Document n0237700-03, current version — Adoption on March 4, 2003

СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
04.03.2003

(Витяг)
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 9 серпня 2002 р. З. визнано винним у тому, що він заподіяв Г.
умисне тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть, і
засуджено за ч. 2 ст. 121 КК ( 2341-14 ) із застосуванням ст. 69
цього Кодексу на чотири роки шість місяців позбавлення волі.
Як установлено судом, Г., перебуваючи у стані алкогольного
сп'яніння, прийшов до З. на дачу й почав вимагати у того гроші,
після чого вдарив його ножем у живіт, поранивши печінку та жовчний
міхур. Такі тілесні ушкодження віднесено до тяжких, небезпечних
для життя в момент заподіяння. Коли Г., навалившись на З., знову
замахнувся ножем, З., захищаючись, вихопив ножа і завдав нападнику
кілька ударів у спину й груди, спричинивши проникаючі поранення із
пошкодженням серця та лівої легені (які віднесено до тяжких
тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння),
внаслідок чого Г. помер. Ці дії З. суд кваліфікував за ч. 2
ст. 121 КК ( 2341-14 ).
У касаційній скарзі засуджений навів доводи про те, що
тілесні ушкодження Г., від яких той помер, він спричинив,
обороняючись від нападу, і порушив питання про зміну вироку у
зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону,
перекваліфікацію його дій з ч. 2 ст. 121 на ст. 124 КК ( 2341-14 )
та пом'якшення призначеного йому покарання.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені
у касаційній скарзі, колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України задовольнила її, пославшись на
таке.
Суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав їм
неправильну юридичну оцінку.
З урахуванням того, що Г. першим напав на З. і ножем
спричинив йому умисні тяжкі тілесні ушкодження, дії засудженого,
який, перебуваючи у стані необхідної оборони, перевищив її межі та
заподіяв нападнику умисні тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок чого
той помер, необхідно кваліфікувати за ст. 124 КК ( 2341-14 ).
З огляду на наведене та керуючись статтями 395, 396 КПК
( 1003-05 ), колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України касаційну скаргу засудженого задовольнила,
а вирок Києво-Святошинського районного суду від 9 серпня 2002 р.
змінила з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 398 КПК, а саме у
зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону,
перекваліфікувавши дії З. з ч. 2 ст. 121 на ст. 124 КК ( 2341-14 )
і призначивши йому покарання у виді двох років обмеження волі.
У зв'язку з тим, що З. відбув за вироком місцевого суду один
рік п'ять місяців дев'ять днів позбавлення волі, що відповідає
двом рокам десяти місяцям вісімнадцяти дням обмеження волі, його
з-під варти звільнено.



on top