Справа «Кін та інші проти України»
(Заява № 19451/04 та 7 інших заяв - див. перелік у додатку)
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Кін та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
|
Ханлар Гаджієв (<…>), Голова,
після обговорення за зачиненими дверима 29 вересня 2016 року
|
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 42373/06 заявниця також скаржилась за іншими положеннями Конвенції.
5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, зокрема, на те, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
«Кожен має право на … розгляд його справи упродовж розумного строку … судом, …, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.».
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.».
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У групах справ «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 09 листопада 2004 року, та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
12. У заяві № 42373/06 заявниця також скаржилась за іншими положеннями Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, вони також не є неприйнятними З будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні матеріали та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року, Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.
13. Деякі заявники скаржилися також за іншими статтями Конвенції.
14. Суд розглянув заяви, наведені у переліку в додатку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.».
16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, пп. 109 і 112, від 09 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у переліку в додатку, а решту скарг у заявах - неприйнятними.
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень.
4. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку).
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 жовтня 2016 року відповідно до пунктів 2 та 3 правила 77 Регламенту Суду.
ПЕРЕЛІК
заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції (надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
|
№ |
№ заяви, дата подання |
П. 1. Б. заявника, дата народження |
Початок провадження |
Закінчення провадження |
Загальна тривалість, інстанції |
Інші скарги відповідно до усталеної практики |
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)-1 |
|
1 |
19451/04
|
Надія Олегівна
|
30/03/2001 |
12/11/2008 |
7 років, 7 місяців та 14 днів
|
|
800 |
|
2 |
41402/05
|
Олександр Сергійович
|
25/12/2001 |
23/05/2013 |
11 років, 4 місяці та 29 днів
|
|
3 000 |
|
3 |
5622/06
|
Григорій Миколайович
|
02/08/1999 |
02/11/2006 |
7 років, 3 місяці та 1 день
|
|
900 |
|
4 |
8747/06
|
Григорій Анатолійович
|
07/10/2002
|
01/02/2008
|
5 років, 3 місяці та 26 днів
|
|
3 000 |
|
5 |
8790/06
|
Юрій Михайлович
|
06/06/2001 |
31/07/2007 |
6 років, 1 місяць та 26 днів
|
|
500 |
|
6 |
10473/06
|
Ольга Анатоліївна
|
11/09/1997 |
23/12/2008 |
11 років, 3 місяці та 13 днів
|
|
3 000 |
|
7 |
15153/06
|
Надія Григорівна
|
15/05/2002 |
05/10/2009 |
7 років, 4 місяці та 21 день
|
|
900 |
|
8 |
42373/06
|
Тамара Василівна
|
05/12/2005 |
07/07/2010 |
4 роки, 7 місяців та 3 дні
|
Пункт 1 статті 6 - невиконання або тривале виконання рішень національних судів - Невиконання остаточного рішення Київського районного суду м. Одеса від 31 грудня 2004 року |
2 600 |
__________
-1 Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.