Document n0051700-00, current version — Adoption on March 22, 2000

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 22.03.2000

Компетентний суд визнав клопотання про скасування рішення
Міжнародного комерційного арбітражного суду при
Торгово-промисловій палаті України неподаним і повернув
його заявнику, оскільки останній у визначений судом
строк не оплатив клопотання державним митом, розмір якого
в таких випадках має становити 50 % ставки, встановленої
для оплати державним митом позовної заяви,
що подається до суду

(Витяг)

12 січня 2000 р. представник канадської корпорації "Даньян
Інтернешнл Інк" (далі - корпорація) звернувся до Київського
міського суду з клопотанням про скасування рішення Міжнародного
комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті
України від 18 жовтня 1999 р.
20 січня 2000 р. ухвалою судді цього суду клопотання
корпорації було залишено без руху на підставі ст. 139 ЦПК
( 1502-06 ) у зв'язку з несплатою державного мита. Заявнику було
надано строк для виправлення недоліків клопотання, тобто для
сплати державного мита, до 30 січня 2000 р. і роз'яснено, що у
випадку невиконання ухвали судді клопотання буде вважатися
неподаним та повернено заявнику.
Оскільки вимоги ухвали у визначений строк виконані не були,
ухвалою судді Київського міського суду від 7 лютого 2000 р.
клопотання корпорації було визнано неподаним і повернено заявнику.
Не погоджуючись із останньою ухвалою, корпорація просила її
скасувати й розглянути клопотання по суті, посилаючись на те, що
вимоги судді щодо сплати державного мита в розмірі 50 %
арбітражного збору не грунтуються на законі. Судова колегія в
цивільних справах Верховного Суду України скаргу залишила без
задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 34 Закону від 24 лютого 1994 р. "Про
міжнародний комерційний арбітраж" ( 4002-12 ) оспорювання в суді
арбітражного рішення провадиться шляхом подання клопотання про
його скасування до відповідного суду за місцем проведення
арбітражу.
Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду
України від 24 грудня 1999 р. N 12 ( v0012700-99 ) "Про практику
розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень
іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень,
постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на
території України" при вирішенні клопотань про скасування
арбітражного рішення суди мають керуватися відповідними нормами
ЦПК ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), у тому числі нормами статей 136
- 139 цього Кодексу ( 1502-06 ) щодо змісту й форми заяви та
сплати державного мита.
Виходячи з положень ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України
від 21 січня 1993 р. N 7-93 ( 7-93 ) "Про державне мито" щодо
розміру ставок оплати державним митом скарг на судові рішення
клопотання про скасування рішення Міжнародного комерційного
арбітражного суду мають оплачуватися державним митом у розмірі 50
% ставки, встановленої для оплати державним митом позовної заяви,
що подається до суду.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Міжнародного
комерційного арбітражного суду від 18 жовтня 1999 р., про
скасування якого йдеться в клопотанні, з корпорації стягнено
арбітражний збір у розмірі 18 тис. 132 доларів США при вирішенні
її позову про стягнення з агрофірми "Наукова" 915 тис. 7 доларів
США. Проте при зверненні до суду з клопотанням заявник сплатив
державне мито в розмірі не 50 % передбаченої ст. 3 згаданого вище
Декрету ( 7-93 ) ставки, а лише 43 коп.
За таких обставин суддя обгрунтовано залишив клопотання без
руху, надавши термін для сплати державного мита в передбаченому
законодавством розмірі. Оскільки заявник зазначені недоліки у
визначений термін не усунув, суддя на законних підставах
постановив ухвалу про залишення клопотання без розгляду та
повернення його заявнику.
Враховуючи те, що ухвала судді Київського міського суду від 7
лютого 2000 р. відповідає вимогам закону та поданим матеріалам,
судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
залишила її без зміни, а скаргу корпорації - без задоволення.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 2, 2001 р.



on top