![]()
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 07.06.2007
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Санаторій для батьків з дітьми
"Чорноморець" на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21.09.2006 року у справі N 2-22/9080-2006
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Санаторій для
батьків з дітьми "Чорноморець" до Відкритого акціонерного
товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення та
спонукання внести зміни до особового рахунку з розрахунків за
спожиту електричну енергію, У С Т А Н О В И В:У квітні 2006 року позивач звернувся до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача про
визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення
Правил користування електричною енергією від 15.02.2006 року, яким
визначено його зобов'язання з оплати 61 633,62 грн. за
недовраховану спожиту електричну енергію у зв'язку з порушенням
вимог законодавства.Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач
доповнив заявлені вимоги та просив спонукати відповідача внести
зміни до його особового рахунку щодо розрахунків за спожиту
електричну енергію, шляхом списання зобов'язання по сплаті
61 633,62 грн., нарахованих на підставі протоколу комісії з
розгляду актів про порушення правил користування електричною
енергією від 15.02.2006 року за недовраховану спожиту електричну
енергію.Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 21.09.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції
скасовано та в позові відмовлено.У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
порушено норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої
інстанції залишити без змін.У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова
апеляційного суду прийнята у відповідності до норм чинного
законодавства, і тому просить залишити її без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.Дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї,
перевіривши матеріали справи та оскаржену постанову апеляційного
господарського суду, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2004 року між
сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії
N 59, відповідно до умов якого відповідач (постачальник)
зобов'язується відпускати позивачу (споживачу) електричну енергію,
а позивач - здійснювати оплату її вартості та інші платежі
(5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини
електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за
актами порушення ПКЕЕ ( z0417-96 ) відповідно до умов цього
договору та додатків до нього.Відповідач 07.10.2004 року провів перевірку приладу обліку
електричної енергії позивача, в результаті якої було складено акт
про правопорушення Правил користування електричною енергією
( z0417-96 ) N 2969.Комісія відповідача з розгляду актів про порушення Правил
користування електричною енергією ( z0417-96 ), керуючись
Методикою обчислення обсягу електричної енергії, яка недорахована
внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил
користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ
від 05.12.2001 року N 1197 ( v1197227-01 ), 15.02.2006 року
здійснила розрахунок недоврахованої електричної енергії на суму
61 633,62 грн., склавши відповідний протокол.Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про
визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду актів
про порушення Правил користування електричною енергією, яким
визначено його зобов'язання з оплати за недовраховану спожиту
електричну енергію у зв'язку з порушенням вимог законодавства, та
про спонукання відповідача внести зміни до його особового рахунку
щодо розрахунків за спожиту електричну енергію, шляхом списання
зобов'язання по сплаті вартості недоврахованої електроенергії.Відповідно до ст. 15 ЦК України ( 435-15 ) кожна особа має
право на захист свого цивільного права у разі його порушення,
невизнання або оспорювання.Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не
суперечить загальним засадам цивільного законодавства.Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України ( 436-15 ) кожний суб'єкт
господарювання та споживач має право на захист своїх прав і
законних інтересів.Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги про
визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду акту про
порушення Правил користування електричною енергією та вимоги про
спонукання відповідача внести зміни до його бухгалтерського обліку
не підлягають судовому захисту, оскільки оспорюване рішення
комісії відповідача і відображення ним даних у власному
бухгалтерському обліку не порушує прав та охоронюваних законом
інтересів позивача.Таким чином, висновок апеляційного господарського суду про
відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову
ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у
позові, скасувавши рішення місцевого господарського суду.За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду
відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому її слід
залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ),
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Про визнання недійсним рішення та спонукання внести зміни до особового рахунку з розрахунків за спожиту електричну енергію
Про визнання недійсним рішення та спонукання внести зміни до особового рахунку з розрахунків за спожиту електричну енергію
637;
Resolution, Causa
on March 28, 2007
№ 2-22/9080-2006
Document v9080600-07, current version — Adoption on March 28, 2007