Вироком Центрально-Міського суду м. Кривого Рогу від 17 січня
1996 р. В. засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ст. 86-1
і ч. 1 ст. 89 КК ( 2001-05 ), до позбавлення волі строком на 10
років.Згідно з вироком В. визнано винним у тому, що вранці 1 жовтня
1995 р. він і не встановлена слідством особа на території
гаражного кооперативу м. Кривого Рогу камінням відрубали 30 метрів
мідного кабелю високої напруги вартістю 90 млн. крб., який мали
намір пізніше розрізати на невеликі шматки і продати, але були
затримані працівниками міліції. Під час вчинення зазначених дій
ними умисно був пошкоджений кабель, витрати на поновлення якого
склали 4 млн. 600 тис. крб.Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про зміну вироку і перекваліфікацію дій В. на ч. 2 ст. 17,
ст. 86-1 КК ( 2001-05 ) та призначення йому покарання із
застосуванням ст. 44 КК. Обговоривши доводи протесту, судова
колегія в кримінальних справах Верховного Суду України визнала, що
він є обгрунтованим.Органи попереднього слідства і суд, правильно встановивши
фактичні обставини вчиненого злочину, безпідставно кваліфікували
дії В. як закінчений злочин - розкрадання колективного майна,
вчинене за попереднім зговором групою осіб в особливо великих
розмірах.Як вбачається із показань В., даних на попередньому слідстві
й у судовому засіданні, він і не встановлена слідством особа
залізли на дах одного з гаражів, відрубали мідний кабель і скинули
його на землю, після чого були одразу ж затримані працівниками
міліції. Зазначені обставини підтвердили в судовому засіданні
свідки П. і К.Таким чином, у справі доведено, що В. виконав усі дії,
безпосередньо спрямовані на розкрадання колективного майна в
особливо великих розмірах, але свій умисел він не довів до кінця з
причин, що не залежали від його волі. Як убачається з матеріалів
справи, відрізаний мідний кабель знаходився на території гаражного
кооперативу. В. і не встановлена слідством особа не винесли його
за межі кооперативу, тобто не мали реальної можливості
розпорядитися ним на свій розсуд, оскільки були затримані
працівниками міліції.Аналіз обставин справи в їх сукупності свідчить про те, що
фактично В. вчинив за попереднім зговором групою осіб замах на
розкрадання колективного майна в особливо великих розмірах, а тому
повинен нести відповідальність за ч. 2 ст. 17, ст. 86-1 КК
( 2001-05 ).З урахуванням наведеного, вартості майна, яке намагався
викрасти В., конкретних обставин справи, того, що він визнав себе
винним, щиро розкаявся, судова колегія в кримінальних справах
Верховного Суду України визнала за можливе призначити йому за цією
статтею покарання із застосуванням ст. 44 КК у вигляді позбавлення
волі строком на шість років. Таке ж покарання визначено за
сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, ст. 86-1 і ч. 1 ст.
89 КК ( 2001-05 ).
Крадіжка вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа мала реальну можливість розпорядитися викраденим майном на свій розсуд
Крадіжка вважається закінченим злочином з моменту, коли винна особа мала реальну можливість розпорядитися викраденим майном на свій розсуд
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on July 13, 2000
Document n0087700-00, current version — Adoption on July 13, 2000