Рішення про Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (укр/рос)
СНД, Азербайджан, Молдова [...]; Рішення, Концепція, Міжнародний документ від 16.04.2004
Документ 997_749, чинний, поточна редакція — Затвердження від 20.12.2004, підстава - 1702-2004-п
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 21.01.2005. Подивитися в історії? )

                             Рішення 
про Концепцію гідрометеорологічної безпеки
держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав
(укр/рос)
(Чолпон-Ата, 16.04.2004)
Статус Рішення див. ( 997_747 )
{ Рішення затверджено Постановою КМ
N 1702 ( 1702-2004-п ) від 20.12.2004 }

Офіційний переклад
Офіційно засвідчений текст
Рада глав урядів Співдружності Незалежних Держав з метою
досягнення необхідного рівня та якості гідрометеорологічного
забезпечення держав - учасниць СНД, що дозволяють знизити
негативний вплив небезпечних гідрометеорологічних явищ на
життєдіяльність населення та функціонування економіки,
вирішила:
1. Затвердити Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав -
учасниць Співдружності Незалежних Держав (додається).
2. Визначити, що ця Концепція є основою для розроблення
програм та інших документів у галузі гідрометеорологічної безпеки
держав - учасниць СНД.
3. Це Рішення набуває чинності з дня його підписання, а для
держав, законодавство яких потребує виконання внутрішньодержавних
процедур, необхідних для набрання чинності Рішенням, - з дня здачі
депозитарію повідомлення про їхнє виконання.
Здійснено в місті Чолпон-Ата 16 квітня 2004 року в одному
дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник
зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних
Держав, який надішле кожній державі, яка підписала це Рішення,
його засвідчену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Республіки Молдова
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Російської Федерації
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Білорусь Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Грузії Туркменістану
(підпис із застереженням) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Киргизької Республіки України
(підпис) (підпис)

Затверджена
Рішенням Ради глав урядів СНД про
Концепцію гідрометеорологічної безпеки
держав - учасниць Співдружності
Незалежних Держав від 16 квітня
2004 року
Концепція
гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав

I. Гідрометеорологічна безпека держав - учасниць СНД
Концепцію гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць
Співдружності Незалежних Держав (далі - Концепція) розроблено
відповідно до Програми дій стосовно розвитку Співдружності
Незалежних Держав на період до 2005 року ( 997_452 ) та у зв'язку
зі зверненням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй,
Економічної та Соціальної Ради ООН на адресу Всесвітньої
Метеорологічної Організації (далі - ВМО) із закликом зробити
внесок у рамках галузей її компетенції в дії, які здійснюються на
міжнародному, регіональному та національному рівнях для здійснення
сприяння та забезпечення сталого соціально-економічного розвитку
країн та захисту життя й майна населення.
У Концепції сформульовано найважливіші цілі, завдання та
принципи забезпечення гідрометеорологічної безпеки.
1.1. Загальні положення
Небезпечні гідрометеорологічні та геліогеофізичні явища
(циклони, шторми, урагани, грозові шквали, пилові бурі, засуха,
зливи, повені, раптове зниження температури повітря, снігопади,
град, снігові лавини, селі тощо) тягнуть за собою людські жертви й
завдають значної шкоди економіці та майну громадян.
Крім того, ці явища можуть викликати або посилювати інші
лиха, у тому числі лісові пожежі, навали сарани, переміщення
великих скупчень гусені, поширення хвороб (черевний тиф, малярія,
холера тощо), викиди токсичних газів, розливи нафти й радіаційні
аварії.
Зростання населення у прибережних і підвладних повеням
районах чи інших особливо уразливих для небезпечних явищ зонах,
збільшення числа жителів у населених пунктах і містах веде до
того, що дедалі більша кількість людей наражається на ризик
впливів небезпечних гідрометеорологічних явищ.
За оцінкою експертів ВМО, протягом десятирічного періоду
1991-2000 рр. більше 70% матеріальних втрат і до 90% людей, що
постраждали від стихії, стали жертвами небезпечних природних явищ,
зумовлених метеорологічними й гідрологічними причинами.
