![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 28.04.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
у березні 2004 року, Управління житлового господарства
Запорізької міської ради м. Запоріжжя звернулось в господарський
суд Запорізької області з позовом до ТОВ "Гарант-сервіс" про
виселення із приміщення, площею 302,8 кв. м. у будинку N 25-а по
вул. Сталеварів м. Запоріжжя, посилаючись на невиконання умов
договору оренди N 514 від 15.06.2000 року та закінчення строку
його дії 15.06.2003 року.Заявою від 14.05.2004 року позивач уточнив свої вимоги і
просив договір оренди N 514 від 15.06.2000 року розірвати,
виселивши відповідача з орендованого ним приміщення.Ухвалою господарського суду від 03.03.2004 року до участі у
справі у якості третьої особи залучено Державне колективне
підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове
об'єднання N 1".Рішенням господарського суду Запорізької області від
1.06.2004 р., залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 06.10.2004 р. позов
задоволено. Договір оренди нерухомого майна N 514 укладений
Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради з ТОВ
"Гарант-сервіс" 15.06.2000 року розірвано та постановлено виселити
із не житлового приміщення площею 302,8 кв. м, розташованого у
будинку по вул. Сталеварів, 25-А м. Запоріжжя. З ТОВ
"Гарант-сервіс" стягнуто на користь Управління житлового
господарства Запорізької міської ради 85 грн. державного мита та
118 грн. на відшкодування витрат за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.В касаційній скарзі відповідач просить рішення господарського
суду Запорізької області від 01.06.2004 р. та постанову
Запорізького апеляційного господарського суду від 06.10.2004 р.
скасувати, як такі, що постановлені з порушенням норм
матеріального та процесуального закону.Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню
виходячи з наступного.Згідно Закону України "Про оренду державного та комунального
майна" ( 2269-12 ), орендою є засноване на договорі строкове
платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення
підприємницької та іншої діяльності.Договір оренди укладається у встановленому цим законом
порядку і може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу
однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за
рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з
інших підстав, передбачених законодавчими актами України, зокрема
у випадках, визначених Цивільним кодексом України ( 435-15 ) для
розірвання договору найму.Відповідно до ст. 783 ЦК України ( 435-15 ) наймодавець має
право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач
користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач
без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;
наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;
наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо
обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на
наймача, а ст. 782 того ж кодексу надає право наймодавцю
відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо
наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох
місяців підряд.У разі відмови наймодавця від договору найму договір є
розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця
про відмову від договору.Із наявних же у справі матеріалів, а ця обставина встановлена
судами і відповідачем не оспорюється, свою багатомісячну
заборгованість з орендної плати відповідно до умов договору від
15.06.2000 року N 514 у сумі 14 212,89 грн. відповідач погасив
лише 01.06.2004 року, після порушення провадження у справі, а тому
за таких обставин суд першої інстанції і апеляційний суд
обґрунтовано визнали за позивачем право на відмову від договору, а
договір розірваним та правильно постановили про виселення
відповідача і підстав для скасування постановлених у справі
судових рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів судова
колегія не вбачає.Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України,
керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ), -
П О С Т А Н О В И В:
Про виселення
Про виселення
637;
Resolution, Causa
on March 3, 2005
№ 15/116
Document v_116600-05, current version — Adoption on March 3, 2005