Про визнання угоди про уступку права вимоги недійсною
637; Resolution, Causa on April 4, 200620-6/338-11/179-3/297-9/005-12/2
Document v_242600-06, current version — Adoption on April 4, 2006

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.04.2006 Справа N 20-6/338-11/179-3/297-9/005-12/242
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 20.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого у засіданні, Плахотнюк С.О.,
Самусенко С.С.
розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Вече"
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 02.02.2006 р.
у справі N 20-6/338-11/179-3/297-9/005-12/242 господарського
суду м. Севастополя
за позовом Підприємства "Бахчисарайська пересувна
механізована колона N 2"
до
1. Приватного підприємства "Вече";
2. Відкритого акціонерного товариства "Севастополь-Бакалея"
про визнання угоди про уступку права вимоги від 02.06.2003 р.
недійсною
та за зустрічним позовом приватного підприємства "Вече"
до
1. Підприємства "Бахчисарайська пересувна механізована колона
N 2";
2. Відкритого акціонерного товариства "Севастополь-Бакалея"
за участю третіх осіб
1. товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма
"Росава";
2. товариства з обмеженою відповідальністю "Торгінвест"
про визнання додаткової угоди від 16.08.2002 р. до договору
на капітальне будівництво N 46 від 09.08.2002 р. недійсною
за участю третіх осіб:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма
"Росава" - не з'явилися;
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгінвест" - не
з'явилися;
Представники:
від Підприємства
- "Бахчисарайська пересувна механізована колона N 2" -
Козирев К.Ю.;
- ПП "Вече" - Шкіперов О.В. - директор;
- Відкритого акціонерного товариства "Севастополь-Бакалея" -
Шаповалов Г.В., Пашинський М.М., Семеніна Ф.М., Терещук О.О.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 04.04.2006 р.
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство "Бахчисарайська пересувна механізована
колона N 2" звернулося до господарського суду міста Севастополя з
позовом до Відкритого акціонерного товариства
"Севастополь-Бакалея" і приватного підприємства "Вече" про
визнання недійсною угоди від 02.06.2003 р. про уступку права
вимоги за договором на капітальне будівництво N 46 від
09.08.2002 р. на підставі ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ).
Під час розгляду справи, приватне підприємство "Вече"
звернулося з зустрічним позовом до Державного підприємства
"Бахчисарайська пересувна механізована колона N 2" та Відкритого
акціонерного товариства "Севастополь-Бакалея" про визнання
недійсною додаткової угоди від 16.08.2002 р. до договору N 46 від
09.08.2002 р., на капітальне будівництво, укладеної між Відкритим
акціонерним товариством "Севастополь-Бакалея" та Державним
підприємством "Бахчисарайська пересувна механізована колона N 2".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від
17.11.2005 р. у задоволенні позову Державного підприємства
"Бахчисарайська пересувна механізована колона N 2" відмовлено.
Зустрічний позов приватного підприємства "Вече" задоволено.
Зазначеним рішенням визнано недійсною додаткову угоду від
16.08.2002 р. до договору на капітальне будівництво N 46 від
09.02.2002 р. що була укладена між Державним підприємством
"Бахчисарайська пересувна механізована колона N 2" та Відкритим
акціонерним товариством "Севастополь-Бакалея".
Не погодившись з рішенням господарського суду міста
Севастополя, позивач, Державне підприємство "Бахчисарайська
пересувна механізована колона N 2", звернулося до
Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 02.02.2006 р. апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення
господарського суду м. Севастополя скасовано, постановлено нове
рішення, яким позов Державного підприємства "Бахчисарайська
пересувна механізована колона N 2" задоволено, визнано недійсною
угоду про уступку права вимоги від 02.02.2003 р., що укладено між
Відкритим акціонерним товариством "Севастополь-Бакалея" та
Приватним підприємством "Вече". У задоволенні зустрічного позову
приватного підприємства "Вече" відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, приватне
підприємство "Вече" звернулось з касаційною скаргою у якій
просить, скасувати оскаржувану постанову, залишивши в силі рішення
суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу, позивач просить постанову
Севастопольського апеляційного суду залишити в силі, а касаційну
скаргу без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильне
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
встановив наступне:
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,
09.08.2002 р., між Відкритим акціонерним товариством
"Севастополь-Бакалея" як замовником, і "Бахчисарайською пересувною
механізованою колоною N 2", правонаступником якого є Державне
підприємство "Бахчисарайська пересувна механізована колона N 2",
як підрядником, був укладений договір N 46 на капітальне
будівництво, відповідно до умов якого Відкрите акціонерне
товариство "Севастополь-Бакалея" доручило, а "Бахчисарайська
пересувна механізована колона N 2" зобов'язалась виконати
будівельні роботи по зведенню торгових павільйонів по
вул. Соловйова, 12 в місті Севастополі. Відкрите акціонерне
товариство "Севастополь-Бакалея" у свою чергу взяло зобов'язання
прийняти та оплатити роботи, виконані підрядником. У подальшому
між сторонами договору N 46 від 09.08.2002 р. на капітальне
будівництво було укладено додаткову угоду до нього, якою вони
обумовили порядок виконання робіт та їх оплату, а також доповнили
договір пунктом 7.5, яким встановили, що зміни, доповнення, зміна
сторони договору (у тому числі переуступка права вимоги), а так
само дострокове розірвання договору допускається за письмовою
згодою сторін, підписаній і оформленій належним чином
уповноваженими на те особами. Сторони також встановили, що ці дії
припускаються тільки при наявності письмової згоди товариства з
обмеженою відповідальністю "Торгінвест".
