Вироком апеляційного суду Донецької області від 7 серпня
2002 р. Б. на підставі ст. 42 КК ( 2001-05 ) 1960 р. засуджено за
сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачено п. "е"
ст. 93 цього Кодексу та ч. 1 ст. 155 КК ( 2341-14 ) 2001 р., на
15 років позбавлення волі.Б. визнано винним у вчиненні таких злочинів. У період з
11 вересня по 20 листопада 2000 р., завідомо знаючи про вік своєї
племінниці К.К., яка не досягла статевої зрілості, він
неодноразово вчиняв з нею статеві зносини. Увечері 22 листопада
2000 р. Б., розпиваючи спиртні напої з К.О., К.К. та Ч., під час
сварки з останньою, на ґрунті неприязних стосунків, маючи умисел
на її вбивство з особливою жорстокістю, з метою заподіяння
особливих мучень і страждань протягом 30 хвилин завдав потерпілій
76 колото-різаних поранень у різні частини тіла, від яких вона
померла на місці події.У касаційній скарзі засуджений визнав себе винним в умисному
вбивстві потерпілої, зазначивши, що вчинив цей злочин у стані
сильного душевного хвилювання, та просив правильно кваліфікувати
його дії.Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про необхідність
залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та
обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів
Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
визнала, що скарга задоволенню не підлягає.Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про винність
Б. у вчиненні злочинів за зазначених у вироку обставин
обґрунтовані об'єктивними доказами, які всебічно й повно
перевірені судом із додержанням вимог кримінально-процесуального
закону.Згідно з показаннями засудженого Б., даними ним у судовому
засіданні, удари ножем він завдав, перебуваючи у стані сильного
душевного хвилювання, й умислу на вбивство потерпілої не мав.Водночас із показань К.К. в судовому засіданні видно, що
ввечері 22 листопада 2000 р., перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння, Б. під час сварки неодноразово завдавав удари Ч. у
різні частини тіла спочатку руками й ногами, а потім ножем. Надати
потерпілій допомогу або викликати швидку допомогу Б. заборонив.
Уранці на підлозі у спальні вона, К.К., виявила труп Ч. Аналогічні
показання щодо вбивства Ч. дав у судовому засіданні свідок К.О.Як зазначено у протоколі відтворення обстановки та обставин
події, Б. на місці злочину розповів про обставини, які передували
вчиненню вбивства, і про те, яким чином він заподіяв Ч. тілесні
ушкодження.Відповідно до висновків судово-медичної експертизи у Ч.
виявлено 76 колото-різаних поранень, які у своїй сукупності
належать до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя
і здоров'я та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням
смерті.Доводи засудженого про вчинення ним убивства потерпілої в
стані сильного душевного хвилювання є безпідставними.Про наявність у Б. умислу на позбавлення життя потерпілої
свідчить велика кількість ударів ножем у різні частини тіла, які
були завдані свідомо, протягом тривалого часу під час сварки на
ґрунті неприязних стосунків та в стані алкогольного сп'яніння. При
цьому, незважаючи на сильний ступінь алкогольного сп'яніння
потерпілої, вона була притомною, просила викликати швидку
допомогу. Тому суд дійшов правильного висновку, що зазначені
поранення викликали у Ч. особливі мучення та страждання, що
охоплювалось умислом Б., і правильно кваліфікував його дії як
умисне вбивство з особливою жорстокістю за п. "е" ст. 93 КК
( 2001-05 ) 1960 р.
Про наявність умислу на позбавлення життя з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема, велика кількість ударів ножем у різні частини тіла, які завдавалися...
Про наявність умислу на позбавлення життя з особливою жорстокістю може свідчити, зокрема, велика кількість ударів ножем у різні частини тіла, які завдавалися [...]
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on July 31, 2003
Document n0238700-03, current version — Adoption on July 31, 2003