![]()
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі: головуючого-судді Сіроша М.В., суддів: Бутенка В.І.,
Гончар Л.Я., Панченка О.І., Фадєєвої Н.М., при секретарі -
Мельник І.М., за участю представника Кримської митниці гр. О.,
розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому
судовому засіданні адміністративну справу за скаргою гр. М. на
бездіяльність посадових осіб Кримської регіональної митниці щодо
направлення до суду справи про порушення митних правил, -
В С Т А Н О В И Л А:Позивач вказував, що 22 березня 2005 року стосовно нього
співробітниками Кримської регіональної митниці згідно ст. 352 МК
України ( 92-15 ) було складено протокол про порушення митних
правил.Посилаючись на те, що на час розгляду справи в суді, тобто на
кінець травня 2005 року, протокол направлений до суду не був, із
змістом цього протоколу він не ознайомлений, пояснення щодо
обставин правопорушення у нього ніхто не з'ясовував, гр. М. просив
признати таку бездіяльність посадових осіб митниці неправомірною і
зобов'язати їх направити справу про адміністративне правопорушення
до суду.Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від
26 серпня 2005 року вказану скаргу задоволено.Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Кримська
митниця, яка є правонаступницею Кримської регіональної митниці,
подала касаційну скаргу, в якій ставить питання про їх скасування
і постановлення нового рішення про відмову гр. М. в задоволенні
його вимог.При цьому в скарзі вказується, що судами при вирішенні даного
спору допущено порушення норм процесуального права та неправильно
застосовано норми матеріального права.З матеріалів справи видно, що дійсно обставини спору, який
виник між сторонами, встановлені повно, але норми матеріального
права, зокрема ст.ст. 38, 245 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), застосовані та витлумачені
судами неправильно.Вказані правові норми не містять в собі посилань на те, що
направлення справи про адміністративне правопорушення до суду є
обов'язком, а не правом того органу, який порушив таку справу.Вирішуючи даний спір, суди взагалі не посилались на норму
матеріального права, яка б регулювала спірні правовідносини і
покладала на орган, який порушив справу про адміністративне
правопорушення, обов'язок по її направленню до того органу, який
повинен розглядати цю справу по суті.На допущене судом першої інстанції порушення закону при
вирішенні даної справи не звернув уваги і суд апеляційної
інстанції.Таким чином, якщо обставини справи встановлені повно, але
неправильно застосовано норми матеріального права, то в силу вимог
ст. 229 КАС України ( 2747-15 ) оскаржувані судові рішення
підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову
гр. М. в задоволенні його вимог.Керуючись ст.ст. 221, 223, 229, 230 КАС України ( 2747-15 ),
колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А:
Про визнання бездіяльності посадових осіб митниці неправомірною
Про визнання бездіяльності посадових осіб митниці неправомірною
849;
Resolution
on February 22, 2006
Document n0055760-06, current version — Adoption on February 22, 2006