Така статистика дає підставу вважати, що в ряду небезпечних
природних явищ саме явища гідрометеорологічного характеру є
найбільш небезпечними й саме від них, у першу чергу, є потреба в
організації захисту населення та економіки.
У цих умовах надання своєчасних попереджень про небезпечні
гідрометеорологічні явища може дати ефективну віддачу у вигляді
врятованих життів і майна людей.
Важко переоцінити позитивний ефект для економіки від
завчасних попереджень про тривалі за часом такі небезпечні явища,
як засухи, маловодність, повені, а також від надання
довгострокових (сезонних і кліматичних) прогнозів.
Цілі галузі економіки тією чи іншою мірою залежать від
погодно-кліматичних умов і небезпечних гідрометеорологічних явищ.
Сільське господарство, рибальство, лісове господарство та
управління водогосподарською діяльністю, енергетика, наземний,
морський і авіаційний транспорт, будівництво та міське
господарство, рекреаційна й туристична індустрія, системи зв'язку
й оборона не можуть нормально функціонувати без своєчасного та
якісного гідрометеорологічного забезпечення.
Для погоди й клімату не існує кордонів. У зв'язку із цим
виконання завдань зі зниження загрози життю й власності від
небезпечних гідрометеорологічних явищ на національному рівні не
можливе без міжнародного обміну даними гідрометеорологічних
спостережень і прогнозів.
При цьому необхідною умовою здійснення та збереження
основоположного принципу міжнародного співробітництва в галузі
гідрометеорології - вільного й необмеженого обміну даними й
прогнозами - є функціонування в кожній країні національної
гідрометеорологічної служби й виконання державою обов'язків
стосовно захисту своїх громадян та їхньої власності від
небезпечних природних явищ.
1.2. Терміни та визначення
Для цілей цієї Концепції терміни, що вживаються в ній, мають
такі значення:
національна гідрометеорологічна служба (НГМС) - державна
організація, що заснована та працює здебільшого на державні кошти,
уповноважена урядом країни на виконання гідрометеорологічних і
пов'язаних з ними функцій, які держава визнає обов'язковими для
цілей забезпечення безпеки життя й майна громадян і виконання
міжнародних зобов'язань у рамках Конвенції Всесвітньої
Метеорологічної Організації ( 995_163 ), інших договорів і угод;
небезпечне гідрометеорологічне та (або) геліогеофізичне
явище - гідрометеорологічне та (або) геліогеофізичне явище, яке за
своїм значенням, інтенсивністю, тривалістю або часом виникнення
становить загрозу для безпеки людей, а також може завдати значної
матеріальної шкоди;
гідрометеорологічна безпека - стан захищеності особи,
суспільства та держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних
та (або) геліогеофізичних явищ, глобальних змін погодно -
кліматичних умов.
1.3. Мета й завдання Концепції
Головною метою Концепції є формування офіційного погляду на
роль і значення забезпечення гідрометеорологічної безпеки як
невід'ємної частини національної безпеки кожної з держав -
учасниць СНД.
Головним завданням Концепції є забезпечення умов, які сприяли
б досягненню необхідного рівня та якості гідрометеорологічного
забезпечення держав - учасниць СНД, що дозволяють зменшити
негативний вплив небезпечних гідрометеорологічних та (або)
геліогеофізичних явищ на безпеку життів і майна людей, а також на
функціонування економіки країн.
Концепція розрахована на довгострокову перспективу й
ґрунтується на Угоді про взаємодію в галузі гідрометеорології
( 997_060 ), прийнятій главами урядів СНД 8 лютого 1992 року.
Модельному законі "Про гідрометеорологічну діяльність", прийнятому
Міжпарламентською Асамблеєю держав - учасниць СНД ( 997_a36 ), та
Женевській декларації Тринадцятого Всесвітнього Метеорологічного
Конгресу.
Концепція є основою для розроблення конкретних програм й
організаційних документів у галузі гідрометеорологічної безпеки
держав - учасниць СНД.
