Про визнання права власності
637; Resolution, Causa on March 2, 200618/349
Document v_349600-06, current version — Adoption on March 2, 2006

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.03.2006 Справа N 18/349
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 30.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ "Дніпропетровський універмаг
"Дитячий світ"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від
29.08.2005 року
у справі за позовом ПМП "Націонал"
до Благодійного фонду "Батьківщина без сиріт"
про визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
у липні 2005 року, приватне підприємство "Націонал"
звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з
позовом до Благодійного фонду "Батьківщина без сиріт" про визнання
за ним права власності на незавершений будівництвом
торговий павільйон, розташований у м. Дніпропетровську,
вул. Центральна, 2/4.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на
відведеній відповідачу, за рішенням виконкому Дніпропетровської
міської ради від 21.05.1998 року N 970 та від 06.05.2004 року
N 980 земельній ділянці, площею 0,23 га по вул. Центральній, 2/4
м. Дніпропетровська, на умовах договору про дольову участь у
будівництві від 04.08.2003 року N 137/Н-03 розпочато будівництво
торговельного комплексу, і на час звернення до суду обсяг
виконаних робіт складає близько 80 відсотків від передбачених
проектом будівництва.
Вважаючи, що частина робіт, яка залишилась невиконаною є
незначною, а будівництво здійснювалось за його рахунок, позивач
просив про задоволення його позову на підставі частини четвертої
ст. 331 ЦК України ( 435-15 ).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
29.08.2005 року позов Приватного підприємства "Націонал" до
Благодійного фонду "Батьківщина без сиріт" задоволено та визнано
за позивачем право власності на незавершену будівництвом споруду
торгового центру, розташовану по вул. Центральній, 2/4
м. Дніпропетровська.
В апеляційному порядку рішення господарського суду першої
інстанції не переглядалось.
Касаційне провадження у справі порушено за касаційною скаргою
ЗАТ "Дніпропетровський універмаг "Дитячий світ", яке посилається
на незаконність здійсненого будівництва та порушення його прав
власника, неправильне застосування судом норм матеріального права
та процесуальних норм, що призвело до неповноти судового слідства
і просить рішення господарського суду Дніпропетровської області
від 29.08.2005 року скасувати, а справу передати на новий судовий
розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
зокрема, і після перерви в судовому засіданні, яка оголошувалася
за клопотаннями представника позивача до 23.02.2006 року,
02.03.2006 року, перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи та заперечення сторін, судова колегія вважає, що рішення
суду першої інстанції не може залишатися без змін і підлягає
скасуванню, виходячи з наступного.
Постановляючи про задоволення позову, господарський суд
виходив з того, що, оскільки відповідач не оспорює фінансування
будівництва позивачем, а частина робіт, яка не виконана відповідно
до проекту, є незначною, то позивач є власником незавершеного
будівництвом об'єкта.
Проте, повністю погодитись з наведеними мотивами задоволення
позову не можна, оскільки, висновки суду зроблені без повної та
всебічної перевірки дійсних обставин справи та їх належної
правової оцінки.
Умовами договору від 04.08.2003 року N 137/Н-03, які
покладено судом в обґрунтування права позивача на незавершене
будівництво, передбачалась спільна участь позивача та благодійного
фонду у будівництві торговельного центру з метою створення
спільної дольової власності на новозбудований об'єкт (п. 1.1
договору).
Визначаючи свої права та обов'язки за цим договором, сторони
обумовили, що на Благодійний фонд "Батьківщина без сиріт"
покладається обов'язок відведення земельної ділянки під
будівництво, виготовлення та погодження проектної документації,
отримання дозволів на будівництво, а на позивача у справі -
фінансування будівництва, зокрема, і у тій частці, яка є буде
благодійного фонду, що з його боку є пожертвою.
При цьому, сторони визначили, що частка позивача, після
введення об'єкта в експлуатацію, буде складати 90 відсотків, а
благодійного фонду - 10 відсотків (п.1.5. договору).
Додатковою угодою N 2 від 07.04.2005 року до договору від
04.08.2003 року N 137/Н-03 сторони підтвердили, що незалежно від
обсягу виконаного, їх частки в об'єкті є незмінними.
Таким чином, визначена цим договором частка благодійного
фонду, як пожертва на здійснення благодійним фондом "Батьківщина
без сиріт" своєї статутної діяльності, а позивачем при розгляді
спору судом це не оспорювалось, ставить під сумнів як
правомірність визнання позову відповідачем, так і посилання суду
на цю обставину в обґрунтування права позивача на весь об'єкт, з
огляду на те, що пожертва не витребовувалась, а Закон України "Про
благодійництво та благодійні організації" ( 531/97-ВР ), статут
відповідача не передбачають безкорисливої діяльності на користь
осіб, які не можуть бути набувачами благодійної допомоги.
Предметом спору у даній справі є новостворене нерухоме майно,
право власності на яке виникає по завершенні будівництва,
прийняття його до експлуатації та з моменту його державної
реєстрації.
Згідно частин третьої, четвертої ст. 331 ЦК України
( 435-15 ), до завершення будівництва особа вважається власником
матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього
будівництва.
За заявою заінтересованої особи, суд може визнати її
власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено,
що частка робіт, яка не виконана, відповідно до проекту, є
незначною.
Наведена норма, а з урахуванням умов договору від
04.08.2003 року N 137/Н-03 про частку кожного у власності на
незавершене будівництво, яка не оспорювалась, зобов'язувала суд
визначити обсяги незавершеного будівництва, відповідність
виконаних робіт проекту і дотримання під час будівництва
будівельних, санітарних та інших норм містобудування, і, виходячи
з встановленого та норм права, що регулюють право спільної
власності і виключають припинення права осіб на частку у спільній
власності без їх згоди на грошову компенсацію, надати правову
оцінку заявленим вимогам.
Проте, всупереч покладеному на нього обов'язку, наведені вище
обставини суд належним чином не перевірив, у рішенні їх не
відобразив, а тому, його висновки про правові наслідки не можна
визнати такими, що ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають
дійсності, а судове рішення законним і обґрунтованим.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене
і, з урахуванням порушеного за ініціативою ЗАТ "Дніпропетровський
універмаг "Дитячий світ" спору щодо правомірності відведення
земельної ділянки та порушень при забудові містобудівних норм,
повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну
правову оцінку правам та обов'язкам сторін і, у залежності від
встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ "Дніпропетровський універмаг "Дитячий
світ" задовольнити, рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 29.08.2005 року скасувати, а справу направити на новий
судовий розгляд в іншому складі суддів.
Головуючий М.І.Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М.Харченко



on top