Вироком Козельщинського районного суду Полтавської області
від 9 серпня 2005 р. Б. засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) на 3 роки позбавлення волі, а за сукупністю вироків на
підставі ст. 71 КК України - до остаточного покарання у виді
4 років 2 місяців позбавлення волі.На підставі ст. 96 КК України ( 2341-14 ) Б. призначене
примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.Як визнав суд, 15 червня 2004 р., перебуваючи в с. Вишняки
Козельщинського району Полтавської області на запрошення господаря
Б. Д. у його будинку, скориставшись тим, що той пішов до крамниці,
раніше судимий за крадіжку Б. таємно проник у скриню, звідки
викрав гроші в сумі 1520 грн. та речі потерпілого, заподіявши йому
шкоду на загальну суму 1847 грн.У клопотанні заступника Генерального прокурора України
порушено питання про зміну вироку та перекваліфікацію дій Б. з
ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) та виключення з вироку
рішення суду про призначення йому на підставі ст. 96 КК України
примусового лікування від алкоголізму.Клопотання заступника Генерального прокурора України внесено
на судовий розгляд спільного засідання за поданням, підписаним
п'ятьма суддями Верховного Суду України.Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав своє
клопотання, перевіривши матеріали справи та наведені у клопотанні
доводи, судді Судової палати у кримінальних справах та Військової
судової колегії Верховного Суду України вважають, що клопотання
прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.Встановивши обставини, за яких засуджений Б. вчинив крадіжку
майна потерпілого Б. Д., суд кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185
КК України ( 2341-14 ).Приймаючи таке рішення щодо кваліфікації злочинних дій Б.,
органи досудового слідства та суд керувалися тим, що крадіжка зі
скрині є крадіжкою з проникненням у сховище.Проте такий висновок є помилковим, оскільки під сховищем слід
розуміти таке місце, яке призначене для зберігання майна та має
засоби охорони від доступу сторонніх осіб. Такими сховищами мають
визнаватися контейнери, товарні вагони, охоронювані загони для
худоби тощо.Тому викрадення грошей та майна зі скрині, яка була в будинку
потерпілого, куди Б. був запрошений потерпілим Б. Д., не можна
визнати таким, що вчинене із проникненням у сховище.За таких обставин дії засудженого Б. підлягають
перекваліфікації з ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) на ч. 2
ст. 185 КК України.Крім того, з вироку підлягає виключенню рішення суду про
призначення Б. примусового лікування від алкоголізму на підставі
ст. 96 КК України ( 2341-14 ), оскільки хронічний алкоголізм не
належить до хвороб, що становлять небезпеку для здоров'я інших
осіб.На підставі наведеного, керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК
України ( 1003-05 ), Верховний Суд України клопотання заступника
Генерального прокурора України задовольнив, вирок Козельщинського
районного суду Полтавської області від 9 серпня 2004 р. щодо Б.
змінив.Перекваліфікував дії засудженого Б. з ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) на ч. 2 ст. 185 КК України і за цим законом призначив
йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, а за сукупністю
вироків на підставі ст. 71 КК України остаточно визначив йому
покарання у виді 4 років 2 місяців позбавлення волі.Виключив з резолютивної частини вироку рішення суду про
призначення Б. примусового лікування від алкоголізму на підставі
ст. 96 КК України ( 2341-14 ).
Про призначення покарання за сукупністю вироків
Про призначення покарання за сукупністю вироків
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on January 26, 2007
Document n0020700-07, current version — Adoption on January 26, 2007