Document n0045700-93, current version — Adoption on March 17, 1993

СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
17.03.1993

(Витяг)
У червні 1980 р. Х. пред'явив позов до Х. про розірвання
шлюбу і поділ спільного майна.
Рішенням Ленінського райнарсуду м. Донецька від 17 червня
1980 р. шлюб розірвано, а спір у частині поділу майна розглядався
судами неодноразово.
У червні 1989 р. Х. пред'явила позов до Х. про визнання права
на пай в ЖБК "Машинобудівельник" і залишення в її користуванні
двокімнатної кооперативної квартири, оскільки Х. створив нову
сім'ю і проживає у трикімнатній квартирі дружини. Вона домовилась
з Х., що він забирає набутий під час шлюбу автомобіль "Волга", а
кооперативну квартиру залишає їй. Останній з 1980 р. у квартирі не
проживає, але не бажає квартиру переоформити на неї.
Х. пред'явив зустрічний позов про визнання Х. такою, що
втратила право на спірну квартиру, посилаючись на те, що вона з
1983 р. працює і постійно проживає в Олександрійському районі.
У червні 1992 р. Х. пред'явив позов до Х. і С. про визнання
недійсним договору купівлі-продажу квартири, посилаючись на те, що
договір укладено без його відома і коли спір про квартиру був на
вирішенні суду. Одночасно просив визнати незаконними рішення
Ленінського райвиконкому від 28 березня 1990 р., яким затверджено
рішення загальних зборів членів ЖБК про прийняття Х. у члени
кооперативу, рішення зборів членів ЖБК від 27 лютого 1992 р.,
котрим підтверджено рішення зборів членів ЖБК від 21 вересня 1980
р. про прийняття Х. в члени ЖБК і передачу паю.
Рішенням судової колегії в цивільних справах Донецького
обласного суду позовні вимоги сторін задоволені частково. Зокрема,
про визнання Х. такою, що втратила право на спірну квартиру, про
поділ квартири, про визнання договору купівлі-продажу квартири
недійсним - відмовлено, а інше майно колишнього подружжя Х.
поділено: за позивачкою визнано право на паєнагромадження в сумі
1278 крб.
У касаційних скаргах Х. і Х. просять скасувати рішення,
посилаючись на помилковість висновків суду.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
визнала, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, зокрема, з
таких підстав.
Судом встановлено, що колишнє подружжя Х. в період шлюбу
нажили автомобіль "Волга", двокімнатну кооперативну квартиру і
предмети домашнього вжитку. Членом ЖБК "Машинобудівельник" був Х.,
автомобіль у державній автоінспекції був зареєстрований на нього.
Оскільки подружжя домовилось про добровільний поділ майна:
чоловіку автомобіль, а дружині - кооперативна квартира і домашнє
майно, Х. 2 вересня 1980 р. подав заяву про вихід його з членів
ЖБК, переведення паю на дружину. 25 серпня 1980 р. вони
зареєстрували розірвання шлюбу, 5 вересня 1980 р. Х. виписався з
спірної квартири, а 26 вересня 1980 р. вступив у новий шлюб. 21
вересня 1980 р. його колишня дружина Х. була прийнята в члени ЖБК.
Враховуючи, що у загальних зборах членів ЖБК 21 вересня 1980 р.
взяло участь менше 2/3 його членів, загальні збори членів цього ж
кооперативу вже у правомочному складі 27 червня 1992 р.
підтвердили попереднє рішення. Х. фактично здійснювала права і
обов'язки члена ЖБК з часу прийняття зборами членів ЖБК першого
рішення і повністю сплатила пайовий внесок. Наведене
підтверджується матеріалами справи, в тому числі даними книг ЖБК
по виплаті паєнагромадження і витрат на утримання квартири.
Після прийняття Закону СРСР "Про власність в СРСР"
( v1305400-90 ) Х. стала власником кооперативної квартири і
відповідно до повноважень власника продала її С.
Суд дійшов правильного висновку, що оскільки Х. не одержав з
кооперативу паєнагромадження у зв'язку з домовленістю з колишньою
дружиною про порядок поділу майна, його членство у ЖБК припинилось
з часу подачі заяви про вибуття з кооперативу. Посилання на
відсутність рішення загальних зборів членів ЖБК про виключення Х.
з кооперативу не спростовує цього висновку. Статут ЖБК не
передбачає правила, за яким при вибутті з ЖБК за волевиявленням
його члена було б необхідним рішення про виключення з членів
кооперативу.
У матеріалах справи є заява Х. про вибуття з членів ЖБК і
заява його колишньої дружини Х. про прийняття її в члени
кооперативу.
Перевіривши законність укладення договору купівлі-продажу
квартири, суд встановив, що порушень закону при його укладенні не
допущено.
Виходячи з наведеного, судова колегія в цивільних справах
Верховного Суду України залишила без зміни рішення обласного суду.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 3
(частина 2), 1995 р.



on top