II. Національні інтереси держав - учасниць СНД
у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки
Національні інтереси держав - учасниць СНД у галузі
забезпечення гідрометеорологічної безпеки, у першу чергу,
зумовлені необхідністю підвищення рівня безпеки населення, його
життєдіяльності від негативного впливу небезпечних
гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ шляхом
оперативного інформування та реагування на надзвичайні ситуації.
Забезпечення сталого соціально-економічного розвитку країни
передбачає врахування даних довгострокових (сезонних і
кліматичних) прогнозів під час планування діяльності в галузях, що
залежать від погодних умов, таких як енергетика, транспорт,
будівництво, сільське господарство тощо.
Для успішного вирішення зазначених завдань необхідно мати
якомога більш повну й достовірну гідрометеорологічну й пов'язану з
нею інформацію, одержати яку можна тільки за активною участю в
міжнародному співробітництві в цій галузі.
III. Види та джерела загроз для гідрометеорологічної
безпеки держав - учасниць СНД
До джерел загроз для гідрометеорологічної безпеки можна
віднести, у першу чергу, тенденцію зростання кількості небезпечних
природних явищ. За оцінкою міжнародних експертів, за період з
1986 року до 1995 року порівняно з даними 1960-х років кількість
природних катастроф, які класифікуються як "великі", зросла більш
ніж у 4 рази.
Загрозу для гідрометеорологічної безпеки можуть становити
також глобальне потепління клімату й супутні йому процеси.
Крім того, останніми роками через складний
фінансово-економічний стан ряду підприємств й організацій зріс
ступінь уразливості економіки держав - учасниць СНД від
небезпечних гідрометеорологічних явищ, що пояснюється погіршенням
технічного стану обладнання в багатьох галузях господарської
діяльності й збільшенням кількості аварій природно-техногенного
характеру.
На цьому фоні особливу тривогу викликає зростаюча небезпека
дезінтеграції НГМС держав - учасниць СНД. Ця небезпека зумовлена
зниженням ролі держави в регулюванні діяльності в галузі
гідрометеорології та суміжних з нею галузях, що виражається в
зменшенні обсягів бюджетного фінансування для підтримання
необхідної базової інфраструктурі, яка забезпечує потреби
суспільства в гідрометеорологічній інформації на національному,
регіональному та глобальному рівнях.
Погіршення фінансово-економічного стану здатне ускладнити
функціонування НГМС та обмежити їхню участь у міжнародній системі
отримання гідрометеорологічної інформації та обміну нею, що може
негативно позначитися на забезпеченні гідрометеорологічної безпеки
держав - учасниць СНД.
Цей процес, у свою чергу, веде до зниження статусу служб та
як наслідок - до обмеження їхньої участі в державних та
міжнародних проектах і програмах та до скорочення
гідрометеорологічної інформації, що надається ними, як для
громадян та економіки власних країн, так і для міжнародного
обміну.
Останнім часом у ряді країн з'явився та розвивається
метеорологічний недержавний сектор, який, як правило, прагне до
отримання доходів шляхом надання спеціалізованого метеорологічного
обслуговування, призначеного для конкретного клієнта.
Крім того, на цей час з'явилася значна кількість сайтів в
Інтернеті й ряд мереж міжнародного телевізійного мовлення, що
надають метеорологічну інформацію, підготовану їхнім власним
персоналом або недержавним сектором. Особливу стурбованість при
цьому викликає той факт, що надана інформація нерідко містить
відомості (у багатьох випадках недостатньо достовірні) про
небезпечні гідрометеорологічні явища, прерогатива підготовки та
випуску яких повинна знаходитись виключно у сфері відповідальності
НГМС.
Ці нові реалії підкреслюють необхідність координації дій під
час підготовки метеорологічних прогнозів і попереджень про
небезпечні гідрометеорологічні явища між усіма постачальниками або
розповсюджувачами такої інформації на державному рівні. Вирішення
цього питання набуває особливої важливості в тому разі, якщо
держави - учасниці СНД хочуть уникнути неадекватного оповіщення
населення про виникнення небезпечних природних явищ і можливих
надзвичайних ситуацій.
