Document n0114700-00, current version — Adoption on March 28, 2000

ВІЙСЬКОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 28.03.2000

(Витяг)

С. звернувся у порядку, передбаченому гл. 31-А ЦПК
( 1502-06 ), до суду зі скаргою, в якій просив визнати
неправомірним і скасувати наказ заступника Міністра оборони
України - Командувача Сил Протиповітряної оборони України від 29
грудня 1998 р. про його звільнення та поновити на військовій
службі.
Ухвалою військового суду Севастопольського гарнізону від 7
травня 1999 р. С. відмовлено у прийнятті скарги у зв'язку з
порушенням правил підсудності і роз'яснено про його право на
підставі статей 123, 125, 248-4 ЦПК ( 1502-06 ) звернутися зі
скаргою до військового суду Центрального регіону.
4 червня 1999 р. ухвалою військового суду Центрального
регіону С. відмовлено у прийнятті скарги на підставі її
непідсудності і направлено скаргу з додатковими матеріалами для
розгляду по суті у військовий суд Севастопольського гарнізону.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування ухвали військового суду Центрального
регіону від 4 червня 1999 р. у справі за скаргою С. внаслідок її
незаконності і передачу питання на розгляд військового суду цього
регіону.
Військова колегія Верховного Суду України протест
задовольнила з таких підстав.
Військовий суд Севастопольського гарнізону ухвалою від 7
травня 1999 р. на підставі ч. 2 ст. 123 ЦПК ( 1502-06 )
обгрунтовано відмовив у прийнятті скарги С., оскільки військовим
судам гарнізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні
справи за скаргами військовослужбовців, крім тих, які підсудні
військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил України. За
змістом ч. 3 цієї статті військовим судам регіонів і
Військово-Морських Сил України як судам першої інстанції підсудні
справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових посадових
осіб та органів військового управління на рівні військових
об'єднань і вище.
Відповідно до ч. 2 ст. 248-4 ЦПК ( 1502-06 ), яка визначає
територіальну підсудність скарг, поданих у порядку, передбаченому
гл. 31-А ЦПК, і ст. 248-1 ЦПК скарги подаються до суду за місцем
знаходження державних органів, юридичних чи посадових осіб.
Беручи до уваги те, що С. оскаржив дії заступника Міністра
оборони України - Командувача Сил Протиповітряної оборони України,
його скарга не може бути розглянута судом гарнізону і підлягає
розгляду у військовому суді Центрального регіону.
За таких обставин військова колегія Верховного Суду України
ухвалу військового суду Центрального регіону про відмову у
прийнятті скарги С. скасувала, а скаргу з додатковими матеріалами
до неї направила на розгляд до військового суду Центрального
регіону.
"Рішення Верховного Суду України", 2001 р.



on top