Document n0172700-03, current version — Adoption on September 17, 2003

СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
Іменем України
17.09.2003

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
<...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Н-к Н.Г.
до В-хи Г.В. про визнання договору купівлі-продажу квартири
недійсним, В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2001 року Н-к Н.Г. звернулася до суду із зазначеним
позовом, посилаючись на те, що вона з 1978 року була наймачем
квартири <...> по вулиці <...> в м. Одесі, в 1993 році отримала
свідоцтво про право власності на цю квартиру. Оскільки позивачка
була одинокою людиною, інвалідом другої групи, вона погодилася
оформити договір довічного утримання з відповідачем. Але 20 серпня
1996 року, оформляючи документи на товарній біржі, вона підписала
договір купівлі-продажу квартири, замість договору довічного
утримання.
Вважаючи, що її ввели в оману, просила задовольнити позов.
Рішенням <...> районного суду м. Одеси від 22 листопада
2001 року позов задоволено: поновлено строк для пред'явлення
позову до суду, договір купівлі-продажу визнано недійсним.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 9 квітня
2002 року рішення районного суду скасовано й постановлено нове,
яким у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Н-к Н.Г. ставить питання про скасування
постановленого по справі рішення апеляційного суду та залишення в
силі рішення місцевого суду, мотивуючи свою вимогу порушенням
судом норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких
підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи
нове рішення, суд апеляційної інстанції керувався положеннями
ст. 305 ЦПК України ( 1503-06 ).
Згідно з п.4 ч.1 цієї статті ( 1503-06 ) суд апеляційної
інстанції вправі постановити ухвалу про скасування рішення суду
першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог,
якщо суд апеляційної інстанції, досліджуючи нові докази, визнає,
що вони не могли бути надані суду першої інстанції або коли
відмову в їх прийнятті визнано необгрунтованою.
При цьому висновок про визнання чи невизнання обставин
такими, що мають значення для розгляду справи, повинен бути
викладений у рішенні суду (ст. 301 ЦПК України ( 1503-06 ).
Посилань на зазначені обставини в рішенні суду апеляційної
інстанції немає.
Крім того, відповідно до змісту позову суд повинен був
з'ясувати обставини, передбачені ст. 57 ЦК України ( 435-15 ),
тобто обставини, пов'язані з наявністю чи відсутністю підстав для
визнання угоди недійсною.
Як свідчать матеріали справи і як зазначив у своєму рішенні
суд, досліджувались саме обставини, пов'язані з вимогами, які
передбачені нормами ст. 57 ЦК України ( 435-15 ). Проте
апеляційний суд у рішенні необгрунтовано послався на те, що судом
перевірялись обставини, які передбачені ст. 56 ЦК України.
За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає
скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ), Судова палата
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Носак Надії Георгіївни задовольнити
частково.
Рішення апеляційного суду Одеської області від 9 квітня
2002 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний
розгляд.
Ухвала оскарженню не підлягає.



on top