IV. Основні завдання в галузі забезпечення
гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД
та методи їхнього вирішення
Одним з основних завдань для кожної держави - учасниці СНД в
галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки є своєчасне
отримання надійної та вичерпної інформації, прогнозів та
попереджень про небезпечні гідрометеорологічні та пов'язані з
кліматом явища, які дозволяють забезпечувати своєчасну організацію
робіт із забезпечення безпеки життя, захисту майна населення та
запобігання можливій шкоді для економіки.
Це завдання може бути вирішене тільки за наявності в кожній з
країн добре налагодженої системи збору, обробки та розповсюдження
гідрометеорологічної інформації.
Основою формування такої системи повинні бути НГМС, які мають
статус, що забезпечує їхню участь на належному рівні в
національних і міжнародних проектах і програмах та надає
можливість удосконалення державної системи формування, зберігання
та раціонального використання інформаційних ресурсів у галузі
гідрометеорології.
Такий підхід дозволяє домогтися високого рівня стандартизації
та безперервної роботи мереж спостереження, що дає можливість
забезпечити однорідність і високу якість національних кліматичних
архівів, високих рівнів професійної цілісності й об'єктивності
підготовки прогнозів з метою забезпечення безпеки життя й майна
громадян, а також підготовки погодженої та достовірної інформації
для виконання міжнародних зобов'язань країни в рамках міжнародних
договорів у сфері гідрометеорологічної безпеки. '
Цього можна досягнути, перш за все, через формування
нормативної правової бази, яка забезпечує ефективну роботу НГМС та
виконання ними міжнародних зобов'язань своїх країн.
Удосконалення міжнародної та національної нормативної
правової бази в галузі гідрометеорології повинно бути спрямоване,
у тому числі й на регулювання діяльності недержавного сектора в
галузі надання гідрометеорологічної інформації, зберігаючи при
цьому основний принцип участі у вільному міжнародному обміні
гідрометеорологічними даними та продукцією.
З метою підвищення гідрометеорологічної безпеки держав -
учасниць СНД необхідно забезпечити інтегрування систем
гідрометеорологічного інформаційного забезпечення, а також
координацію зусиль у частині своєчасного попередження про
небезпечні гідрометеорологічні процеси та явища для суміжних
територій.
При цьому відповідальність за організацію та забезпечення
служби штормових оповіщень на національному рівні повинна бути
законодавчо покладена на НГМС (спеціально уповноважений орган
державного управління, з наданням йому виключного права підготовки
та випуску екстреної інформації про небезпечні гідрометеорологічні
явища).
Серйозної уваги заслуговує проблема підтримання на сучасному
технологічному рівні технічних засобів (у тому числі й космічних
систем) та обчислювальних комплексів, які здійснюють оцінку й
прогнозування стану навколишнього природного середовища, та
регулярне їхнє поновлення. У першу чергу це стосується державної
системи спостереження та попередження про небезпечні
гідрометеорологічні явища.
Важливим моментом є розроблення пропозицій стосовно
проведення спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт зі створення та використання засобів (у тому числі й
космічних) отримання, обробки та передачі гідрометеорологічної
інформації в різних режимах.
Принципове значення має здійснення кадрової політики,
спрямованої на зміцнення НГМС кваліфікованими спеціалістами в
галузі гідрометеорології, обчислювальної техніки та програмування.
V. Основні положення політики держав - учасниць СНД
із забезпечення гідрометеорологічної безпеки
Співробітництво держав - учасниць СНД в галузі забезпечення
гідрометеорологічної безпеки повинно виходити з принципу, що
забезпечення безпеки громадян та економіки країни від небезпечних
гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ є частиною
національної безпеки та належить до сфери відповідальності
держави.
В інтересах забезпечення гідрометеорологічної безпеки на
національному рівні уряди держав, за повного розуміння
національних завдань, потреб, ресурсів та устремлінь своїх країн,
повинні провести оцінку та прийняти рішення стосовно конкретної
для своєї країни стратегії для майбутнього надання
гідрометеорологічного та пов'язаного з ним обслуговування.
