Заява № 12205/08,
подана Миколою Павловичем Усатим проти України
Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи 29 листопада 2011 року комітетом, до складу якого увійшли:
|
Марк Віллігер (Mark Villiger), Голова,
беручи до уваги вищезазначену заяву, подану 14 лютого 2008 року,
|
Заявник, пан Микола Павлович Усатий, є громадянином України, 1948 року народження, та проживає у м. Полтаві. Уряд України (далі - Уряд) представляла його Уповноважений - пані Валерія Лутковська з Міністерства юстиції України.
29 вересня 1997 року органами міліції було порушено кримінальну справу за підозрою заявника в незаконному привласненні грошових коштів.
З 9 серпня 1999 року до 7 листопада 2001 року заявник тримався під вартою.
Після кількох переглядів справи 7 квітня 2011 року Вінницький міський суд постановив виправдувальний вирок у справі заявника. 23 червня 2011 року апеляційним судом Вінницької області це рішення було залишено без змін. Касаційної скарги на це рішення подано не було.
Заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо тривалості кримінального провадження стосовно нього. Він також скаржився за підпунктом «c» пункту 1 статті 5 Конвенції на те, що тримання його під вартою було незаконним. Заявник скаржився за підпунктом «d» пункту 3 статті 6 Конвенції на те, що суди відмовилися заслухати свідків сторони захисту. Заявник також скаржився за статтями 10, 11, 13 і 14 Конвенції на те, що кримінальна справа проти нього була сфальсифікована з огляду на його політичні переконання та що саме в зв'язку з цим його переслідували. Заявник, насамкінець, скаржився за статтею 4 Протоколу № 7 на те, що в ході провадження прокурор оскаржив виправдувальний вирок.
A. Скарга на тривалість провадження
Листом від 29 квітня 2011 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію щодо врегулювання питання, яке порушується в заяві. Крім того, він просив Суд вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.
«Уряд України визнає надмірну тривалість розгляду справи заявника національними органами.
Я, Валерія Лутковська, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, заявляю, що Уряд України сплатить Миколі Павловичу Усатому ex gratia 6100 (шість тисяч сто) євро.
Уряд України закликає Суд вилучити заяву з реєстру справ. Він пропонує, щоб Суд прийняв цю декларацію як підставу вилучення заяви із реєстру справ відповідно до пункту 1 (c) статті 37 Конвенції («з будь-якої іншої підстави»).
Сума ex gratia є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, в тому числі судових витрат, буде конвертована у національну валюту держави-відповідача за курсом, чинним на день виплати, та звільнена від будь-яких податків. Кошти будуть сплачені протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом з прав людини рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У разі неспроможності сплатити цю суму протягом тримісячного строку Уряд зобов'язується сплачувати з моменту спливу цього періоду і до моменту розрахунку простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти.
Виплата становитиме остаточне вирішення справи».
Заявник висловив свої заперечення щодо декларації Уряду.
Суд нагадує, що відповідно до статті 37 Конвенції він може на будь-якій стадії провадження у справі винести рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах «a», «b» чи «c» пункту 1 цієї статті. Згідно з підпунктом «c» пункту 1 статті 37, Суд може вилучити заяву, якщо:
«на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим».
Суд також нагадує, що за певних обставин заяву може бути вилучено з реєстру справ відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 на основі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає, щоб розгляд справи було продовжено (див. рішення у справі «Тахсін Акар проти Туреччини» (Tahsin Acar Turquie) [ВП], № 26307/95, пп. 75-77, ECHR 2003-VI).
З огляду на характер умов декларації Уряду, а також запропоновану суму відшкодування, яка співмірна з сумами, що присуджуються у подібних справах, Суд вважає, що подальший розгляд цієї частини заяви не є виправданим (підпункт «c» пункту 1 статті 37 Конвенції).
Таким чином, у світлі вищевикладених міркувань та з огляду на свою чітку та усталену практику з цього питання Суд вважає, що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає подальшого розгляду цієї частини заяви (пункт 1 статті 37 in fine).
Отже, ця частина заяви має бути вилучена з реєстру справ.
Ретельно дослідивши решту скарг у заяві в світлі всіх наявних матеріалів та в тій мірі, в якій оскаржувані питання належать до його компетенції, Суд дійшов висновку про відсутність будь-яких ознак порушення прав і свобод, закріплених Конвенцією або протоколами до неї.
Таким чином, ця частина заяви є явно необґрунтованою і повинна бути відхилена відповідно до пункту 1, підпункту «a» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Бере до уваги умови декларації Уряду-відповідача щодо надмірної тривалості цивільного провадження.
Вирішує відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 37 Конвенції вилучити заяву з реєстру справ в частині вищезазначеної скарги.