Про стягнення коштів
637; Resolution on July 24, 200814/107-08
Document v_107600-08, current version — Adoption on July 24, 2008

                                                          
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2008 N 14/107-08
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 25.09.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М.Остапенка,
суддів: Є.Борденюк,
В.Харченка,
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного
судовому засіданні товариства (ВАТ)
касаційну скаргу "Агропромислова фірма "Таврія"
на постанову від 17.04.2008 року
Запорізького апеляційного
господарського суду
у справі N 14/107-08
за позовом ВАТ "ім. Фрунзе"
до ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія"
про стягнення 280317 грн. 50 коп.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Ващук М.В.
(дов. від 01.10.2007 року)
Заслухавши суддю-доповідача - Є.Борденюк, пояснення
представника позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України В С Т А Н О В И В:
У лютому 2008 року ВАТ "ім. Фрунзе" звернулося до суду з
позовом про стягнення з ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія"
237143 грн. втрат від інфляції, 43174,50 грн. - 3% річних,
нарахованих за період з 01.02.2004 року по 31.12.2007 року на суму
основного боргу 372018,00 грн., у зв'язку з невиконанням
відповідачем грошових зобов'язань за договором N 18/03-С
купівлі-продажу виноматеріалів коньячних, укладеним сторонами
03 вересня 2003 року, на підставі ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України
( 435-15 ), ст. 193 ГК України ( 436-15 ).
Рішенням господарського суду Херсонської області від
11.03.2008 року (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено частково:
стягнуто з відповідача на користь позивача 43174 грн. 50 коп.
3% річних, 219704 грн. 79 коп. втрат від інфляційних процесів,
нарахованих за період з 01.02.2004 року по 31.12.2007 року на суму
основного боргу 372018,00 грн., судові витрати. В задоволенні
іншої частини позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що 03 вересня 2003 року між
ВАТ "ім. Фрунзе" та ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" було
укладено договір N 18/03-С купівлі-продажу виноматеріалів
коньячних.
Відповідно до умов договору купівлі-продажу N 18/03-С від
03.09.2003 року, Позивач зобов'язався поставити Відповідачу
виноматеріал коньячний в кількості 300000 декалітрів (дал), а
Відповідач прийняти товар та провести розрахунок.
Позивач належним чином виконав умови договору, та поставив
Відповідачу за період з 27.09.2003 року по 17.11.2003 року
виноматеріал коньячний на загальну суму 507021,73 грн., що
підтверджується відповідними накладними.
ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" частково виконало
договірні зобов'язання та сплатило Позивачу тільки 135000 гривень
за поставлений виноматеріал.
Таким чином, заборгованість ВАТ "Агропромислова фірма
"Таврія" перед ВАТ "ім. Фрунзе" складає 372018 грн. (з розрахунку
507021,73 грн. - 135000 грн.).
09 жовтня 2007 року Вищим господарським судом України
ухвалено постанову по справі N 4/278-06, якою позовні вимоги
ВАТ "ім. Фрунзе" задоволені у повному обсязі та стягнуто з
ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" 372018 грн.
Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України ( 435-15 )
боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням
встановленого індексу інфляції та 3% річних становить відповідно
237143 грн. та 43174,50 грн.
Разом з тим, при здійсненні розрахунку суми з урахуванням
встановленого індексу інфляції позивачем допущено помилку,
оскільки за період прострочення відповідачем грошового
зобов'язання у розмірі 372018 грн. з 01.02.2004 року по
31.12.2007 року, включно, розмір суми з урахуванням встановленого
індексу інфляції фактично становить 219704,79 грн., а розмір суми
з урахуванням 3% річних, за той же період, фактично становить
43208,98 грн. (розрахунок суду додається).
Відповідно до положень частин 2 та 3 ст. 264 ЦК України
( 435-15 ) позовна давність переривається у разі пред'явлення
особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо
предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається
заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності,
до нового строку не зараховується.
Факт звернення позивача з позовом до відповідача щодо
стягнення основного боргу за договором N 18/03-С купівлі-продажу
виноматеріалів коньячних від 03 вересня 2003 року, підтверджується
постановою Вищого господарського суд України від 09.10.2007 року у
справі N 4/278-06 (а.с. 11 - 13). Позовні вимоги у справі
N 14/107-08 є іншою частиною вимоги, право на яку має позивач за
тим же договором.
