З підстав невідповідності працівника займаній посаді або
виконуваній роботі за станом здоров'я чи недостатньою
кваліфікацією трудовий договір з ним може бути розірвано за п. 2
ст. 40 Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) лише в тому
разі, коли немає можливості перевести працівника, за його згодою,
на іншу роботу або якщо він відмовляється від переведення
У жовтні 1992 р. Т. пред'явив позов до черкаського
виробничого об'єднання "Азот" про поновлення на роботі і стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав, що
він працював у відповідача слюсарем по ремонту апаратурного
устаткування і з 13 жовтня 1992 р. незаконно звільнений за п. 2
ст. 40 КЗпП ( 322-08 ).У касаційній скарзі відповідач просить скасувати це рішення
і в позові відмовити, посилаючись на те, що суд дав неналежну
оцінку доказам і у зв'язку з цим дійшов помилкового висновку про
те, що адміністрація об'єднання не вжила необхідних заходів до
переведення позивача на іншу роботу.Судова колегія Верховного Суду України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ) звільнення з підстав,
зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті (виявлення невідповідності
працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок
недостатньої кваліфікації або стану здоров'я) допускається, якщо
працівника, за його згодою, неможливо перевести на іншу роботу.Судом встановлено, що на момент звільнення позивача в цехах
об'єднання були вакантні місця слюсаря-складальника і слюсаря по
ремонту металорізного устаткування, а в дитячому садку і
гуртожитку - відповідно місця слюсаря-сантехніка і сантехніка.
Про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on July 28, 1993
Document n0009700-93, current version — Adoption on July 28, 1993