/270-9/459
господарського суду м. Севастополя за позовом Інституту біології
південних морів ім. О.О. Ковалевського Національної Академії наук
України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет",
3-ті особи: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська
сільськогосподарська кампанія"; 2) Товариство з обмеженою
відповідальністю "Стиль-Люкс", про розірвання договору оренди,
стягнення орендної плати у розмірі 2056,58 грн., за участю
представників: від позивача - [...], відповідача - [...],
В С Т А Н О В И В:Інститут біології південних морів ім. О.О. Ковалевського
Національної Академії наук України звернувся до господарського
суду міста Севастополя із позовом (з урахуванням уточнення
позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Сендмаркет" про розірвання договору оренди, стягнення
21070,98 грн. (7041,54 грн. - орендна плата, 379,44 грн. - пеня,
13650,00 грн. - відшкодування податку на землю).До участі в справі в якості третіх осіб судом залучено
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська
сільськогосподарська компанія" та Товариство з обмеженою
відповідальністю "Стиль-Люкс".В процесі розгляду справи, відповідач надав суду зустрічну
позовну заяву про стягнення збитків в розмірі 17993,90 грн.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідач виставляв
рахунки на відшкодування податку на землю з явно невірними
розрахунками, у зв'язку з чим завдав позивачу збитків в розмірі
7993,90 грн.Рішенням господарського суду міста Севастополя від 08.11.2005
(суддя Рибіна С.А.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.12.2005
(колегія суддів у складі: головуючого Плута В.М., суддів
Борисової Ю.В., Щепанської О.А.), позов задоволено частково: з
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" на користь
Інституту біології південних морів ім. О.О. Ковалевського
Національної Академії наук України стягнуто 21099,09 грн., з яких
7041,54 грн. - орендна плата, 13650,00 грн. - відшкодування
податку на землю, 291,91 грн. - витрати по сплаті державного мита
та 115,64 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу; договір оренди нерухомого майна N 575 від
29.12.2000 (із додатками) розірвано; у решті позову відмовлено. У
задоволенні зустрічного позову відмовлено.В частині розірвання договору судові акти мотивовані
порушенням відповідачем вимог законодавства та умов договору щодо
своєчасної сплати орендної плати та використання майна. В частині
стягнення заборгованості по орендній платі та відшкодування суми
податку на землю суди вказали на обґрунтованість таких вимог. Щодо
відмови у стягненні 379,44 грн. пені суди мотивували свої рішення
тим, що майно відповідача знаходиться під дією мораторію на
задоволення вимог кредиторів, а тому неустойка не нараховується.
В частині відмови у задоволенні зустрічного позову судові акти
обґрунтовані тим, що розрахунок суми земельного податку здійснений
у відповідності з вимогами чинного законодавства.Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що при прийнятті постанови суд
апеляційної інстанції не звернув уваги на відвід, заявлений
колегії суддів, та не дав належної правової оцінки доводам
відповідача про те, що він не отримував від орендодавця рахунків
на сплату орендної плати.Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями
обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.Судами встановлено, що 29.12.2000 між Державним підприємством
"Дослідне виробництво Інституту біології південних морів
Національної Академії наук України" (далі - орендодавець) та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" (далі -
орендар) укладений договір оренди нерухомого майна N 575.Відповідно до цього договору, орендодавець передає, орендар
приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке
розташоване за адресою: вул. Токарева, 10-б, місто Севастополь, а
саме: павільйон типа "Ветерок", площею 226,8 кв. м; асфальтове
покриття площею 200 кв. м; споруда прохідної на територію НВК
"Модуль", площею 18,33 кв. м; цементно-бетонна площадка площею
1512 кв. м. Пунктом 3.3 договору визначено, що сума орендної плати
підлягає щомісячному корегуванню при внесені чергового платежу у
відповідності з індексом інфляції, встановленим Міністерством
статистики України.Розпорядженням Президії Національної академії наук України
від 23.12.2003 N 756 майно Державного підприємства "Дослідне
виробництво Інституту біології південних морів Національної
Академії наук України" передано Інституту біології південних морів
ім. О.О. Ковалевського Національної Академії наук України. Майно
Інституту є державною власністю.01.07.2003 між Інститутом біології південних морів
ім. О.О. Ковалевського Національної Академії наук України та
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" було
укладено додаткову угоду до договору N 575 від 29.12.2000, з якої
вбачається, що орендодавцем за договором є Інститут біології
південних морів ім. О.О. Ковалевського Національної Академії наук
України.Орендар не вносив орендну плату з липня 2004 року, у зв'язку
з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 7041,54 грн.Виходячи з вищезазначених обставин, суди попередніх інстанцій
дійшли висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Колегія
суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими
висновками господарських судів попередніх інстанцій з огляду на
наступне.Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України ( 436-15 ),
договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу
однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з
підстав, передбачених Цивільним кодексом України ( 435-15 ).За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України
( 435-15 ), договір може бути змінено або розірвано за рішенням
суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення
договору другою стороною та в інших випадках, встановлених
договором або законом. Істотним є таке порушення стороною
договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною
мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні
договору. Однією з підстав розірвання договору найму на вимогу
наймодавця є несплата орендарем орендної плати. В даному випадку,
орендар не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати
з липня 2004 року, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений
прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати,
укладаючи договір, що є підставою для розірвання договору оренди.Крім того, статтею 782 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору
найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за
користування річчю протягом трьох місяців підряд.Щодо решти позовних вимог (стягнення з відповідача суми
відшкодування податку на землю у розмірі 13650,00 грн.), то судами
зазначено, що пунктом 3.6 додаткової угоди передбачено
відшкодування орендодавцю податку на землю відповідно до діючого
законодавства.Також, відповідно до положень статті 5 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ), об'єктом плати за землю є земельна
ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності
або користуванні, у тому числі на умовах оренди.Відповідно до статті 7 Закону України "Про плату за землю"
( 2535-12 ) ставка земельного податку з земель, грошову оцінку
яких встановлено, встановлюється у розмірі 1% від їх грошової
оцінки. В матеріалах справи є довідка, що грошова оцінка 1 кв. м
земельної ділянки по вулиці Токарева, 10-б в місті Севастополі для
комерційного призначення складає 465,00 грн. Податок на землю за
один рік складає 9100,00 грн.Позивач звільнений від сплати податку на землю, однак
обов'язок по сплаті податку на землю виникає у позивача у випадку
надання майна в оренду. Позивач сплачував вказаний податок на
землю, а отже, має право на його відшкодування.Тому судами попередніх інстанцій з врахуванням норм статей 5
та 7 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) обґрунтовано
зроблено висновок, що позовні вимоги про відшкодування податку на
землю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.Доводи скаржника про те, що йому не направлялися рахунки по
орендній платі, не беруться до уваги господарським судом
касаційної інстанції, оскільки ці обставини досліджувалися та були
спростовані господарським судом апеляційної інстанції. В постанові
з цього приводу зазначено, що позивач надав суду рахунки, які
виставлялися орендарем на орендну плату та окремі реєстри які
підтверджують направлення рахунків відповідачу (т.1 а.с. 114-130).
Крім того, касаційна інстанція зазначає, що оскільки договором
встановлено розмір та порядок сплати орендної плати, то
відсутність рахунків не перешкоджала орендарю перераховувати
встановлену суму орендної плати.Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним і не
можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду слід
залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні
судами всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати
Про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати
637;
Resolution, Causa
on April 20, 2006
№ 20-11/270-9/459
Document v_459600-06, current version — Adoption on April 20, 2006