Судовими інстанціями також встановлено, що 29.05.2003 р. між
сторонами договору, за наявності згоди товариства з обмеженою
відповідальністю "Торгінвест", було укладено угоду про розірвання
договору на капітальне будівництво N 46 від 09.08.2002 р. у
зв'язку із закінченням будівництва першої черги робіт,
необхідністю уточнення обсягів робіт та у зв'язку із
реорганізацією Бахчисарайської пересувної механізованої колони
N 2. Пунктом 3 даної угоди сторони встановили відсутність
будь-яких претензій за результатами виконання зобов'язань за
Договором N 46 від 09.08.2002 р.
02.06.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством
"Севастополь-Бакалея" та приватним підприємством "Вече" була
укладена угода про уступку права вимоги за Договором на капітальне
будівництво N 46 від 09.08.2002 р., відповідно до якої приватне
підприємство "Вече" набуло права вимоги від Бахчисарайської
пересувної механізованої колони N 2 щодо виконання прийнятих
зобов'язань.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) в редакції від 16.01.2003 р. Цивільний
кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, які
виникли після набрання ним чинності. Оскільки, правовідносини між
сторонами виникли до 01.01.2004 р. суди дійшли правильного
висновку про застосування при вирішенні даного спору норм
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) в редакції 1963 р.
За приписами статей 197, 198 Цивільного кодексу України
( 435-15 ), уступка вимоги кредитором іншій особі допускається,
якщо вона не суперечить закону чи договору або коли вимога не
пов'язана з особою кредитора. До набувача вимоги переходять права,
що забезпечують виконання зобов'язання.
Згідно з вимогами статті 161 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) зобов'язання мають виконуватися належним чином і в
установлений строк відповідно до вказівок закону, акта планування,
договору.
Статтею 162 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) передбачено,
що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння
зміна умов договору не допускається.
Додатковою угодою до Договору на капітальне будівництво від
16.08.2002 року регламентовано, що сторони досягли згоди що зміни,
доповнення, заміна сторони у договорі (у тому числі й шляхом
уступки права вимоги), дострокове розірвання договору допускається
лише за письмовою згодою сторін, засвідченому та оформленому
належним чином та підписаному повноважними посадовими особами.
Сторони також встановили, що вищезазначені дії допускаються лише
при наявності письмового погодження ТОВ "Торгінвест".
У відповідності з частиною першою статті 197 ЦК ( 1540-06 )
уступка вимоги кредитором іншій особі допускається, якщо вона не
суперечить закону чи договору або коли вимога не пов'язана з
особою кредитора.
Отже, за пунктом 7.5 Договору на капітальне будівництво у
редакції договору зі змінами, внесеними додатковою угодою до
договору у сторін виникли зобов'язання щодо недопущення передачі
своїх прав за контрактом третій особі без письмового дозволу
ТОВ "Торгінвест". Із матеріалів справи вбачається, що
ВАТ "Севастополь-бакалея" передало відповідачу своє право вимоги,
не отримавши на це письмового дозволу ТОВ "Торгінвест". Тобто
подібна уступка вимоги суперечить умовам договору та відповідно
вимогам частини першої статті 197 ЦК ( 1540-06 ).
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного
висновку щодо недійсності угоди від 02.06.2003 р. про уступку
вимоги у зв'язку з її суперечністю п. 7.5. договору N 46 від
09.08.2002 р. зі змінами та доповненнями, внесеними додатковою
угодою від 16.08.2002 р., який передбачав обов'язкове її
погодження з позивачем та третьою особою (ТОВ "Торгінвест").
Статтею 220 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) визначено
умови припинення зобов'язання угодою сторін. Отже, зобов'язання
може бути припинено відповідною угодою між сторонами.
На момент укладення оспорюваної угоди, тобто на
02.06.2003 р., Договір на капітальне будівництво N 46 від
09.08.2002 р., був розірваний за згодою сторін, що встановлено
апеляційною інстанцією та підтверджується матеріалами справи.
Підставою для розірвання договору стало закінчення першої черги
робіт за договором та уточнення обсягів робіт. При цьому, сторони
підтвердили відсутність будь-яких взаємних претензій за
результатами виконання прийнятих зобов'язань, про що зазначено у
п. 3 угоди.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з актів
прийому-передачі Відкритим акціонерним товариством
"Севастополь-Бакалея" виконаних робіт, акта звірки взаємних
розрахунків, на момент розірвання сторонами Договору N 46 від
09.08.2002 р. між сторонами були виконані всі обов'язки по
поетапному здійсненню будівельних робіт і їх сплаті.
Таким чином, на момент укладення угоди про уступку права
вимоги між відкритим акціонерним товариством "Севастополь-Бакалея"
і приватним підприємством "Вече", Відкрите акціонерне товариство
"Севастополь-Бакалея" не мало ніяких вимог до Бахчисарайської
пересувної механізованої колони N 2, так саме, як і останнє не
мало невиконаних зобов'язань перед Відкритим акціонерним
товариством "Севастополь-Бакалея".
Щодо зустрічних вимог ПП "Вече", на думку судової колегії,
1 суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у визнанні
додаткової угоди від 16.08.2002 р. до договору N 46 від
09.08.2002 р. недійсною, оскільки предмет спірної додаткової угоди
відповідав нормам діючого законодавства України на момент її
укладання.
Більш того, частиною 2 статті 111-15 ГПК України ( 1798-12 )
передбачено, що касаційна інстанція використовує процесуальні
права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної
оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або
постанові господарського суду.
В силу ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) касаційна інстанція
не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Касаційна інстанція вважає юридичну оцінку, дану апеляційним
судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи
та чинному законодавстві, і підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вече" залишити
без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 02.02.2006 року у справі
N 20-6/338-11/179-3/297-9/005-12/242 залишити без змін.
Суддя, головуючий у засіданні І.Плюшко
Суддя С.Плахотнюк
Суддя С.Самусенко



on top