При цьому функціонування НГМС є, по суті, одним з необхідних
елементів виконання обов'язків держави із забезпечення безпеки
життя й захисту майна громадян від небезпечних
гідрометеорологічних явищ та виконання міжнародних зобов'язань у
цій галузі.
До сфери відповідальності держави належить також проблема
повного та правильного обліку гідрометеорологічних умов під час
формування планів соціально-економічного розвитку країни.
VI. Міжнародне співробітництво держав - учасниць СНД
у галузі забезпечення гідрометеорологічної безпеки
Комплексні системи синхронних спостережень, збору, обробки та
розповсюдження гідрометеорологічних і пов'язаних з ними даних у
більшості розвинутих країн служать на благо світової спільноти вже
понад 100 років.
Важливим внеском держав - учасниць СНД у розвиток міжнародної
системи гідрометеорологічних спостережень стало прийняття урядами
держав - учасниць СНД Угоди про міждержавну гідрометеорологічну
мережу СНД від 16 березня 2001 року ( 997_848 ).
Участь у цій міжнародній Угоді ( 997_848 ) демонструє глибоке
розуміння того факту, що своєчасне та якісне гідрометеорологічне
забезпечення може бути ' досягнуто тільки за широкого
співробітництва на міжнародному рівні. При цьому повинно бути
забезпечено відповідність національної практики, що діє в їхніх
країнах, політиці та практиці ВМО для міжнародного обміну
гідрометеорологічними й пов'язаними з ними даними та продукцією, у
тому числі керівним принципам стосовно спеціалізованої
гідрометеорологічної діяльності, інформація від якої надається на
договірній основі за плату.
Одним з найважливіших напрямів міжнародного співробітництва
держав - учасниць СНД у галузі забезпечення гідрометеорологічної
безпеки є координація зусиль у частині своєчасного попередження
про небезпечні гідрометеорологічні явища.
Особливе місце повинно бути відведено розробленню та
реалізації міждержавних програм з підготовки національних кадрів у
галузі гідрометеорології та суміжних з нею дисциплінах.
VII. Політичний, економічний та соціальний ефект
забезпечення гідрометеорологічної безпеки
держав - учасниць СНД
Участь у широкому міжнародному співробітництві в рамках СНД і
ВМО позитивно впливає на формування авторитету країни в очах
міжнародної спільноти.
Ефективне використання гідрометеорологічної та пов'язаної з
нею інформації, у тому числі й довгострокових (сезонних і
кліматичних) прогнозів, може сприяти недопущенню або мінімізації
серйозної економічної шкоди. Так, за оцінками міжнародних
експертів, розміри втрат світової економіки через небезпечні
природні явища становлять від 50 до 100 млрд. доларів США щорічно.
Нині знаходяться на стадії становлення й уже отримали
визнання спеціалістів метеоролого-економічне моделювання та оцінка
втрат у господарській діяльності через негативні погодні й
кліматичні явища, що дає можливість мінімізувати втрати в
економіці через небезпечні гідрометеорологічні явища.
Реалізація Концепції буде слугувати інтересам сталого
розвитку національної економіки кожної держави Співдружності й
може внести суттєвий внесок у захист життів і майна населення від
небезпечних гідрометеорологічних та (або) геліогеофізичних явищ.
Застереження Грузії до проекту Концепції
гідрометеорологічної безпеки держав - учасниць СНД
За винятком: - 4-го абзацу пункту 1.3 розділу I; - 4-го абзацу розділу IV.
Зураб Жванія
(підпис)
( Рішення додане до Постанови КМ N 1702 ( 1702-2004-п ) від
20.12.2004 )
Решение
о Концепции гидрометеорологической безопасности
государств - участников Содружества Независимых Государств

Дата підписання: 16.04.2004 Дата набуття чинності: 21.01.2005
Официально заверенный текст
Совет глав правительств Содружества Независимых Государств в
целях достижения необходимого уровня и качества
гидрометеорологического обеспечения государств - участников СНГ,
позволяющих снизить отрицательное воздействие опасных
гидрометеорологических явлений на жизнедеятельность населения и
функционирование экономики,
РЕШИЛ:
1. Утвердитъ Концепцию гидрометеорологической безопасности
государств - участников Содружества Независимых Государств
(прилагается).
