Document n0162760-06, current version — Adoption on May 24, 2006

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
24.05.2006

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого судді Харченка В.В., суддів Берднік І.С.,
Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Матолича С.В., при секретарі
Білій-Грошко О.А., за участю представника ДПІ у
Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська гр. Т.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного провадження
адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької
діяльності - фізичної особи гр. К. до Державної податкової
інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська
про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень за касаційною
скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському
районі міста Дніпропетровська на рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 9 вересня 2005 року та ухвалу
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 грудня
2005 року, В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2005 року суб'єкт підприємницької діяльності -
фізична особа гр. К. звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними
податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2004 року N 32600 та
від 28 січня 2005 року N 32600/1.
Також позивачем було заявлено вимоги про визнання недійсним
акту про результати позапланової документальної перевірки
дотримання вимог податкового законодавства України при обчисленні
та своєчасності сплати прибуткового податку з громадян приватним
підприємцем гр. К. за період з 01.01.2001 по 31.12.2002 від
20.12.2004 N 158/26-444-240670755.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що продаж нерухомого
майна здійснювався позивачем поза межами підприємницької
діяльності, у зв'язку з чим позивач не був зобов'язаний включати
вартість проданого майна у склад валового доходу, та сплачувати з
суми отриманих коштів податок на прибуток.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
9 вересня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року позовні
вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи гр. К.
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському
районі міста Дніпропетровська про визнання недійсним податкових
повідомлень-рішень N 32600 від 23 грудня 2003 року та N 32600/1
від 28 січня 2005 року було задоволено, в частині вимог про
визнання недійсним акту перевірки провадження у справі було
припинено з підстав непідвідомчості даних вимог господарському
суду.
Вказані рішення мотивовані тим, що продаж нерухомого майна у
2001 році здійснювався позивачем у період, коли він ще не був
зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності. Продаж у
2002 році позивачем нерухомості також здійснювався поза межами
підприємницької діяльності, про що свідчить його визначення в
договорах купівлі-продажу в статусі фізичної особи як продавця без
посилання щодо належності до суб'єктів підприємницької діяльності.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що
продаж позивачем нерухомого майна здійснювався як фізичною особою
- громадянином, за вчинення нотаріальних дій з посвідчення
договорів купівлі-продажу нерухомого майна позивачем було сплачено
державне мито.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями Державна
податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі міста
Дніпропетровська звернулася з касаційною скаргою, у якій просить
рішення господарського суду Дніпропетровської області від
9 вересня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13 грудня 2005 року скасувати, в
задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач при продажу
об'єктів нерухомого майна здійснював підприємницьку діяльність,
оскільки метою купівлі-продажу об'єктів нерухомості було одержання
прибутку.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду
України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено по справі судами першої та апеляційної
інстанцій на підставі акту про результати позапланової
документальної перевірки дотримання вимог податкового
законодавства України при обчисленні та своєчасності сплати
прибуткового податку з громадян приватним підприємцем гр. К. за
період з 01.01.2001 по 31.12.2002 від 20.12.2004
N 158/26-444-240670755 відповідачем видані податкові
повідомлення-рішення, N 32600 від 23 грудня 2003 року та N 32600/1
від 28 січня 2005 року, якими позивачу на підставі підпункту "е"
пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) визначено податкове
зобов'язання з прибуткового податку з громадян в сумі 290228 грн.
40 коп.
Прийняття зазначених повідомлень-рішень обґрунтовується тим,
що в ході перевірки було встановлено, що на протязі
2001 - 2002 років гр. К. був власником об'єктів нерухомості,
розташованих за адресою: ________________________________, а саме,
на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна N 22 від
06.09.2001 гр. К. було придбано у ТОВ МБК "Дніпроелектромережбуд"
об'єкти нерухомості: адміністративно-промисловий комплекс (будівлі
та споруди, цехи, гаражі, ремонтно-механічні майстерні, склади та
інше). Вартість придбаного майна у сумі 301780 грн. (в т. ч. ПДВ)
сплачена гр. К. на рахунок ТОВ МБК "Дніпроелектромережбуд".
Вказані об'єкти нерухомості були зареєстровані за гр. К. на праві
приватної власності Дніпропетровським бюро технічної
інвентаризації. Протягом 2001 - 2002 року гр. К. здійснював продаж
об'єктів нерухомості юридичним та фізичним особам на загальну суму
1044538 грн., зокрема за договорами від 27 квітня 2002 року
N 1474, N 1480, N 1485, N 1490, від 30 квітня 2002 року N 1515,
від 6 вересня 2002 року за N 25, N 819/01 від 12 жовтня 2001 року,
N 1759 від 3 червня 2002 року.
Актом встановлено, що розрахунки за зазначеними договорами
проведено частково перерахуванням грошових коштів на розрахунковий
рахунок гр. К. та готівкою під час здійснення угод
купівлі-продажу.
Відповідно до підпункту "е" пункту 1 статті 5 Декрету
Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (в редакції, чинній на час здійснення позивачем операцій
з продажу майна) до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного
громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не
включаються, зокрема, суми, одержувані в результаті відчуження
майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне
посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується
державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів,
одержуваних від реалізації продукції та іншого майна в результаті
здійснення ними підприємницької діяльності.
Як вбачається з довідки приватного нотаріуса гр. П. (а. с.
24), позивачем було сплачено плату за вчинення нотаріальних дій в
розмірі 8573 грн. за нотаріальне посвідчення при укладенні
договорів від 27 квітня 2002 року N 1474, N 1480, N 1485, N 1490,
від 30 квітня 2002 року N 1515, від 6 вересня 2002 року за N 25.
Відповідно до договорів N 1759 від 3 червня 2002 року (а. с.
56) та N 5071 від 16 жовтня 2001 року (а. с. 57) позивачем також
було сплачено плату за вчинення нотаріальних дій при укладанні
зазначених договорів.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивачем було
сплачено плату за вчинення нотаріальних дій, при посвідченні
договорів купівлі-продажу.
Посилання відповідача на те, що діяльність позивача з
купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна є підприємницькою,
матеріалами справи не підтверджується, оскільки в матеріалах
справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що нерухоме
майно, яке належало гр. К., на праві приватної власності, ним в
2001 - 2001 роках продавалось в межах здійснення ним
підприємницької діяльності.
Придбання, володіння, користування, розпорядження та продаж
громадянами майна, яке належить їм на праві приватної власності не
є підприємницькою діяльністю.
Нерухоме майно було придбано позивачем до моменту набуття
статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно із угодою
купівлі-продажу, продаж ним майна здійснювався як фізичною особою,
жодних даних, що вказані дії позивачем були здійснені в межах
підприємницької діяльності, матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку, що позивач
діяв в межах прав, наданих йому як громадянинові України
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Законом України "Про
власність" ( 697-12 ).
Оскільки колегією суддів не було встановлено порушення судами
першої та апеляційної інстанції норм матеріального та
процесуального права, касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів
Вищого адміністративного суду України У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська залишити
без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
9 вересня 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення.



on top