Міністерством юстиції України розглянуто лист Державного
комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва
від 14.09.2005 р. N 7879 щодо надання роз'яснення деяких питань
законодавства та, в межах компетенції, повідомляється.Приватним підприємством згідно зі статтею 113 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) визнається підприємство, що діє на
основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців,
осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням
найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі
приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.Порядок організації та діяльності приватних підприємств
визначається цим Кодексом ( 436-15 ) та іншими законами.Відповідно до статті 62 зазначеного Кодексу ( 436-15 )
підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі
статуту.Спеціального закону, яким врегулюється діяльність приватних
підприємств, немає. Тобто всі питання організації та діяльності
приватних підприємств слід вирішувати, виходячи з загальних норм
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та Господарського кодексу
України ( 436-15 ).Так, юридичні особи є суб'єктами права приватної власності
(стаття 325 Цивільного кодексу України ( 435-15 ). Юридичні особи
є власниками майна, переданого їм у власність засновниками і
учасниками.Тоді як корпоративні права, як встановлено статтею 167
Господарського кодексу України ( 436-15 ), - це права особи,
частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської
організації, що включають правомочності на участь цієї особи в
управлінні господарською організацією, отримання певної частки
прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі
ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші
правомочності, передбачені законом та статутними документами.Згідно зі статтями 317 та 319 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) власникові належать права володіння, користування та
розпоряджання своїм майном.При цьому майном, як визначено статтею 190 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ), вважаються окрема річ, сукупність речей, а
також майнові права та обов'язки.Водночас, статтею 6 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не
передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає
загальним засадам цивільного законодавства.Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений
актами цивільного законодавства, свої відносини, які не
врегульовані цими актами.Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України ( 435-15 )
сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та
визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших
актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу
України).
Щодо надання роз'яснення
Щодо надання роз'яснення
Letter of the Ministry of Justice of Ukraine
on October 19, 2005
№ 19-34-1397
Document v1397323-05, current version — Adoption on October 19, 2005