2. Определить, что настоящая Концепция является основой для
разработки программ и других документов в области
гидрометеорологической безопасности государств - участников СНГ.
3. Настоящее Решение вступает в силу со дня его подписания, а
для государств, законодательство которых требует выполнения
внутригосударственных процедур, необходимых для вступления Решения
в силу, - со дня сдачи депозитарию уведомления об их выполнении.
Совершено в городе Чолпон-Ате 16 апреля 2004 года в одном
подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр
хранится в Исполнительном комитете Содружества Независимых
Государств, который направит каждому государству, подписавшему
настоящее Решение, его заверенную копию.
За Правительство За Правительство
Азербайджанской Республики Республики Молдова
(підпис) (підпис)
За Правительство За Правительство
Республики Армения Российской Федерации
(підпис) (підпис)
За Правительство За Правительство
Республики Беларусь Республики Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Правительство За Правительство
Грузии (с оговоркой) Туркменистана
(підпис) (підпис)
За Правительство За Правительство
Республики Казахстан Республики Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Правительство За Правительство
Кыргызской Республики Украины
(підпис) (підпис)
УТВЕРЖДЕНА
Решением Совета глав
правительств СНГ о Концепции
гидрометеорологической
безопасности государств -
участников Содружества
Независимых Государств
от 16 апреля 2004 года
КОНЦЕПЦИЯ
гидрометеорологической безопасности государств -
участников Содружества Независимых Государств
I. Гидрометеорологическая безопасность государств -
участников СНГ
Концепция гидрометеорологической безопасности государств -
участников Содружества Независимых Государств (далее - Концепция)
разработана в соответствии с Программой действий по развитию
Содружества Независимых Государств на период до 2005 года
( 997_452 ) и в связи с обращением Генеральной Ассамблеи
Организации Объединенных Наций, Экономического и Социального
Совета ООН в адрес Всемирной Метеорологической Организации (далее
- ВМО) с призывом внести вклад в рамках областей ее компетенции в
действия, предпринимаемые на международном, региональном и
национальном уровнях для оказания содействия и обеспечения
устойчивого социально-экономического развития стран и защиты
жизней и имущества населения.
В Концепции сформулированы важнейшие цели, задачи и принципы
обеспечения гидрометеорологической безопасности.
1.1. Общие положения
Опасные гидрометеорологические и гелиогеофизические явления
(циклоны, штормы, ураганы, грозовые шквалы, пылевые бури, засуха,
ливни, наводнения, внезапное понижение температуры воздуха,
снегопады, град, снежные лавины, сели и т. д.) влекут за собой
человеческие жертвы и наносят значительный ущерб экономике и
имуществу граждан.
Кроме того, эти явления могут вызвать или усилить другие
бедствия, в том числе лесные пожары, нашествие саранчи,
перемещение крупных скоплений гусениц, распространение болезней
(брюшной тиф, малярия, холера и т. д.), выбросы токсичных газов,
разливы нефти и радиационные аварии.
Рост населения в прибрежных и подверженных наводнениям
районах или других особо уязвимых для опасных явлений зонах,
увеличение числа жителей в населенных пунктах и городах приводит к
тому, что все большее количество людей подвергается риску
воздействий опасных гидрометеорологических явлений.
По оценке экспертов ВМО, в течение десятилетнего периода
1991-2000 гг. более 70% материальных потерь и до 90% людей,
пострадавших от стихии, стали жертвами опасных природных явлений,
обусловленных метеорологическими и гидрологическими причинами.
Такая статистика дает основание считать, что в ряду опасных
природных явлений именно явления гидрометеорологического характера
являются самыми опасными и именно от них, в первую очередь,
требуется организация защиты населения и экономики.
