Рішенням Кельменецького районного народного суду від
23 грудня 1991 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в
цивільних справах Чернівецького обласного суду від 12 лютого
1992 р., задоволено позови Д.Б. і Д.І. до Д. про поділ спадкового
майна, а зустрічний позов Д. задоволено частково. На користь
відповідачки Д. з Д.Б. стягнуто 1/2 частину витрат на будівництво
господарських споруд і ремонт будинку в сумі 3979 крб.Постановою президії Чернівецького обласного суду від
26 травня 1992 р. протест прокурора Чернівецької області залишено
без задоволення, а рішення - без зміни.Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування всіх, постановлених у справі судових рішень
і направлення її на новий розгляд.Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.Постановлюючи дане рішення, суд виходив з того, що під час
шлюбу із спадкодавцем відповідачка збудувала гараж, два сараї,
провела ремонт будинку, що не вплинуло на збільшення розміру
останнього, тому вона має право на компенсацію половини витрат на
ці роботи, яку повинен сплатити позивач Д.Б.Хоча з цими висновками погодились судова колегія і президія
обласного суду, їх не можна визнати правильними.Згідно зі ст. 556 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) спадкоємці,
які прийняли спадщину, відповідають за боргами спадкодавця
пропорційно до одержаних ними спадкових часток.Судом встановлено, що спірний будинок є спадковим майном і
права власності на нього до відкриття спадщини відповідачка не
набула. Під час сумісного проживання із спадкодавцем відповідачка
брала участь у ремонті належного йому будинку та будівництві
господарських споруд і має право на компенсацію половини спільних
витрат на ці роботи, які у зв'язку зі смертю спадкодавця повинні
відшкодувати спадкоємці.На порушення зазначених вимог закону суд зобов'язав сплатити
відповідачці її витрати на ремонт і будівництво тільки одного
позивача Д.Б., а не всіх спадкоємців пропорційно до одержаних ними
спадкових часток.Не можна погодитись з висновками суду і про те, що обраний
ним варіант поділу будинку має переваги і забезпечує можливість
поділу земельної ділянки і роздільне користування господарськими
спорудами.Із приєднаної до матеріалів справи схеми видно, що виділені
відповідачці господарські споруди знаходяться з протилежної
сторони виділеної їй частини будинку.У скарзі в порядку нагляду відповідачка вказує на
неможливість переобладнання виділеної їй частини будинку в
квартиру і на те, що виконком місцевої ради народних депутатів не
дає згоди на проведення добудови.Зазначені обставини не були належно досліджені, а тому
наведені рішення суду не можна визнати достатньо обгрунтованими.Це стосується і висновків суду про дійсну вартість спадкового
майна. При визначенні вартості майна суд виходив з даної
експертами оцінки без належної перевірки її відповідності дійсній
вартості майна, тобто сумі, за яку воно може бути проданим в даній
місцевості. Суд не звернув уваги на те, що оцінка автомобіля
експертом проведена за залишковою, а не дійсною вартістю. Вартість
автопричепа визначена виходячи з його оцінки на час придбання, а
не на час розгляду справи.
Зобов'язуючи одного із спадкоємців відшкодувати особі, яка брала участь у поліпшенні спадкового жилого будинку і будівництві господарських будівель, понесені...
Зобов'язуючи одного із спадкоємців відшкодувати особі, яка брала участь у поліпшенні спадкового жилого будинку і будівництві господарських будівель, понесені на це [...]
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on September 26, 1992
Document n0014700-92, current version — Adoption on September 26, 1992