Document n0004700-03, current version — Adoption on January 21, 2003

СУДОВА ПАЛАТА У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
21.01.2003

(Витяг)
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26
липня 2002 р. кримінальну справу за фактом підробки документів для
митного оформлення автомобіля за ознаками частин 1 і 2 ст. 194 КК
1960 р. було закрито у зв'язку із закінченням строків давності
притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки
обставин митного оформлення автомобіля "Форд-Сієра" на ім'я Л.,
яка мала місце 25 листопада 1997 р., заступником прокурора
Кіровоградської області 28 серпня 2000 р. було порушено
кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частинами 1
і 2 ст. 194 КК 1960 р. ( 2002-05 ).
Провадження в цій справі неодноразово зупинялося,
закривалося, знову поновлювалося.
11 жовтня 2001 р. начальник відділення дізнання Ленінського
відділу міліції м. Кіровограда своєю постановою, погодженою з
прокурором цього ж району, направив кримінальну справу до суду для
вирішення питання про її закриття у зв'язку із закінченням строків
давності.
Ленінський районний суд м. Кіровограда своєю постановою від
26 липня 2002 р., пославшись на ст. 49 КК 2001 р. ( 2341-14 ) та
ст. 111 КПК ( 1002-05 ), провадження у справі закрив у зв'язку із
закінченням строків давності.
Заступник Генерального прокурора України в касаційному
поданні порушив питання про скасування цього рішення, оскільки
його постановлено всупереч вимогам кримінально-процесуального
закону, з направленням справи на додаткове розслідування.
Обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши
матеріали справи, колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Верховного Суду України касаційне подання задовольнила з
таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, особу або осіб, які
вчинили злочин, передбачений частинами 1 і 2 ст. 194 КК 1960 р.
( 2002-05 ), у цій справі не встановлено, до кримінальної
відповідальності нікого не притягнуто, і обвинувальний висновок у
справі не складався.
Відповідно до ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) справу, в якій у
ході досудового розслідування не встановлено особу, що вчинила
злочин, суд вправі закрити за наявності підстави, передбаченої ч.
2 ст. 49 КК ( 2341-14 ).
Зазначеною нормою (ч. 2 ст. 49 КК ( 2341-14 ) урегульовані
особливості перебігу строків давності у випадках ухилення особи,
яка вчинила злочин, від слідства або суду, та встановлено, що така
особа звільняється від кримінальної відповідальності лише за
умови, що з часу вчинення злочину минуло 15 років.
Пославшись у ч. 3 ст. 11-1 КПК ( 1001-05 ) на ч. 2 ст. 49 КК
( 2341-14 ) як на підставу для закриття справи, в якій не
встановлено особу, що вчинила злочин, закон визначив, що і такі
справи можуть бути закриті за умови, що з моменту вчинення злочину
минуло 15 років (за винятком випадку, визначеного в ч. 4 ст. 49
КК).
Оскільки в даній справі не встановлено особу, що вчинила дії,
передбачені частинами 1 і 2 ст. 194 КК ( 2002-05 ), і 15-річний
термін із дня вчинення злочину (ст. 49 ч. 2 КК ( 2341-14 ) не
минув, рішення суду про закриття справи у зв'язку із закінченням
строків давності суперечить вимогам кримінально-процесуального та
кримінального законів, а тому воно скасоване. Враховуючи, що у
справі необхідно встановити особу або осіб, які вчинили злочин,
передбачений частинами 1 і 2 ст. 194 КК, з'ясувати обставини його
вчинення та виконати інші вимоги, передбачені
кримінально-процесуальним законом, колегія суддів Судової палати у
кримінальних справах Верховного Суду України направила справу на
додаткове розслідування.
"Вісник Верховного Суду України",
N 1 (35), січень - лютий, 2003 р.



on top