Вироком Ковельського окружного суду Волинської області від 22
травня 1997 р. К. засуджено за ч. 3 ст. 101 КК ( 2001-05 ) до
позбавлення волі на шість років у виправно-трудовій колонії
посиленого режиму.Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Волинського
обласного суду від 13 червня 1997 р. вирок щодо К. залишено без
зміни.К. визнано винним у тому, що він 3 липня 1996 р. в приміщенні
літньої кухні під час розпивання спиртних напоїв із С. та К. М. з
метою помсти за висловлені на його адресу образливі слова умисно
вдарив останнього ножем у груди. Потерпілому К. М. було заподіяно
тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого сталася його смерть.Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування судових рішень Ковельського окружного суду
та ухвали судової колегії обласного суду щодо К. з направленням
справи на новий судовий розгляд.Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від
1 квітня 1994 р. N 1 ( v0001700-94 ) "Про судову практику в
справах про злочини проти життя і здоров'я людини" для
відмежування умисного вбивства від заподіяння тяжкого тілесного
ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, суди
повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для
з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про
умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин
вчиненого злочину, зокрема, враховуючи знаряддя злочину, спосіб
його вчинення, кількість, характер і локалізацію поранень, причини
припинення злочинних дій та інше.На порушення цих вимог суд не врахував деяких обставин, що
мають істотне значення для розгляду справи.Так, згідно з протоколами вилучення та огляду речових
доказів, при вчиненні злочинних дій К. використовував ніж
кустарного виробництва повною довжиною 37 сантиметрів, із лезом
довжиною 25 та шириною біля ручки 3,2 сантиметра. На обухові леза
є насічка довжиною 7,5 сантиметра у вигляді 10 зубців.Із висновку судово-медичної експертизи видно, що у
потерпілого К. М. на передній поверхні правого шлуночка серця є
наскрізна рана довжиною 2,5 сантиметра, яка проникає через передню
стінку правого шлуночка, пересікає міжшлункову перегородку і
закінчується в задній стінці лівого передсердя. Смерть сталася
внаслідок наскрізного ножового поранення з пошкодженням серця, як
свідчать матеріали справи, через незначний проміжок часу після
ножового удару, а саме через 15 хвилин.Визнаючи, що К. заподіяв тяжке тілесне ушкодження, внаслідок
якого сталася смерть потерпілого, суд не врахував характер і
особливість знаряддя злочину, яке використовувалось для завдання
удару, силу і спрямованість останнього, локалізацію ушкоджень,
зокрема те, що удар ножем було завдано у серце і що саме від нього
настала смерть.Мотивуючи висновки щодо кваліфікації дій К., суд послався на
первісні показання останнього про те, що він хотів налякати К. М.
і штрикнув його ножем за образу. При цьому у вироку не наведено
мотивів, із яких цим показанням надано перевагу перед іншими. Крім
того, зазначені показання суперечать тим даним, які встановив суд
і навів у мотивувальній частині вироку, формулюючи об'єктивну
сторону вчиненого злочину.Скасовуючи судові рішення і повертаючи справу на новий
судовий розгляд, судова колегія в кримінальних справах Верховного
Суду України зазначила таке.При новому судовому розгляді суду належить більш ретельно
перевірити спрямованість умислу К. при завданні удару К. М. у
життєво важливий орган, дати належну оцінку доказам, що містяться
в матеріалах справи, і залежно від встановленого відповідно
кваліфікувати його дії.
При відмежуванні умисного вбивства від заподіяння тяжкого ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, необхідно виходити із сукупності всіх обста...
При відмежуванні умисного вбивства від заподіяння тяжкого ушкодження, внаслідок якого сталася смерть потерпілого, необхідно виходити із сукупності всіх обставин [...]
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on March 24, 1998
Document n0065700-98, current version — Adoption on March 24, 1998