Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого судді Фадєєвої Н.М., суддів Бим М.Є.,
Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., при секретарі
Мельник І.О., за участю [...], розглянувши в судовому засіданні в
приміщенні суду адміністративну справу за касаційною скаргою гр. Л
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26.12.2003 та
ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28.10.2003 по справі за
скаргою гр. Л до Управління пенсійного фонду України в
Дніпровському районі м. Києва, третя особа відділення Державного
казначейства у Дніпровському районі м. Києва про призначення
пенсії державного службовця, її перерахунок та стягнення моральної
шкоди, В С Т А Н О В И В:В лютому 2003 року гр. Л звернулася із скаргою до Управління
пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, третя
особа відділення Державного казначейства у Дніпровському районі
м. Києва про призначення пенсії державного службовця її
перерахунок та стягнення моральної шкоди, мотивуючи тим, що
06.11.2002 вона звернулася до Управління пенсійного фонду про
переведення її на пенсію державного службовця згідно ст. 24 Закону
України "Про наукову і науково-технічну діяльність"
( 1977-12 ), оскільки вона має більше 18 років стажу наукового
працівника і більше 4 років державного службовця, тому відповідно
вищевказаного Закону та до ст. 37 Закону України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) має право на пенсію державного службовця,
однак, її було незаконно відмовлено у призначенні вказаної пенсії
з підстав відсутності відповідного стажу для призначення цього
виду пенсії.Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від
26.12.2003, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва
від 28.10.2003 гр. Л відмовлено в задоволенні скарги з підстав
відсутності відповідного стажу, не менше 10 років, державного
службовця на момент виходу на пенсію.У поданій касаційній скарзі гр. Л не погоджуючись із
рішеннями судів, просить зазначені судові рішення скасувати із-за
неправильного застосування норм матеріального права, на які вона
посилалася в скарзі, просить задовольнити вимоги та призначити
(перерахувати) її пенсію державного службовця.В обґрунтування касаційної скарги касатор посилається на те,
що по справі достатньо доказів, однак, суди дали їм невірну
юридичну оцінку.В запереченнях на касаційну скаргу, Управління пенсійного
фонду просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а
прийняті судові рішення без змін, як такі, що відповідають закону.Заслухавши доповідача, гр. Л, яка підтримав подану касаційну
скаргу, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги,
колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.В ході судового розгляду встановлено, що гр. Л з 1999 року
отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне
забезпечення" ( 1788-12 ) на момент виходу на пенсію вона мала
4 роки 11 місяців 7 днів стажу державної служби в державній
податковій інспекції. Після змін до Закону України "Про наукову і
науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) звернулася до Управління
пенсійного фонду про нарахування її пенсії державного службовця з
урахуванням її наукової роботи.Так, відповідно до Закону України "Про державну службу"
( 3723-12 ) право на одержання пенсії державного службовця мають
особи, які досягли пенсійного віку мають 20 років - для жінок
загального стажу в тому числі не менше 10 років стажу державного
службовця і на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах
державного службовця. Згідно ст. 37 Закону України "Про державну
службу" в редакції від 16.01.2003 внесені зміни, зокрема, що до
стажу державної служби включається також і час роботи на посадах,
віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно
від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Після внесення
змін до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну
діяльність" ( 1977-12 ) від 20.12.2001 до осіб, які працюють на
посадах, що згідно із законодавством відносяться до державного
службовця попередній стаж наукової роботи зараховується до стажу
наукового службовця. Виходячи з вищенаведеного суди першої та
апеляційної інстанції прийшли до обґрунтованого висновку, що дія
вищевказаного закону не має зворотної сили і не поширюється на
гр. Л, якій до дії цього закону була призначена пенсія, стаж
державного службовця визначений правильно на час її виходу на
пенсію.Висновки суду про відсутність підстав для задоволення вимог
гр. Л ґрунтуються на вимогах нормативних актів України, у тому
числі і тих, на які посилалася скаржниця.При розгляді справи судами правильно застосовані норми
матеріального та процесуального права, вірно встановлені фактичні
обставини справи та дана їм належна правова оцінка.Доводи касаційної скарги висновків судів першої та
апеляційної інстанцій не спростовують, оскільки ґрунтуються на
невірному трактуванні скаржником наведених норм матеріального
права.Згідно вимог ст. 224 КАС України ( 2747-15 ) суд залишає
касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін,
якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили
порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні
судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.За таких обставин підстав для скасування рішень суду та
задоволення касаційної скарги не вбачається.
Про призначення пенсії державного службовця
Про призначення пенсії державного службовця
849;
Determination
on July 5, 2006
Document n0260760-06, current version — Adoption on July 5, 2006