Стягнувши на підставі ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу, суд
взяв до уваги, що він стався не з вини працівникаР. пред'явив позов до Інституту підвищення кваліфікації
працівників культури про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав, що
він був звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ) необгрунтовано,
оскільки скорочення штату фактично не було.Рішенням Радянського районного народного суду м. Києва позов
було задоволено, оскільки суд визнав, що звільнення проведено з
порушенням вимог закону. Проте відповідач не допустив його до
роботи, запропонував інші вакантні посади, а коли він від них
відмовився, - знову звільнив за п. 1 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ).
Вважаючи і це звільнення необгрунтованим, позивач просив
задовольнити його вимоги.Рішенням судової колегії Київського міського суду позов
задоволено, позивача поновлено на роботі і стягнуто на його
користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.У касаційній скарзі інститут просив зменшити розмір
заробітної плати, що підлягає стягненню, обмеживши його
тримісячним строком.Судова колегія Верховного Суду України касаційну скаргу
залишила без задоволення і в ухвалі вказала на таке.Судом встановлено, що фактично в інституті на час звільнення
Р. з роботи скорочення штату не було. Після звільнення позивача
навчальне навантаження залишилось таким же, як і до його
звільнення. Крім того, в інституті були вакантні посади, які
всупереч ч. 2 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ) не пропонувалися позивачу для
переведення його на них. У зв'язку з цим суд дійшов обгрунтованого
висновку щодо незаконності звільнення. До того ж рішення про
поновлення Р. на роботі відповідач не оскаржив.Необгрунтованими є посилання у касаційній скарзі на те, що
спір позивача тривалий час не міг бути вирішений з вини
останнього. Справді, при повторному розгляді справи суд у зв'язку
з повторною неявкою позивача у судове засідання залишив позов без
розгляду. Але ухвала про це скасована судом наглядної інстанції,
оскільки позивача не було повідомлено у встановленому порядку про
день розгляду справи.
Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on September 4, 1991
Document n0002700-91, current version — Adoption on September 4, 1991