Document v_462600-06, current version — Adoption on February 15, 2006

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.02.2006 Справа 3/462
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Костенко Т.Ф. - головуючого, Волковицької Н.О., Ходаківської І.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "ВалТаВа"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
09.11.2005 р.
у справі господарського суду м. Києва
за позовом ТОВ "ВалТаВа"
до ТОВ "Карлайн"
про спонукання вчинити дії та усунення перешкод у
користуванні приміщенням
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивач - Сінкевич О.В. (дов. від 14.02.06 N 355),
відповідач - Губаненко Ю.П. (дов. від 29.11.05 N 13-ю),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 23.08.05 господарського суду м. Києва в
задоволенні позову ТОВ "ВалТаВа" до ТОВ "Карлайн" відмовлено з
огляду на те, що на загальному плані підвальних приміщень,
датованому 02.12.96 спірна перегородка відсутня і при порівнянні
фактичних розмірів приміщень підвалу з планами БТІ, наданими
товариствам на момент реєстрації їх прав власності встановлено
зменшення площі, що належить як ТОВ "ВалТаВа", так і ТОВ
"Карлайн"; позивачем не надано належних доказів, які
підтверджують, в якій період та за рахунок якої організації
фактично була побудована перегородка, а також пояснень з приводу
зменшення площі його приміщення з 293,3 кв. м до 292,8 кв. м за
період з 1996 року жовтень 2001 року.
Постановою від 09.11.05 Київського апеляційного
господарського суду вказане рішення залишено без змін з тих же
підстав.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "ВалТаВа"
звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і
просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити, посилаючись на порушення судами ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ).
Звертаючись з касаційною скаргою, ТОВ "ВалТаВА" просило
відновити строк для її подання. З огляду на те, що вказана
обставина не знайшла відображення в ухвалі про прийняття
касаційної скарги до розгляду, колегія суддів Вищого
господарського суду України зазначає, що строк на подання
касаційної скарги ТОВ "ВалТаВа" слід вважати таким, що
відновлений.
ТОВ "Карлайн" подало до Вищого господарського суду України
відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити останню без
задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського
суду - без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним
відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали
рішення у даній справі, відповідно до договору купівлі-продажу
будівлі (споруди, приміщення) за конкурсом від 30.09.96
Представництво Фонду державного майна України в Старокиївському
районі м. Києва продало, а Товариство покупців - членів трудового
колективу магазину N 213, на базі якого було створено
ТОВ "ВалТаВа" відповідно до протоколу установчих зборів учасників
Товариства від 04.11.96 N 1, купило нежиле приміщення, вбудоване в
будівлю (споруду, приміщення) загальною площею 293,30 кв. м,
розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 3, котра
складає 5/100 ідеальної частки від всього домоволодіння.
Згідно акту прийому-передачі від 06.12.96 вказане вище
приміщення загальною площею 293,3 кв. м було передано
Представництвом Фонду державного майна України в Старокиївському
районі м. Києва Товариству покупців - членів трудового колективу
магазину N 213.
За актом прийому-передачі від 17.12.96, зареєстрованим
Представництвом ФДМ України в Старокиївському районі м. Києва
000175/12 від 30.09.96, Товариством покупців членів трудового
колективу магазину N 213 було передано до складу статутного фонду
ТОВ "ВалТаВа" викуплене приміщення, вбудоване в будівлю за
адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 3, та в 2000 році
зареєстровано в КП КМБТІ на праві власності.
Судами з'ясовано, що свідоцтвом про право власності на нежиле
приміщення, виданим Головним Управлінням з питань майна Київської
міської державної адміністрації 02.10.01, підтверджується, що
нежиле приміщення площею 292,8 кв. м, розташоване в м. Києві за
адресою: вул. Лютеранська, 3, літера "А", належить позивачу на
праві колективної власності, при цьому пояснень з приводу
зменшення площі приміщення з 293,30 кв. м до 292,80 кв. м за
період з 1996 по жовтень 2001 року позивачем судам попередніх
інстанцій надано не було.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нежиле
приміщення, видане Головним управлінням комунальної власності
м. Києва 25.06.02, нежиле приміщення N XI (заклад громадського
харчування, площею 240,80 кв. м, розташоване в м. Києві по
вул. Лютеранській, 3, літера "А"), належало територіальній громаді
Печерського району м. Києва на праві комунальної власності, яке
було придбане відповідачем за договором купівлі-продажу нежилого
приміщення N 367 від 18.07.02, укладеного з Фондом приватизації
комунального майна Печерського району м. Києва.
