Рішенням Київського обласного суду від 6 грудня 1995 р. було
задоволено позов С. до Інституту технічного сервісу (тепер
Інститут механізації та електрифікації сільського господарства)
УААН про поновлення на роботі на посаді завідуючого лабораторією N
15 та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.У вересні 1998 р. С. звернувся до того ж суду з клопотанням
про вжиття заходів до належного виконання рішення, а також про
стягнення заробітної плати за час, коли рішення суду не
виконувалося, в сумі 7 тис. 932,2 грн. і відшкодування моральної
шкоди в сумі 5 тис. 334,6 грн. Клопотання мотивувалося тим, що
рішення суду від 6 грудня 1995 р. не було виконано, оскільки наказ
від 22 грудня 1995 р., яким С. поновлювався на роботі, не має
юридичної сили, а новий трудовий договір не укладався.Ухвалою зазначеного суду від 8 жовтня 1998 р. в задоволенні
клопотання С. про належне виконання судового рішення та стягнення
заробітної плати відмовлено, а вимоги про відшкодування моральної
шкоди залишено без розгляду.У скарзі С. порушено питання про скасування цієї ухвали як
незаконної. Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення
С., судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України в
задоволенні скарги відмовила з таких підстав.Суд не задовольнив клопотання, оскільки встановив, що наказом
директора інституту від 22 грудня 1995 р. N 87-к С. був поновлений
на роботі відповідно до рішення суду від 6 грудня 1995 р. В січні
1996 р. його було звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП ( 322-08 ).
Передбачені рішенням суду грошові стягнення здійснено. Заробітна
плата за час затримки виконання рішення (з 6 по 22 грудня 1995 р.)
сплачена. Наведені обставини підтверджені виконавчими листами від
7 грудня 1995 р., в яких є відмітки Васильківського районного суду
Київської області про виконання рішення, наказом від 22 грудня
1995 р. N 87-к, заявою С. від 25 грудня 1995 р. про звільнення за
власним бажанням та поясненнями сторін у судовому засіданні під
час розгляду клопотання.Суд обгрунтовано визнав безпідставним твердження С. про те,
що він не був поновлений на роботі. Акт судового виконавця про
невиконання рішення відсутній. Посилання в скарзі на те, що
трудовий договір не укладався, є помилковим, оскільки після
поновлення на роботі відновлюється дія незаконно розірваного
попереднього договору і повторне його укладення не вимагається.
Згідно зі ст. 235 КЗпП ( 322-08 ) орган, який розглядає трудовий
спір, поновлює незаконно звільненого працівника на попередній
роботі, тобто на роботі за трудовим договором (ст. 21 КЗпП).Вимоги про стягнення моральної шкоди обгрунтовано залишено
без розгляду як такі, що мають вирішуватися в позовному порядку.
Про поновлення на роботі
Про поновлення на роботі
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on November 11, 1998
Document n0029700-98, current version — Adoption on November 11, 1998