![]()
2. МОЗ разом з Академією медичних наук розробити та подати до
1 жовтня 2006 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної
програми "Трансплантація" на 2006-2010 роки.
Трансплантація як метод лікування ряду найтяжчих захворювань
людини застосовується у тому разі, коли усунення небезпеки для
життя або відновлення здоров'я хворого іншими методами лікування
неможливе.Щороку трансплантації органів при захворюваннях нирок
потребує близько 1 тис. громадян, при незворотних захворюваннях
печінки і серця - по 1,5 тис, при цукровому діабеті - 2 тисячі.
Через відсутність необхідної кількості трансплантатів хворі не
можуть своєчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу.
Кількість проведених щороку операцій з трансплантації органів
становить 1,1 відсотка загальної потреби. У таких розвинутих
країнах, як Норвегія, США, Італія, Франція, Польща, на
1 млн. населення припадає відповідно по 57,6; 56; 33; 21; 14,7
операції з трансплантації нирок, тоді як в Україні цей показник
дорівнює 1,2.В Україні щороку реєструється на 1 млн. населення близько
150 хворих з термінальним ступенем хронічної ниркової
недостатності. На даний час майже 6 тис. громадян потребує
проведення замісної ниркової терапії, четвертій частині з яких
необхідно трансплантувати нирки.На сьогодні рівень фінансового забезпечення вітчизняних
закладів охорони здоров'я та наукових установ, діяльність яких
пов'язана з трансплантацією органів та інших анатомічних
матеріалів (далі - заклади та установи), становить 5-10 відсотків
потреби. Кількість хворих зростає, підвищується рівень
інвалідності та смертності.Аналіз причин виникнення проблем
розвитку трансплантології та обґрунтування
необхідності їх розв'язанняНедостатній темп розвитку трансплантології зумовлений тим, що
не сформовано державну політику в цій сфері. Законом України "Про
трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині"
( 1007-14 ) регулюються питання щодо трансплантації органів. Не
врегульовані питання щодо трансплантації тканин та клітин, надання
громадянами за їх життя згоди стати донорами у разі смерті. Не
визначені критерії встановлення факту смерті мозку в разі ураження
центральної нервової системи.Розвиток трансплантології гальмується також через відсутність
єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Потребує
подальшого вдосконалення і впровадження механізм координації
діяльності закладів та установ.Однією з основних проблем є встановлення контролю за якістю
трансплантатів. Потребує вдосконалення механізм акредитації та
ліцензування закладів та установ. В Україні не сертифікуються
витратні матеріали для тканинного типування і консервації органів.
Методи тканинного типування не уніфіковані, у зв'язку з чим
неможливе складення єдиного листа очікування.У закладах та установах не вистачає спеціалістів для
проведення операцій з трансплантації, немає необхідного
діагностичного обладнання. Не визначені критерії встановлення
ступеня працездатності особи після проведення операції з
трансплантації, а також її подальшої реабілітації та
працевлаштування.Незадовільна ситуація склалася у сфері надання
спеціалізованої медичної допомоги особам з хронічною нирковою
недостатністю. Обсяг фінансування не дає можливості придбати
необхідну кількість витратних матеріалів для діалізу та
імуносупресивної терапії. Потреба в діалізі збільшується, що
пов'язано з удосконаленням методу діагностики хронічної ниркової
недостатності. Трансплантація нирки менш витратна порівняно з
проведенням її діалізу, значно поліпшує якість життя і сприяє
повноцінній соціальній адаптації.Розв'язання перелічених та інших проблем передбачається
Державною програмою "Трансплантація" на 2006-2010 роки (далі -
Програма).Мета Програми полягає у підвищенні якості надання
спеціалізованої медичної допомоги хворим, що потребують проведення
операцій з трансплантації, продовженні строку життя людини без
втрати працездатності і зниженні рівня смертності шляхом широкого
впровадження новітніх медичних технологій.внесення змін до Закону України "Про трансплантацію органів
та інших анатомічних матеріалів людині" ( 1007-14 ) щодо
встановлення порядку застосування трансплантації органів, тканин
та клітин, а також щодо визначення поняття "смерть людини";розроблення відповідно до Закону України "Про трансплантацію
органів та інших анатомічних матеріалів людині" ( 1007-14 )
нормативно-правових актів щодо регулювання питань діяльності,
пов'язаної з трансплантацією, зокрема Положення про відділення
інтенсивної терапії, діяльність якого пов'язана з вилученням
анатомічних матеріалів, стандартів оперативних втручань для
впровадження в практику страхової медицини, стандартів якості та
безпеки трансплантації органів, тканин та клітин згідно з
Інструкцією із забезпечення якості та безпеки при роботі з
органами, тканинами та клітинами, прийнятої Європейським комітетом
охорони здоров'я Ради Європи у вересні 2004 року;впровадження методів мультиорганного вилучення органів і
трансплантації органів у кардіології, гепатології, пульмонології;розроблення і запровадження статистичних форм, форм
оперативної звітності та ведення протоколу при трансплантації;утворення на базі Координаційного центру трансплантації
органів, тканин та клітин центральної лабораторії тестування і
контролю якості клітинних і тканинних трансплантатів, лабораторії
клінічних випробувань новітніх біотехнологій, централізованої
лабораторії типування донорів та реципієнтів, державного банку
анатомічних матеріалів і системи його акредитації, єдиної
державної інформаційної системи трансплантації;формування реєстру гістотипованих донорів гемопоетичних
стовбурових клітин і налагодження співробітництва з міжнародними
організаціями з метою забезпечення хворих трансплантатами, взятими
у неродинних донорів;розроблення і впровадження за участю провідних вітчизняних і
іноземних закладів та установ нових технологій переробки
анатомічних матеріалів у біоімплантати;розповсюдження із залученням засобів масової інформації
соціальної реклами з питань трансплантації як високоефективного
методу лікування та формування громадської думки щодо необхідності
надання громадянами за їх життя згоди стати донорами у разі
смерті.забезпечити подальший розвиток трансплантології, надання
спеціалізованої медичної допомоги значній кількості хворих і
здійснення реабілітаційних заходів;продовжити строк життя людини без втрати працездатності,
знизити рівень смертності серед хворих з незворотними
захворюваннями нирок, печінки та серця;лікувати хворих в Україні, а не за кордоном, де вартість
операцій з трансплантації у 5-10 разів вища.
Про схвалення Концепції Державної програми "Трансплантація" на 2006-2010 роки
Про схвалення Концепції Державної програми "Трансплантація" на 2006-2010 роки
Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine; Conception
on July 20, 2006
№ 416-р
Document 416-2006-р,
valid, current version — Adoption on July 20, 2006