І.Ф. пред'явив позов до Ф. про поділ грошового вкладу. Він
зазначив, що з 1968 р. перебував у шлюбі з відповідачкою, і
остання при спільному проживанні за рахунок його заощаджень внесла
на своє ім'я вклад у сумі 800 крб. до ощадної каси, а при
припиненні шлюбних відносин у лютому 1973 р. забрала ці гроші
собі. Посилаючись на те, що вклад внесено у період шлюбу, а отже,
підлягає поділу порівну між ним та відповідачкою, позивач просив
стягнути з неї половину одержаного нею вкладу.Рішенням Мукачівського міського народного суду позов
задоволено. Ухвалою судової колегії Закарпатського обласного суду
це рішення залишено без зміни.В протесті заступника Голови Верховного Суду України
ставиться питання про скасування зазначених судових рішень та
передачу справи на новий розгляд. Протест підлягає задоволенню з
таких підстав. З матеріалів справи видно, що відповідачка в період
шлюбу внесла до ощадної каси 500 крб. і протягом трьох місяців -
300 крб. Ці вклади вона зняла після порушення І.Ф. у суді справи
про розірвання шлюбу. Вважаючи, що вклади на ім'я відповідачки
були спільною власністю подружжя, суд послався на те, що їх було
внесено до ощадної каси в період шлюбу і що відповідачка не довела
факту внесення їх за рахунок особисто їй належних коштів. З цих
міркувань виходила і судова колегія обласного суду при залишенні
рішення без зміни.Згідно зі статтями 15, 30 ЦПК УРСР ( 1501-06 ) кожна із
сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог чи заперечень. Разом з тим суд зобов'язаний,
не обмежуючись поданими матеріалами і поясненнями, вживати всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного
з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін. Якщо
поданих стороною доказів недостатньо, він пропонує подати
додаткові докази або збирає їх зі своєї ініціативи.Заперечуючи проти позову, Ф. вказувала, що вклади вона
зробила за рахунок дошлюбних заощаджень та коштів, одержаних від
реалізації особисто їй належного майна. На підтвердження цього
вона подала суду довідку ощадної каси про одержання нею 18 грудня
1968 р. вкладу в сумі 826 крб. і довідку магазину N 3 Вінницького
промторгу про продаж нею особистих речей на 320 крб.Відповідно до статей 24, 28 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР
( 2006-07 ) і п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від
15 червня 1973 р. "Про деякі питання, що виникли в судовій
пратиці по застосуванню Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР"
( v0006700-73 ), майно, яке належало подружжю до вступу в шлюб, а
також одержане під час шлюбу в дар або в порядку спадкування, є
власністю кожного з них. Тому, якщо за рахунок зазначеного майна
один з подружжя зробив вкладення для придбання спільного майна, то
воно може враховуватися при визначенні часток подружжя у спільній
сумісній власності.Проте суд ніякої оцінки доказам відповідачки не дав і не
зажадав додаткових доказів. Не зажадав і від позивача доказів на
підтвердження того, що спірні вклади є майном, нажитим подружжям
спільно. Суд навіть не зажадав від позивача пояснень, за рахунок
саме яких джерел прибутків (якщо не за рахунок дошлюбного майна
відповідачки) могли бути зроблені спірні заощадження. Як
вбачається з матеріалів справи, сторони є людьми похилого віку,
ніде не працюють, позивач одержує пенсію у розмірі 31 крб., а
відповідачка - 45 крб. При такому стані сам по собі факт внесення
вкладу в період шлюбу без з'ясування джерел коштів, за рахунок
яких зроблено вклад, не може бути безспірною підставою для
висновку про те, що вклад є спільною сумісною власністю подружжя.При новому розгляді справи суд має врахувати наведене,
повніше перевірити обгрунтованість позовних вимог і заперечень
проти позову і залежно від встановленого постановити відповідне
судове рішення.
Сам по собі факт внесення до ощадної каси вкладу в період шлюбу без з'ясування джерел коштів, за рахунок яких зроблено вклад, не може бути безспірною підстав...
Сам по собі факт внесення до ощадної каси вкладу в період шлюбу без з'ясування джерел коштів, за рахунок яких зроблено вклад, не може бути безспірною підставою для [...]
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on November 5, 1975
Document n0003700-75, current version — Adoption on November 5, 1975