У березні 2005 р. М. звернувся до суду з позовом до Г. про
зміну договору найму жилого приміщення, зазначаючи, що в 1985 році
в користування його сім'ї надана трикімнатна квартира N 92, та
посилаючись на те, що з часом між ним та дружиною - Г. склались
неприязні стосунки і він звернувся до суду з позовом про
розірвання шлюбу. Просив задовольнити позов та зобов'язати
комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство
N 13 (далі - КВЖРЕП-13) укласти з ним договір найму кімнати площею
17,8 кв.м, а з відповідачкою - кімнат площею 11,2 та 9,5 кв.м.Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від
29 вересня 2006 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду
Житомирської області від 4 грудня 2006 р., позов задоволено.
Зобов'язано КВЖРЕП-13 м. Житомира укласти з М. договір найму жилої
кімнати площею 17,8 кв.м, а з Г. - кімнат площею 11,2 та 9,2 кв.м,
підсобні приміщення залишено в спільному користуванні. З Г.
постановлено стягнути на користь М. витрати з оплати правової
допомоги в розмірі 1000 грн.У касаційній скарзі Г. просить скасувати зазначені судові
рішення та передати справу на новий судовий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на їх необґрунтованість і порушення судом
норм матеріального та процесуального права.Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши
матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню.Відповідно до ст. 214 ЦПК ( 1618-15 ) під час ухвалення
рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини,
якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами
вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення
строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення
справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини
сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма
підлягає застосуванню до цих правовідносин.Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої
інстанції, з чим погодився апеляційний суд, правильно керувався
тим, що жилу площу, яка припадає на позивача, може бути виділено у
вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 ЖК
( 5464-10 ), що згідно з вимогами ч. 1 ст. 104 зазначеного Кодексу
є підставою для укладення з ним окремого договору найму. В цій
частині рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та
процесуального права.З рішенням у частині стягнення з відповідачки на користь
позивача 1000 грн. витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги
фахівця в галузі права, погодитися не можна.Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК ( 1618-15 ) стороні, на користь
якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею
і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п. 2 ч. 3
ст. 79 ЦПК до судових витрат серед іншого належать і витрати на
правову допомогу.Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачки на користь
позивача 1000 грн., суд зазначив, що такі витрати, пов'язані з
оплатою допомоги фахівця в галузі права, підтверджені
документально, а граничний розмір їх компенсації законом не
встановлено.Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК ( 1618-15 ) правову допомогу
може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом
має право на надання правової допомоги.У матеріалах справи немає документів, які свідчать про те, що
приватний підприємець Х., якому позивач відповідно до квитанцій
сплатив 1000 грн. за надання правової допомоги, є фахівцем у
галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.
Свідоцтво про сплату суб'єктом підприємницької діяльності -
фізичною особою Х. єдиного податку таким документом не є. Крім
того, відповідно до довіреності від 6 лютого 2006 р. Х. позивачем
надано повноваження свого представника, саме в такому
процесуальному статусі згідно з протоколами судових засідань той
брав участь у справі, і кошти за надану допомогу отримав як
представник, що відображено в квитанціях про їх сплату.Також постановою Кабінету Міністрів України від
27 квітня 2006 р. N 590 ( 590-2006-п ) "Про граничні розміри
компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та
адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок
держави" затверджено граничні розміри компенсації витрат,
пов'язаних з розглядом справ. Так, граничний розмір витрат,
пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено
судове рішення у цивільній справі у випадку, якщо компенсація
сплачується іншою стороною, не повинен перевищувати суму, що
обчислюється з огляду на те, що зазначеній особі виплачується 40%
розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.Суд на зазначене уваги не звернув та не з'ясував, чи є Х.
фахівцем у галузі права, чи має право за законом на надання
правової допомоги та чи надавав таку допомогу як фахівець у галузі
права чи представник позивача, чи є підстави для присудження з
відповідачки компенсації понесених позивачем витрат, а якщо так,
то яким є граничний розмір такої компенсації.Таким чином, у частині присудження з відповідачки на користь
позивача компенсації понесених ним витрат на правову допомогу суд
допустив порушення норм процесуального права, що призвело до
неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК
( 1618-15 ) є підставою для скасування рішення з передачею справи
в цій частині на новий розгляд.Керуючись пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 336, ст. 337, ч. 2 ст. 338,
пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК ( 1618-15 ), колегія суддів Судової
палати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну
скаргу Г. задовольнила частково, рішення Корольовського районного
суду м. Житомира від 29 вересня 2006 р. у частині присудження з Г.
на користь М. компенсації 1000 грн. понесених ним витрат на
правову допомогу, а також ухвалу апеляційного суду Житомирської
області від 4 грудня 2006 р. про залишення в цій частині рішення
суду першої інстанції без змін скасувала і передала справу в цій
частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині
рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишила
без змін.
Про заміну договору найму житлового приміщення
Про заміну договору найму житлового приміщення
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on March 21, 2007
Document n0015700-07, current version — Adoption on March 21, 2007