Оскільки після попередження про істотну зміну умов праці
водіїв у межах їх спеціальності і кваліфікації, викликану змінами
в організації виробництва та праці, позивач відмовився від
продовження роботи, суд обгрунтовано визнав, що трудовий договір з
ним розірвано відповідно до п. 6 ст. 36 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 )З. пред'явив позов до Маріупольської дистанції шляху
Донецької залізниці про поновлення на роботі та стягнення
заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач зазначав, що
він працював у відповідача водієм автомобіля ГАЗ-52 і був
звільнений з цієї посади за п. 6 ст. 36 КЗпП ( 322-08 ). Підставою
для цього стала його відмова працювати по змінах тривалістю 8 год.
замість визначеного раніше режиму роботи по 12 год. Оскільки
адміністрація змінила режим роботи чергового автомобіля і
запропонувала йому роботу на автомобілі ГАЗ-51 без достатніх до
того підстав, позивач просив задовольнити його вимоги.У касаційній скарзі позивач, вважаючи рішення суду
неправильним, просив його скасувати і зобов'язати адміністрацію
розірвати трудовий договір за п. 1 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ),
оскільки, на його думку, це треба було зробити на підставі саме
цієї норми закону.Судова колегія Верховного Суду України касаційну скаргу
залишила без задоволення, виходячи з такого.Судом встановлено, що у зв'язку з переходом підприємства на
нову систему господарювання адміністрація за погодженням з
профспілковим комітетом видала наказ про переведення чергового
автомобіля ГАЗ-52, на якому позивач та водій О. працювали по
12 год. на добу, на щоденну роботу тривалістю 8 год. Таким чином,
суд правильно дійшов висновку, що зміни в організації виробництва
і праці істотно змінили умови праці водіїв.Оскільки О. погодився продовжувати роботу в нових умовах, а
З. відмовився, адміністрація вручила останньому письмове
попередження про зміну умов праці, а також запропонувала роботу на
автомобілі ГАЗ-51, але він відмовився і від цієї пропозиції. За
таких обставин адміністрація через два місяці після попередження
мала підстави для видання наказу про звільнення З. за п. 6 ст. 36
КЗпП ( 322-08 ). Тому суд у позові відмовив обгрунтовано.Посилання позивача на необхідність розірвання з ним трудового
договору за п. 1 ст. 40 КЗпП ( 322-08 ) з наданням передбачених
ст. 49-3 цього Кодексу пільг і компенсацій не відповідає фактичним
обставинам спору. З вивченого судом штатного розкладу видно, що
при плановій чисельності 12 водіїв фактично їх працює лише 10.
Тому скорочення кількості водіїв, про що позивач зазначав у
скарзі, насправді не було.Враховуючи, що рішення суду відповідає матеріалам справи і
вимогам п. 6 ст. 36 КЗпП ( 322-08 ), судова колегія Верховного
Суду залишила його без зміни.
Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
Determination of the Suprime Court of Ukraine; Excerpt
on December 20, 1989
Document n0001700-89, current version — Adoption on December 20, 1989