Актом від 18.07.02 N 181 передачі нежилого приміщення,
вбудованого у жилий будинок, підтверджується передача Фондом
приватизації комунального майна Печерського району м. Києва та
Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства
Печерського району м. Києва "Печерськжитло" ("Балансоутримувач")
відповідачеві нежилого приміщення, проданого 18.07.02 шляхом
викупу. Згідно з даними, наведеними у довідці-характеристиці від
02.07.02 за N 523370, відчужено нежиле приміщення N XI підвалу
загальною площею 240,8 кв. м.
Отже, судами з'ясовано, що відповідно до реєстраційного
посвідчення КП КМБТІ та реєстрації права власності на об'єкти
нерухомого майна від 31.07.02 N 004906 зазначене нежиле приміщення
(підвал) в літ. "А", загальною площею 240,8 кв. м по
вул. Лютеранській, 3, в м. Києві належить відповідачу на праві
колективної власності на підставі договору купівлі-продажу та акту
передачі від 18.07.02.
Спір у даній справі виник в результаті того, що, на думку
позивача, відповідачем самовільно захоплено частину підвалу
площею 7 кв. м, які належать ТОВ "ВалТаВа" на праві власності, в
результаті перенесення перегородки, що розділяла приміщення
позивача (приміщення N 9) та приміщення відповідача (приміщення
N 11).
Колегія суддів Вищого господарського суду України приймає до
уваги, що судом 1-ої інстанції у справі призначалась судова
будівельно-технічна експертиза, відповідно до п. 4 висновку від
24.06.05 N 4082 якої на загальному плані підвальних приміщень,
датованого 02.12.96, перегородка в приміщенні підвалу відсутня,
приміщення зазначено номером IX та має загальну площу 120,3 кв. м.
На поверховому плані, який виконаний на час реєстрації права
власності БТІ, приміщення в підвалі, що належать ТОВ "ВалТаВа",
обмежено перегородкою, зазначеною номером IX, та має площу
75,5 кв. м, що не відповідає загальному плану підвалу. Відповідно
до п. 3 вказаного висновку на поверховому плані, який виконаний на
час реєстрації права власності БТІ, приміщення в підвалі, що
належить ТОВ "Карлайн", обмежено перегородкою, зазначеною
номером XI, що не відповідає загальному плану підвалу.
Крім того, судами зауважено, що доказів, на підтвердження
того, ким, в який період та за рахунок якої організації фактично
була побудована попередня перегородка в підвальному приміщенні
позивачем надано не було.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що (п. 1 висновку
експертизи N 4082) при порівнянні фактичних розмірів приміщень
підвалу за адресою м. Київ, вул. Лютеранська, 3 з планами БТІ, які
надані ТОВ "Карлайн" та ТОВ "ВалТаВа" на момент реєстрації прав їх
власності розміри приміщень, що належать ТОВ "Карлайн" і
ТОВ "ВалТаВа" зменшились та зроблено правомірний висновок, що
площа приміщень ТОВ "Карлайн" не збільшилась за рахунок приміщень
ТОВ "ВалТаВа".
При цьому судами обгрунтовано взято до уваги висновок
експертизи про відсутність технічної можливості встановлення
зазначеної позивачем перегородки, оскільки остання проходила б
посередині дверного проходу. Крім того, вказаний прохід вів у
приміщення, яке не належить ні ТОВ "Карлайн", ні ТОВ "ВалТаВа" і
на час проведення дослідження закладений.
Судами правомірно визнано безпідставними посилання позивача
на п. 6 висновку експертизи стосовно того, що згідно поверхового
плану, який наданий ТОВ "ВалТаВа", розмір коридору підвального
приміщення становив по правій стіні 14,00 м, по лівій - 13,14 м,
що не відповідає положенню перегородки на час проведення
дослідження, оскільки ця обставина не є правовою підставою для
задоволення позову з врахуванням того факту, що на загальному
плані підвальних приміщень, датованому 02.12.96, перегородка в
приміщенні підвалу взагалі відсутня.
З урахуванням наведеного, судові рішення прийнято при
правильному застосуванні норм матеріального та процесуального
права і підстав для їх скасування немає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ), Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 09.11.05 Київського апеляційного господарського
суду у справі N 3/462 залишити без змін.
Головуючий Т.Костенко
Судді: Н.Волковицька
І.Ходаківська



on top