Краснолуцький міський суд Луганської області вироком від
4 серпня 2003 р. засудив Ф. В. за ч. 3 ст. 185 КК ( 2341-14 ) на
три роки обмеження волі та ч. 3 ст. 186 цього Кодексу - на п'ять
років позбавлення волі. За сукупністю злочинів на підставі ст. 70
КК Ф. В. остаточно визначено покарання у виді п'яти років
позбавлення волі.Апеляційний суд Луганської області ухвалою від 16 січня
2004 р. апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи
судом першої інстанції, задовольнив повністю, апеляцію Ф. В. -
частково, у зв'язку з цим вирок змінив, зокрема призначивши
засудженому за ч. 3 ст. 186 КК ( 2341-14 ) покарання у виді одного
року позбавлення волі із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, а на
підставі ст. 70 КК остаточно визначив Ф. В. покарання - три роки
позбавлення волі.Ф. В. визнано винним у тому, що він 12 квітня 2003 р.,
перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, із проникненням у
приміщення та із погрозою застосувати насильство, яке не є
небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрав майно Ф. Н. на
суму 17 грн. 22 квітня 2003 р. він повторно, із проникненням у
приміщення, таємно викрав майно тієї ж потерпілої на загальну суму
272 грн.У касаційній скарзі потерпіла Ф. Н., посилаючись на
безпідставність застосування апеляційним судом до засудженого
ст. 69 КК ( 2341-14 ), просила його ухвалу скасувати.Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про необхідність
призначення справи до касаційного розгляду, перевіривши матеріали
справи й обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів
Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
визнала, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких
підстав.Висновки суду стосовно доведеності вини Ф. В. у вчиненні
злочинів та правильності кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 і
ч. 3 ст. 186 КК ( 2341-14 ) ґрунтуються на матеріалах справи та у
скарзі не заперечуються.Твердження, наведені у скарзі потерпілої, про безпідставність
застосування апеляційним судом щодо засудженого ст. 69 КК
( 2341-14 ) не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.Згідно зі ст. 69 КК ( 2341-14 ) за наявності декількох
обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь
тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд,
умотивувавши своє рішення, може за особливо тяжкий, тяжкий злочин
або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання нижче
від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої
частини цього Кодексу.Як убачається з матеріалів справи, при призначенні
засудженому покарання суд першої інстанції дійшов висновку, що
пом'якшуючою обставиною є лише щире каяття Ф. В.Проте у справі є й інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66
КК ( 2341-14 ), які суду першої інстанції слід було визнати
такими, що пом'якшують покарання засудженому. Зокрема, до них
належать: характер стосунків між засудженим і потерпілою (вони
були подружжям); незначний розмір викраденого, відшкодування якого
потерпіла не бажає; те, що Ф. В. притягнуто до кримінальної
відповідальності вперше; його позитивна характеристика. Не
визнавши наведені обставини такими, що пом'якшують покарання, та
не врахувавши їх у вироку, суд призначив Ф. В. надто суворе
покарання з порушенням вимог ст. 65 КК.За наявності у справі врахованої судом першої інстанції та
трьох додаткових підстав, що пом'якшують покарання й істотно
знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи
Ф. В. і тяжкості вчинених ним злочинів, апеляційний суд законно та
обґрунтовано застосував до нього ст. 69 КК ( 2341-14 ). Призначене
апеляційним судом покарання Ф. В. як за ч. 3 ст. 186 КК, так і за
сукупністю злочинів є необхідним та достатнім для виправлення
засудженого, а тому його не можна визнати м'яким, як про це
зазначила у скарзі потерпіла.
Урахувавши пом'якшуючі покарання обставини, апеляційний суд обгрунтовано застосував до засудженого ст. 69 КК України
Урахувавши пом'якшуючі покарання обставини, апеляційний суд обгрунтовано застосував до засудженого ст. 69 КК України
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on October 28, 2004
Document n0133700-04, current version — Adoption on October 28, 2004