В этих условиях предоставление своевременных предупреждений
об опасных гидрометеорологических явлениях может дать эффективную
отдачу в виде спасенных жизней и имущества людей.
Трудно переоценить положительный эффект для экономики от
заблаговременных предупреждений о продолжительных по времени таких
опасных явлениях, как засухи, маловодье, наводнения, а также от
предоставления долгосрочных (сезонных и климатических) прогнозов.
Целые отрасли экономики в той или иной степени зависят от
погодно-климатических условий и опасных гидрометеорологических
явлений. Сельское хозяйство, рыболовство, лесное хозяйство и
управление водохозяйственной деятельностью, энергетика, наземный,
морской и авиационный транспорт, строительство и городское
хозяйство, рекреационная и туристическая индустрия, системы связи
и оборона не могут нормально функционировать без своевременного и
качественного гидрометеорологического обеспечения.
Для погоды и климата не существует границ. В связи с этим
выполнение задач по снижению угрозы жизни и собственности от
опасных гидрометеорологических явлений на национальном уровне
невозможно без международного обмена данными
гидрометеорологических наблюдений и прогнозов.
При этом необходимым условием осуществления и сохранения
основополагающего принципа международного сотрудничества в области
гидрометеорологии - свободного и неограниченного обмена данными и
прогнозами - является функционирование в каждой стране
национальной гидрометеорологической службы и выполнение
государством обязанностей по защите своих граждан и их
собственности от опасных природных явлений.
1.2. Термины и определения
Для целей настоящей Концепции используемые в ней термины
имеют следующие значения:
национальная гидрометеорологическая служба (НГМС) -
государственная организация, основанная и работающая главным
образом на государственные средства, уполномоченная правительством
страны на выполнение гидрометеорологических и связанных с ними
функций, которые государство признает обязательными в целях
обеспечения безопасности жизней и имущества граждан и выполнения
международных обязательств в рамках Конвенции Всемирной
Метеорологической Организации ( 995_163 ), других договоров и
соглашений;
опасное гидрометеорологическое и/или гелиогеофизическое
явление - гидрометеорологическое и/или гелиогеофизическое явление,
которое по своему значению, интенсивности, продолжительности или
времени возникновения представляет угрозу безопасности людей, а
также может нанести значительный материальный ущерб;
гидрометеорологическая безопасность - состояние защищенности
личности, общества и государства от воздействия опасных
гидрометеорологических и/или гелиогеофизических явлений,
глобальных изменений погодно-климатических условий.
1.3. Цели и задачи Концепции
Главной целью Концепции является формирование официального
взгляда на роль и значение обеспечения гидрометеорологической
безопасности как неотъемлемой части национальной безопасности
каждого из государств - участников СНГ.
Главной задачей Концепции является обеспечение условий,
которые способствовали бы достижению необходимого уровня и
качества гидрометеорологического обеспечения государств -
участников СНГ, позволяющих снизить отрицательное воздействие
опасных гидрометеорологических и/или гелиогеофизических явлений на
безопасность жизней и имущества людей, а также на функционирование
экономики стран.
Концепция рассчитана на долгосрочную перспективу и базируется
на Соглашении о взаимодействии в области гидрометеорологии,
принятом главами правительств СНГ 8 февраля 1992 года ( 997_060 ),
Модельном законе "О гидрометеорологической деятельности", принятом
Межпарламентской Ассамблеей государств - участников СНГ
( 997_a36 ), и Женевской декларации Тринадцатого Всемирного
Метеорологического Конгресса.
Концепция является основой для разработки конкретных программ
и организационных документов в области гидрометеорологической
безопасности государств - участников СНГ.
II. Национальные интересы государств - участников СНГ в
области обеспечения гидрометеорологической безопасности
Национальные интересы государств - участников СНГ в области
обеспечения гидрометеорологической безопасности, в первую очередь,
обусловлены необходимостью повышения уровня безопасности
населения, его жизнедеятельности от негативного воздействия
опасных гидрометеорологических и/или гелиогеофизических явлений
путем оперативного информирования и реагирования на чрезвычайные
ситуации.
