Document n0001700-90, current version — Adoption on January 17, 1990

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 17.01.90
м.Київ
vd900117

(Витяг)
Визначення працівникові місця роботи в іншому структурному
підрозділі з істотною зміною умов праці не є переміщенням, відмова
від виконання цієї роботи не може бути підставою для звільнення
працівника за п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України
( 322-08 )
Н. пред'явила позов до Сарненського райпобуткомбінату про
поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за час
вимушеного прогулу. Позивачка зазначала, що вона працювала
швачкою-мотористкою в цеху масового шиття, а потім наказом (без
її згоди) була направлена на таку ж роботу до цеху по
виготовленню та ремонту меблів. Оскільки умови праці на новому
робочому місці відрізнялися від тих, в яких позивачка працювала
раніше, і за станом здоров'я виконувати нову роботу вона не має
можливості, Н. від переведення відмовилась і була звільнена за
прогул.
Вважаючи незаконним як направлення на роботу до іншого цеху,
так і звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ), позивачка просила
задовольнити її вимоги.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням судової колегії Рівненського обласного суду позов
задоволено. У касаційній скарзі відповідач, вважаючи висновки суду
такими, що не відповідають фактичним обставинам спору, просив
скасувати рішення і передати справу на новий розгляд.
Судова колегія Верховного Суду України касаційну скаргу
залишила без задоволення і вказала на таке.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що, видавши
наказ про направлення позивачки з цеху масового шиття на таку ж
посаду до цеху по виготовленню та ремонту меблів, адміністрація не
врахувала, що при цьому істотно змінювались умови її праці. Таке
переведення є незаконним, а відмова від виконання наказу -
правомірною.
Ці висновки відповідають зібраним у справі доказам та вимогам
закону. Відповідно до ст. 32 КЗпП ( 322-08 ) не вважається
переведенням на іншу роботу переміщення працівника на тому ж
підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в
інший структурний підрозділ на території підприємства, установи,
організації, в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому
механізмі, агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації або
посади, обумовлене трудовим договором.
Переміщення працівника недопустиме, якщо воно протипоказане
йому за станом здоров'я. У такому разі, коли в зв'язку зі змінами
в організації виробництва і праці відбулася істотна зміна умов
праці - системи і розміру її оплати, режиму роботи, встановлення
або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна
розрядів і найменування посад тощо, працівник має бути
повідомлений про проведені зміни не пізніше ніж за два місяці.
Трудовий договір з працівником, який відмовився від роботи в нових
умовах, припиняється за п. 6 ст. 36 КЗпП ( 322-08 ).
Поясненнями сторін, матеріалами профспілкового комітету,
довідками та іншими доказами, дослідженими судом, встановлено, що
розмір заробітної плати у цеху по виготовленню та ремонту меблів
зменшувався, а обсяг робіт набагато зростав. До того ж, за
висновком санітарного лікаря, умови праці в ньому не відповідали
санітарно-гігієнічним нормам, а за станом здоров'я позивачка в
таких умовах працювати не може.
За таких обставин суд обгрунтовано визнав, що у даному разі
мало місце не переміщення на інше робоче місце (з чого виходила
адміністрація), а зміна істотних умов праці, яка може бути
проведена за згодою працівника. Тому відмова від цього не могла
бути підставою для звільнення за п. 4 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ).
Отже, підстав для скасування рішення про задоволення позову немає.
Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики
України", N 3, 1995 р.



on top