Document v_119600-04, current version — Adoption on June 10, 2004

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.2004 Справа N 24/119
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 03.11.2004
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Добролюбової Т.В.
суддів: Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче
підприємство "Інтерсоюз"
на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду
від 19.01.2004 р.
у справі N 24/119 господарського суду Запорізької області
за позовом Токмацького міжрайонного прокурора в інтересах
держави в особі Токмацької об'єднаної Державної податкової
інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче
підприємство "Інтерсоюз"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет
спору Токмацьке відділення Державного казначейства в Запорізькій
області Відкрите акціонерне товариство "Токмацький елеватор"
про стягнення заборгованості з бюджетної позички в розмірі
7550,82 грн.
Токмацький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі
Токмацької об'єднаної Державної податкової інспекції звернувся до
господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з
обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче підприємство
"Інтерсоюз" про стягнення 7550,82 грн. заборгованості з бюджетної
позички.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.03.1998 р. між
ВАТ "Токмацький елеватор" та КСП "Шевченко" укладено договір б/н
на видачу позички на 1998 р. у вигляді 6 тонн 480 кг кукурудзи
загальною вартістю 7550,82 грн. Вказаний договір укладено на
виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо
підготовки та проведення весняно-польових робіт у 1998 р."
( 1476-97-п ). Відповідно до п. 2 договору від 24.03.1998 р. КСП
зобов'язалось в термін до 01.11.1998 р. повернути позичку сортовим
насінням зернових культу р. Фактично на даний час позичка не
повернута. Крім того, згідно із статтею 22 Закону України "Про
Державний бюджет України на 2003 р." ( 380-15 ), органи державної
податкової служби України в 2003 р. є органами стягнення
простроченої заборгованості за бюджетними позичками.
Господарський суд Запорізької області рішенням від
07 листопада 2003 року (суддя Пасічник Т.А.) позовні вимоги
задовольнив. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Аграрно-виробниче підприємство "Інтерсоюз" в доход державного
бюджету 6 тонн 480 кг кукурудзи загальною вартістю 7550,82 грн.
заборгованості по бюджетній позичці, наданій згідно з Постановою
кабінету Міністрів України від 29.12.1997 р. N 1476 ( 1476-97-п )
"Про заходи щодо підготовки до проведення весняно-польових робіт у
1998 р."; 75,51 грн. державного мита та 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду
вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності
заборгованості по бюджетній позичці у сумі 7550,82 грн.
Запорізький апеляційний господарський суд у складі колегії
суддів Хуторного В.М., Юхименко О.В. Яценко О.М., ухвалою від
19 січня 2004 року відмовив у відновленні пропущеного строку
подання апеляційної скарги і повернув її заявнику без розгляду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче
підприємство "Інтерсоюз" просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду у справі,
посилаючись на неправильне застосування господарським судом
апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
При цьому скаржник обґрунтовує касаційну скаргу тим, що у судовому
засіданні 07.11.2003 р. була об'явлена тільки резолютивна частина
рішення, а рішення, складене в повному обсязі згідно ст. 84
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) та
підписане судом 25.11.2003 р., направлене канцелярією суду в
адресу скаржника 02.12.2003 р., а отримане ним 04.12.2003 р.,
тобто в останній день строку для його оскарження. Ці доводи, на
думку відповідача, не були прийняті до уваги апеляційним судом.
Крім того, скаржник посилається на те, що в порушення статті 93
Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд в
оскаржуваній ухвалі зазначив, що Товариство з обмеженою
відповідальністю "Аграрно-виробниче підприємство "Інтерсоюз"
повинно було направити апеляційну скаргу у десятиденний строк з
дня отримання рішення - з 04.12.2003 р. до 15.12.2003 р., а не з
дня прийняття рішення. При цьому Запорізький апеляційний
господарський суд визнав доведеними доводи скаржника про те, що
рішення господарського суду отримане ним в останній день строку
подання апеляційної скарги - 04.12.2003 р., однак пропущений строк
не відновив.
Правом відзиву відповідач не скористався.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності застосування норм
процесуального законодавства в ухвалі Запорізького апеляційного
господарського суду у даній справі, Вищий господарський суд
України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) визначено, що сторони у справі мають право подати
апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не
набрало законної сили.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) апеляційна скарга подається протягом десяти
днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у
разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та
резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення,
оформленого відповідно до вимог статті 84 цього Кодексу.
Підставою повернення апеляційної скарги Товариства з
обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче підприємство
"Інтерсоюз" судом визначено подання згаданої скарги після спливу
строку, встановленого приписами статті 93 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з посиланням на те, що
до клопотання про відновлення цього строку не додано доказів щодо
пропуску встановленого строку з поважних причин.
Як встановлено апеляційною інстанцією, рішення господарського
суду Запорізької області прийняте судом 7 листопада 2003 року,
підписане 25.11.2003 р. Таким чином строк подання апеляційної
скарги скінчився 05.12.2003 р., а апеляційну скаргу подано
скаржником до Запорізького апеляційного господарського суду
23.12.2003 р., про що свідчить штемпель на скарзі за вхідним
N 2441 від 23.12.2003 р.
Тобто скаржник всупереч вимогам ст. 33 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) не довів обставини на
які він посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) касаційна інстанція за заявою сторони,
прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом
процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Виходячи зі змісту наведеної статті Господарського процесуального
кодексу України, поважними визнаються ті обставини, які є
об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними
перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами
справи процесуальних дій.
Заявлене скаржником клопотання до апеляційного суду про
відновлення пропущеного процесуального строку на подання
апеляційної скарги не містить вказівок на існування істотних
перешкод, які б позбавляли його можливості своєчасного оскарження
рішення господарського суду.
Виходячи з викладеного Запорізький апеляційний господарський
суд обґрунтовано відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю
"Аграрно-виробниче підприємство "Інтерсоюз" у відновленні
процесуального строку для подання апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, ухвала Запорізького апеляційного
господарського суду від 19.01.2004 р. відповідає нормам
процесуального права, підстав для її зміни чи скасування немає.
Відповідно до частини 1 статті 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) ухвала Запорізького
апеляційного господарського суду залишається без змін, а касаційна
скарга без задоволення.
Керуючись статтями 53, 91, 93, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11,
111-13 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від
19.01.2004 р. у справі N 24/119 залишити без змін, касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче
підприємство "Інтерсоюз" - без задоволення.



on top