Щодо відшкодування коштів з урахуванням інфляції
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt on April 28, 1999
Document n0062700-99, current version — Adoption on April 28, 1999

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 28.04.99

(Витяг)

У жовтні 1997 р. Б. звернулася в суд із позовом до ТОВ
"Торгово-виробнича фірма "Пролісок" (далі - ТОВ) про стягнення 798
грн. 11 коп., посилаючись на те, що при створенні ТОВ у 1995 р.
вона як один із його засновників при викупі виробничих приміщень
внесла 610 грн. У червні 1996 р. вона звільнилася з роботи і
вийшла з числа засновників ТОВ, але їй було повернено не всю
внесену суму з урахуванням інфляції, а лише 459 грн. 94 коп.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 15
вересня 1998 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в
цивільних справах Вінницького обласного суду від 13 жовтня 1998 р.
та постановою президії цього суду від 10 грудня 1998 р., позов
задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивачки
150 грн. 06 коп. недоплаченої їй частки в статутному фонді ТОВ.
Заступник Генерального прокурора України порушив у протесті
питання про скасування всіх судових рішень і направлення справи на
новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з їх
необгрунтованістю та невідповідністю закону. Судова колегія в
цивільних справах Верховного Суду України протест задовольнила з
таких підстав.
Задовольняючи позов Б. частково, суд першої інстанції
встановив, що позивачка в 1995 р. входила до складу засновників
ТОВ і її частка у статутному фонді товариства складала 6 млн. 100
тис. крб., або 1,7%. У червні 1996 р. вона звільнилася з роботи і
вийшла з числа засновників ТОВ, тому відповідач повинен повернути
їй повністю її частку в статутному фонді без індексації, тобто 610
грн. Оскільки відповідач сплатив позивачці лише 459 грн. 94 коп.,
суд стягнув із нього решту її внеску до статутного фонду - 150
грн. 06 коп. Проте такий висновок суду не грунтується на законі та
дійсних обставинах справи.
Згідно зі ст. 54 Закону від 19 вересня 1991 р. "Про
господарські товариства" ( 1576-12 ) при виході учасника з ТОВ
йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна
його частці у статутному фонді, а не вартість цієї частки, як
вирішив суд. Із матеріалів справи вбачається, що такі умови
розрахунку при виході учасника з товариства встановлені також
статутом і установчим договором ТОВ.
Таким чином, позивачка має право на одержання 1,7% вартості
майна ТОВ. Проте суд не встановив вартості цього майна згідно із
затвердженим звітом за підсумками роботи за рік, в якому Б. вийшла
з товариства, і не провів відповідних розрахунків, що суперечить
названому Закону та установчим документам ТОВ, а також вимогам ст.
202 ЦПК ( 1502-06 ). Тому постановлене ним рішення має бути
скасовано.
Суди касаційної та наглядної інстанцій усупереч вимогам
статей 310, 336 ЦПК ( 1503-06 ) на згадані вище порушення закону
уваги не звернули, у зв'язку з чим їх рішення також підлягають
скасуванню на підставі ст. 338 ЦПК.
Враховуючи наведене, судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України протест заступника Генерального прокурора
України задовольнила, постановлені у справі рішення скасувала і
направила останню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надруковано: "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.



on top