Про стягнення грошової допомоги при звільненні
Resolution of the Suprime Court of Ukraine on February 7, 2006
Document n0039700-06, current version — Adoption on February 7, 2006

                                                          
СУДОВА ПАЛАТА В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
07.02.2006

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі: головуючого: Кривенка В.В.,
суддів: Гусака М.Б., Житкова В.В., Маринченка В.Л.,
Мушинського М.М., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., розглянувши у
порядку письмового провадження скаргу прокуратури Херсонської
області (далі - прокуратури) про перегляд за винятковими
обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від
25 жовтня 2005 р. у справі за позовом Чірікової Л.С. до
прокуратури про стягнення грошової допомоги при звільненні,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2003 р. Чірікова Л.С. звернулась до суду з позовом
про стягнення з прокуратури грошової допомоги при звільненні за 34
повні роки вислуги у розмірі 18385 грн. 50 коп. на підставі ч. 15
ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ).
Під час розгляду справи позивачкою збільшено позовні вимоги
та порушено питання про стягнення на її користь 25497 грн. 96 коп.
Відповідачем позовні вимоги були визнані частково в сумі
3610 грн. 80 коп.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від
24 жовтня 2003 р., залишеним без змін ухвалою колегії суддів
судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської
області від 10 лютого 2004 р., позов задоволено.
Судові рішення обґрунтовані тим, що Чірікова Л.С. 1 березня
1991 р. була звільнена з посади старшого помічника прокурора у
зв'язку з виходом на пенсію за віком. Після внесення змін Законом
України від 12 липня 2001 р. N 2663-III ( 2663-14 ) до ч. 15 ст.
50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) позивачка набула
право на грошову допомогу без сплати податку в розмірі місячного
заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи
прокурором, слідчим прокуратури, оскільки положення цієї статті
відповідно до ч. 18 ст. 501 Закону поширюються також на
пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набуття
чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років
або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і
посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на
пенсію, за умови наявності у них передбаченого цією статтею стажу
роботи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня
2005 р. зазначені судові рішення залишені без змін із тих самих
підстав.
У скарзі прокуратура Херсонської області порушує питання про
перегляд за винятковими обставинами та скасування ухвали Вищого
адміністративного суду України від 25 жовтня 2005 р. і направлення
справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції. На
обґрунтування скарги зроблено посилання на неоднакове застосування
судами касаційної інстанції тієї самої норми права та наведено
ухвали касаційного суду, в яких по-іншому застосована та сама
норма права.
Скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 501 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) (у
редакції Закону від 26 листопада 1993 р. N 3662-XII ( 3662-12 )
врегульовуються питання пенсійного забезпечення прокурорів і
слідчих.
Законом України від 12 липня 2001 р. N 2663-III ( 2663-14 )
до ч. 15 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 )
були внесені зміни, згідно з якими прокурорам і слідчим у разі
виходу на пенсію за вислугою років чи через інвалідність
виплачується грошова допомога без сплати податку в розмірі
місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік
роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у
науково-навчальних закладах прокуратури.
До того ж в ч. 18 ст. 50-1 зазначеного Закону ( 1789-12 )
зазначено, що положення цієї статті поширюються також на
пенсіонерів із працівників прокуратури, яким до набуття чинності
цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за
інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у
науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію,
за умови наявності у них передбаченого цією статтею стажу роботи.
Разом з тим, системний аналіз змісту ст. 50-1 Закону України
"Про прокуратуру" ( 1789-12 ) , вимоги Конституції України
( 254к/96-ВР ) та чинного законодавства не дають підстав для
поширення зазначеного положення ч. 18 ст. 501 Закону, зокрема, на
ч. 15 ст. 50-1 Закону щодо виплати грошової допомоги при виході на
пенсію.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України ( 254к/96-ВР )
закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в
часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують
відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за
конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення
ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі
законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 р.
зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти
так, що вона починається з моменту набуття цим актом чинності і
припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту
застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під
час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, оскільки Чірікова Л.С. була звільнена з роботи у
зв'язку з виходом на пенсію ще у березні 1991 р., а зміни до ч. 15
ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( 1789-12 ), що
передбачили виплату грошової допомоги при виході на пенсію, набули
чинності 26 липня 2001 р., позивачка не має законних підстав для
отримання такої допомоги.
Беручи до уваги те, що ст. 50-1 Закону України "Про
прокуратуру" ( 1789-12 ) врегульовує низку питань щодо пенсійного
забезпечення прокурорів і слідчих, зокрема, і питання, пов'язані з
перерахунком призначених пенсій, на думку колегії суддів, саме на
такі правовідносини спрямовував законодавець дію ч. 18 ст. 50-1
Закону.
Враховуючи те, що фактичні обставини встановлені судовими
інстанціями повно та правильно, проте неправильно застосовано
норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а колегія суддів постановляє нове рішення
про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 241 - 244 КАСУ ( 2747-15 ), колегія суддів
Судової палати П О С Т А Н О В И Л А:
Скаргу прокуратури Херсонської області задовольнити.
Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня
2005 р., ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області від 10 лютого 2004 р. та
рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 24 жовтня
2003 р. скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім
випадку, встановленого п. 2 ст. 237 КАСУ ( 2747-15 ).
"Судова практика", N 4, 2006 р.



on top