У березні 2003 р. прокурор м. Олександрії Кіровоградської
області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради
звернувся до суду з позовом до К. про стягнення заборгованості зі
сплати податку з власника транспортного засобу і просив стягнути з
відповідача як із власника такого засобу на користь зазначеної
ради 155 грн. боргу з податку.Суддя Олександрійського міського суду Кіровоградської області
ухвалою від 12 червня 2003 р. (яку залишив без зміни апеляційний
суд ухвалою від 23 вересня 2003 р.) у прийнятті позовної заяви
відмовив на підставі п. 9 ч. 2 ст. 136 ЦПК ( 1502-06 ).У касаційному поданні прокурор м. Олександрії порушив питання
про скасування зазначених ухвал і направлення справи на розгляд до
суду першої інстанції, мотивуючи вимоги тим, що ухвали
постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального
права.Перевіривши матеріали справи, Судова палата у цивільних
справах Верховного Суду України дійшла висновку, що касаційне
подання підлягає задоволенню з таких підстав:Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, суд першої інстанції,
з чим погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вимоги, з
якими прокурор пред'явив позов, не пов'язані із захистом інтересів
держави. Проте з таким висновком суду погодитись не можна.Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР )
Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається
представництво інтересів громадянина або держави в суді у
випадках, визначених законом.Згідно з ч. 1 ст. 36-1 Закону від 5 листопада 1991 р.
N 1789-XII ( 1789-12 ) "Про прокуратуру" представництво
прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у
здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших
дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або
держави у випадках, передбачених законом.Отже, виходячи зі змісту зазначених статей, прокуратура діє в
межах наданих їй повноважень і має право у випадках, визначених
законом, звертатися до суду за захистом прав громадян, а також
законних інтересів держави, її органів, державних підприємств та
організацій.Крім того, за змістом п. 10 ч. 1 ст. 14 Закону від 25 червня
1991 р. N 1251-XII ( 1251-12 ) "Про систему оподаткування" податок
з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів належить до загальнодержавних податків і зборів
(обов'язкових платежів), які встановлюються Верховною Радою
України і справляються на всій території України.За таких обставин відмова суду в прийнятті позовної заяви
прокурора є безпідставною, оскільки прокурор згідно зі ст. 36-1
Закону "Про прокуратуру" ( 1789-12 ) та п. 2 ст. 121 Конституції
( 254к/96-ВР ) мав достатньо правових підстав для звернення до
суду з позовом в інтересах держави.Ураховуючи наведене та керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ),
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
касаційне подання прокурора м. Олександрії задовольнила: ухвалу
Олександрійського міського суду від 12 червня 2003 р. та ухвалу
апеляційного суду Кіровоградської області від 23 вересня 2003 р.
скасувала і передала справу до суду першої інстанції для вирішення
питання про прийняття позовної заяви.
Про стягнення заборгованості зі сплати податку з власника транспортного засобу
Про стягнення заборгованості зі сплати податку з власника транспортного засобу
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on April 15, 2004
Document n0543700-04, current version — Adoption on April 15, 2004