Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від
24 лютого 2003 р. С.А., раніше судимого (попередня судимість
8 лютого 1999 р.) Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 3
ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК ( 2341-14 ) 1960 р. на 4 роки позбавлення
волі; постановою Богунського районного суду м. Житомира від
14 вересня 2000 р. звільненого від покарання умовно-достроково на
1 рік 8 місяців 18 днів, засуджено: за ч. 4 ст. 185 КК України на
6 років позбавлення волі; за ст. 304 КК України на 1 рік
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю
злочинів призначено остаточне покарання 6 років позбавлення волі.На підставі ст. 71 КК України ( 2341-14 ) за сукупністю
вироків С.А. призначено остаточне покарання 6 років 6 місяців
позбавлення волі.За вироком суду С.А., М. та С.М. визнані винними за обставин,
зазначених у вироку, у вчиненні таємного викрадення чужого майна у
великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, з проникненням
у приміщення, а С.А. ще й у повторному викрадені чужого майна та у
втягненні неповнолітнього у злочинну діяльність.У клопотанні прокурор порушує питання про зміну судових
рішень щодо С.А. через неправильне застосування кримінального
закону в частині призначеного покарання засудженому. Зазначає, що
Шевченківським районним судом м. Києва безпідставно призначено
С.А. покарання за правилами ст. 71 КК України ( 2341-14 ) і
приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком,
оскільки на момент вчинення злочину, за який його було засуджено
цим вироком, він її фактично відбув.У поданні, внесеному п'ятьма суддями Верховного Суду України,
порушено питання про внесення клопотання на судовий розгляд
спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та
Військової судової колегії та прийняття рішення про зміну судових
рішень стосовно С.А.Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подане
клопотання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи
клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах та
Військової судової колегії вважають, що клопотання підлягає
задоволенню.Як убачається з матеріалів справи, вироком Дарницького
районного суду від 8 лютого 1999 р. С.А. було засуджено до
покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, а на підставі
постанови Богунського районного суду м. Житомира від
14 вересня 2000 р. його було звільнено від призначеного покарання
згідно зі ст. 53 КК 1960 р. ( 2001-05 ) умовно-достроково на 1 рік
8 місяців 18 днів. Термін умовно-дострокового звільнення сплинув
2 червня 2002 р.Новий злочин С.А. вчинив 13 липня 2002 р., тобто після спливу
строку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, і
засуджений вважався таким, який відбув покарання за попереднім
вироком.Отже, Шевченківський районний суд м. Києва, визнаючи
винуватим С.А. у вчиненні інкримінованих йому злочинів, при
призначенні йому покарання допустився помилки, призначивши
покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України
( 2341-14 ).Зазначені обставини залишилися поза увагою й апеляційного
суду при розгляді апеляції засудженого С.А.Відповідно до положень ч. 1 ст. 400-4 КПК України ( 1003-05 )
неправильне застосування кримінального закону є підставою для
зміни судових рішень, що набрали законної сили щодо С.А., в
порядку виключного провадження.Керуючись статтями 400-4, 400-10 КПК України ( 1003-05 )
Верховний Суд України клопотання заступника прокурора м. Києва
задовольнив, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від
24 лютого 2003 р. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від
21 травня 2003 р. щодо С.А. змінив:- виключив із мотивувальної частини вироку та ухвали
апеляційного суду вказівку про те, що С.А. вчинив новий злочин під
час умовно-дострокового звільнення від покарання і про часткове
приєднання невідбутого покарання за сукупністю вироків;- виключив із резолютивної частини вироку та ухвали
апеляційного суду застосування ст. 71 КК України ( 2341-14 ) і
постановив вважати його засудженим: за ч. 4 ст. 185 КК України на
6 років позбавлення волі; за ст. 304 КК України на 1 рік
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю
злочинів - на 6 років позбавлення волі.
Про призначення покарання за сукупністю злочинів
Про призначення покарання за сукупністю злочинів
Determination of the Suprime Court of Ukraine
on January 26, 2007
Document n0011700-07, current version — Adoption on January 26, 2007