про відмову у відкритті конституційного провадження
у справі за конституційним зверненням громадянина
Аниченка Миколи Володимировича
щодо офіційного тлумачення положень статті 320
Цивільного кодексу України у взаємозв'язку
з положеннями частини сьомої статті 41
Конституції України, статей 6, 7, 8, 10
Житлового кодексу Української РСР,
статті 383 Цивільного кодексу України
розглянув на засіданні питання щодо відкриття конституційного
провадження у справі за конституційним зверненням громадянина
Аниченка Миколи Володимировича про офіційне тлумачення положень
статті 320 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) у взаємозв'язку з
положеннями частини сьомої статті 41 Конституції України
( 254к/96-ВР ), статей 6, 7, 8, 10 Житлового кодексу Української
РСР ( 5464-10 ), статті 383 Цивільного кодексу України ( 435-15 ).Заслухавши суддю-доповідача Головіна А.С. та дослідивши
матеріали справи, Конституційний Суд України1. Громадянин Аниченко Микола Володимирович звернувся до
Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне
тлумачення положень статті 320 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (далі - Кодекс) у взаємозв'язку з положеннями частини
сьомої статті 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ), статей 6, 7,
8, 10 Житлового кодексу Української РСР ( 5464-10 ), статті 383
Кодексу ( 435-15 ).Відповідно до положень статті 320 Кодексу ( 435-15 ) власник
має право використовувати своє майно для здійснення
підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого
майна для здійснення підприємницької діяльності.Автор клопотання обґрунтовує необхідність в офіційному
тлумаченні зазначених положень Кодексу ( 435-15 ) неправильним їх
застосуванням судами України при вирішенні спорів щодо зміни
статусу жилих приміщень на нежилі та видачі дозволів на
використання жилих приміщень для здійснення підприємницької
діяльності, не пов'язаної з промисловим виробництвом.Суб'єкт права на конституційне звернення просить дати
офіційне тлумачення положень названої статті Кодексу ( 435-15 ) в
контексті того, чи обмежено право власника на використання
належного йому майна для здійснення підприємницької діяльності, чи
може бути зміна цільового призначення жилого приміщення (квартири,
будинку) на нежиле підставою для розміщення в ньому магазинів,
перукарень, лікувальних закладів тощо.2. Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо
відкриття конституційного провадження у цій справі у зв'язку з
прийняттям Другою колегією суддів Конституційного Суду України
процесуальної ухвали від 10 лютого 2011 року про відмову у його
відкритті на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ), виходить з такого.Конституція України ( 254к/96-ВР ) визначає коло питань,
підвідомчих Конституційному Суду України, одним з яких є офіційне
тлумачення Конституції України ( 254к/96-ВР ) та законів України
(статті 147, 150) ( 254к/96-ВР ).Офіційним тлумаченням вважається діяльність компетентного
органу державної влади щодо з'ясування і роз'яснення волі
законодавця, матеріалізованої в нормі права (абзац шостий
підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Ухвали
Конституційного Суду України від 5 жовтня 2010 року N 61-у/2010)
( v061u710-10 ).Згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) правовий режим
власності визначається виключно законом (пункт 7 частини першої
статті 92) ( 254к/96-ВР ), тому порядок використання такого
об'єкта власності, як квартира, з метою, не пов'язаною з
проживанням, має бути закріплений у законі. У той же час Кодексом
( 435-15 ), Житловим кодексом Української РСР ( 5464-10 ), іншими
законами, з одного боку, не встановлюються випадки, які забороняли
б власнику використовувати жиле приміщення (квартиру, жилий
будинок) з метою здійснення підприємницької діяльності, не
пов'язаної з промисловим виробництвом, а з другого - не
передбачаються умови його використання з цією метою.З аналізу конституційного звернення та доданих до нього
матеріалів вбачається неврегульованість у чинному законодавстві
відносин, що виникають з приводу застосування статті 320 Кодексу
( 435-15 ) у разі використання власником жилих приміщень для
здійснення підприємницької діяльності. Має місце законодавча
прогалина, усунення якої, як неодноразово зазначав Конституційний
Суд України у своїх ухвалах, належить до повноважень Верховної
Ради України та здійснюється шляхом внесення змін і доповнень до
законів. Отже, такі питання непідвідомчі Конституційному Суду
України.Конституційний Суд України дійшов висновку про наявність
підстав для відмови у відкритті конституційного провадження у
справі відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України "Про
Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ).Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 150, 153
Конституції України ( 254к/96-ВР ), статтями 42, 43, 45, 50 Закону
України "Про Конституційний Суд України" ( 422/96-ВР ),
Конституційний Суд України1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі
за конституційним зверненням громадянина Аниченка Миколи
Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 320
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) у взаємозв'язку з
положеннями частини сьомої статті 41 Конституції України
( 254к/96-ВР ), статей 6, 7, 8, 10 Житлового кодексу Української
РСР ( 5464-10 ), статті 383 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
на підставі пункту 3 статті 45 Закону України "Про Конституційний
Суд України" ( 422/96-ВР ) - непідвідомчість Конституційному Суду
України питань, порушених у конституційному зверненні.
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Аниченка Миколи Вол...
Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням громадянина Аниченка Миколи Володимиров [...]
Determination of the Constitutional Court of Ukraine
on March 2, 2011
№ 8-у/2011
Document v008u710-11, current version — Adoption on March 2, 2011