За вказаних обставин, господарський суд першої інстанції
задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 43174,50 грн. з
урахуванням 3% річних, 219704,79 грн. з урахуванням встановленого
індексу інфляції; відмовлено у задоволенні позовних вимоги в
частині стягнення 17438,21 грн. з урахуванням встановленого
індексу інфляції.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
17.04.2008 року (колегія суддів: Шевченко Т.М., Зубкова Т.П.,
Колодій Н.А.) рішення господарського суду Херсонської області від
11.03.2008 року по справі N 14/107-08 змінено, шляхом викладення
його в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути
з ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" на користь ВАТ "ім. Фрунзе"
153299 грн. 67 коп. втрат від інфляції, 32197 грн. 31 коп.
3% річних, 1565 грн. 18 коп. державного мита, 70 грн. 80 коп.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ. В іншій частині позову відмовити."
Постанова суду мотивована тим, що системний аналіз положень
ст. ст. 256 - 266 ЦК України ( 435-15 ) дає підстави стверджувати,
що "вимога", про яку йдеться у ч. 2 ст. 264 ЦК України ( 435-15 ),
повинна характеризуватися однорідністю (наприклад, пред'явлення
позову про стягнення частини основного боргу). Вимоги про
стягнення пені, втрат від інфляції, 3% річних є самостійними
вимогами, мають різну правову природу, хоча і можуть бути
пов'язані з вимогою про стягнення основного боргу. Таким чином,
сума втрат від інфляції за весь час прострочення та три проценти
річних від простроченої суми не є частиною основного боргу в
розумінні наведеної статті, так як мають різні підстави
виникнення.
З огляду на вищевикладене, господарський суд апеляційної
інстанції вважає, що пред'явленням позову по справі N 4-278-06 про
стягнення з ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" суми основного
боргу за договором, строк позовної давності щодо вимоги про
стягнення втрат від інфляційних процесів та 3 відсотків річних як
плату за користування грошовими коштами позивача не переривався.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції
погодилась з висновком господарського суду першої інстанції щодо
стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних, однак,
застосовує строки позовної давності та робить перерахунок
заявленої позивачем суми, в межах строків позовної давності та
заявленого позивачем періоду.
З огляду на наведене, на думку суду апеляційної інстанції, з
відповідача підлягають стягненню втрати від інфляційних процесів
та річні відсотки за період з лютого 2005 року по 01.01.2008 року,
що, відповідно, становлять:
- сума втрат від інфляції за період з 01.02.2005 р. по
31.12.2007 р. дорівнює 153299,67 грн.;
- сума 3% річних за період з 13.02.2005 р. по 01.01.2008 р.
складає 32197,31 грн.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Агропромислова
фірма "Таврія" просить постанову у справі скасувати та припинити
провадження по справі, посилаючись при цьому на неправильне
застосування норм матеріального права, а саме ст. 266, ч. 2
ст. 625 ЦК України ( 435-15 ).
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Відповідно до п. 2.1 укладеного між сторонами договору
відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунки за отриману в
період з 27.09.2003 р. по 17.11.2003 р. продукцію протягом
3-х місяці з моменту поставки шляхом перерахування грошових
коштів, тобто до 17.02.2004 р.
Позов про стягнення інфляційних втрат та річних заявлений у
лютому 2008 року Постановою Вищого господарського суду України від
09.10.2007 року у справі N 4/278-06 задоволені позовні вимоги
ВАТ "ім. Фрунзе" про стягнення з ВАТ "Агропромислова фірма
"Таврія" боргу, на який нараховані інфляційні втрати та річні.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) боржник,
який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу
кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції та три проценти річних від
простроченої суми.
Тобто, вимога про сплату інфляційних витрат та річних є
додатковою вимогою. Положеннями статті 266 ЦК України ( 435-15 )
встановлено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги
вважається, що позовна давність спливає і до додаткової вимоги.
Вимога про стягнення інфляційних втрат та річних заявлена у лютому
2008 р., нарахованих на прострочений борг, що виник 17.02.2004 р.,
заявлена поза межами строку позовної давності. Оскаржуваною
постановою помилково визначений інший період позовної давності.
Висновок господарського суду апеляційної інстанції про відсутність
обставин, з якими закон пов'язує переривання строку позовної
давності, правильний, а тому, зважаючи на клопотання відповідача
про застосування наслідків спливу позовної давності, підстав для
задоволення позовних вимог не було.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія"
задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від
11.03.2008 року, постанову Запорізького апеляційного
господарського суду від 17.04.2008 року у справі N 14/107-08
скасувати.
У позові відмовити.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Судді: Є.Борденюк
В.Харченко



on top