СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИВироком Виноградівського районного суду Закарпатської області
від 22 лютого 2002 р. Р., 1984 р. н., несудимого - засуджено за
ч. 2 ст. 296 КК України ( 2341-14 ) на 2 роки обмеження волі, а на
підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з
випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.За вироком суду Р. визнано винним та засуджено за те, що
19 грудня 2001 р. він у стані алкогольного сп'яніння разом із Л.
(групою осіб) біля Будинку культури у с. Черна Виноградівського
району Закарпатської області грубо порушив громадський порядок з
мотивів явної неповаги до суспільства та безпричинно заподіяв
потерпілому Ф. легкі тілесні ушкодження.У клопотанні прокурор порушує питання про перегляд вироку
щодо Р. в порядку виключного провадження у зв'язку з неправильним
застосуванням судом кримінального закону при призначенні
засудженому покарання і просить вирок скасувати, а справу закрити
зі звільненням Р. від кримінальної відповідальності на підставі
ст. 7 КПК України ( 1001-05 ).У поданні, внесеному п'ятьма суддями Верховного Суду України,
ставиться питання про внесення клопотання на судовий розгляд
спільного засідання судових палат та прийняття рішення про зміну
вироку стосовно Р. і звільнення його від призначеного покарання на
підставі п. 4 ст. 74 КК України ( 2341-14 ) та ст. 7 КПК України
( 1001-05 ).Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку
прокурора, який підтримав клопотання, перевіривши матеріали справи
та обговоривши доводи клопотання, судді судових палат вважають, що
клопотання підлягає задоволенню частково.Згідно зі ч. 3 ст. 61 та ч. 1 ст. 98 КК України ( 2341-14 )
покарання у виді обмеження волі не може бути застосоване до
неповнолітніх.Як убачається з вироку, Р. вчинив злочин і був засуджений у
неповнолітньому віці, однак суд, усупереч вимогам закону,
призначив йому покарання - обмеження волі.Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 104 КК України ( 2341-14 )
звільнення від відбування покарання з випробовуванням може бути
застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до
позбавлення волі.Суд, як видно з вироку, не знайшов підстав для застосування
до Р. покарання - позбавлення волі, яке, за санкцією ч. 2 ст. 296
КК України ( 2341-14 ), є альтернативним обмеженню волі.З урахуванням зазначених обставин та положень ч. 2 ст. 400-4
КПК України ( 1003-05 ) і роз'яснень, що містяться у п. 18
Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 ( va005700-04 ) від
16 квітня 2004 р. "Про практику застосування судами законодавства
у справах про злочини неповнолітніх", судді Судової палати у
кримінальних справах та Військової судової колегії вважають, що Р.
має бути звільнений від призначеного покарання.На підставі викладеного та керуючись статтями 400-4, 400-10
КПК України ( 1003-05 ), Верховний Суд України У Х В А Л И В:
Про зміну вироку
Про зміну вироку
Determination of the Suprime Court of Ukraine
on October 7, 2005
Document n0108700-05, current version — Adoption on October 7, 2005