Обеспечение устойчивого социально-экономического развития
страны предполагает учет данных долгосрочных (сезонных и
климатических) прогнозов при планировании деятельности в
погодозависимых отраслях экономики, таких как энергетика,
транспорт, строительство, сельское хозяйство и т. д.
Для успешного решения указанных задач необходимо иметь как
можно более полную и достоверную гидрометеорологическую и
связанную с ней информацию, получить которую можно только при
активном участии в международном сотрудничестве в этой области.
III. Виды и источники угроз гидрометеорологической
безопасности государств - участников СНГ
К источникам угроз гидрометеорологической безопасности можно
отнести, в первую очередь, тенденцию возрастания количества
опасных природных явлений. По оценке международных экспертов, за
период с 1986 г. по 1995 г. по сравнению с данными 1960-х годов
количество природных катастроф, классифицируемых как "крупные",
возросло более чем в 4 раза.
Угрозу гидрометеорологической безопасности могут представлять
также глобальное потепление климата и сопутствующие ему процессы.
Кроме того, за последние годы из-за сложного
финансово-экономического положения ряда предприятий и организаций
возросла степень уязвимости экономики государств - участников СНГ
от опасных гидрометеорологических явлений, что объясняется
ухудшением технического состояния оборудования во многих отраслях
хозяйственной деятельности и увеличением количества аварий
природно-техногенного характера.
На этом фоне особую тревогу вызывает возрастающая опасность
дезинтеграции НГМС государств - участников СНГ. Эта опасность
обусловлена снижением роли государства в регулировании
деятельности в области гидрометеорологии и смежных с ней областях,
выражающейся в уменьшении объемов бюджетного финансирования для
поддержания необходимой базовой инфраструктуры, обеспечивающей
потребности общества в гидрометеорологической информации на
национальном, региональном и глобальном уровнях.
Ухудшение финансово-экономического положения способно
осложнить функционирование НГМС и ограничить их участие в
международной системе получения гидрометеорологической информации
и обмена ею, что может негативно отразиться на обеспечении
гидрометеорологической безопасности государств - участников СНГ.
Этот процесс, в свою очередь, ведет к снижению статуса служб
и как следствие - к ограничению их участия в государственных и
международных проектах и программах и к сокращению представляемой
ими гидрометеорологической информации как для граждан и экономики
собственных стран, так и для международного обмена.
В последнее время в ряде стран появился и развивается
метеорологический негосударственный сектор, который, как правило,
стремится к получению доходов путем предоставления
специализированного метеорологического обслуживания,
предназначенного для конкретного клиента.
Кроме того, в настоящее время появилось значительное
количество сайтов в Интернете и ряд сетей международного
телевизионного вещания, представляющих метеорологическую
информацию, подготовленную их собственным персоналом или
негосударственным сектором. Особую обеспокоенность при этом
вызывает тот факт, что данная информация нередко содержит сведения
(во многих случаях недостаточно достоверные) об опасных
гидрометеорологических явлениях, прерогатива подготовки и выпуска
которых должна находиться исключительно в сфере ответственности
НГМС.
Эти новые реалии подчеркивают необходимость координации
действий при подготовке метеорологических прогнозов и
предупреждений об опасных гидрометеорологических явлениях между
всеми поставщиками или распространителями такой информации на
государственном уровне. Решение этого вопроса приобретает особую
важность в том случае, если государства - участники СНГ хотят
избежать неадекватного оповещения населения о возникновении
опасных природных явлений и возможных чрезвычайных ситуаций.
IV. Основные задачи в области обеспечения
гидрометеорологической безопасности государств - участников СНГ и
методы их решения
Одной из основных задач для каждого из государств -
участников СНГ в области обеспечения гидрометеорологической
безопасности является своевременное получение надежной и
исчерпывающей информации, прогнозов и предупреждений об опасных
гидрометеорологических и связанных с климатом явлениях,
позволяющих обеспечивать своевременную организацию работ по
обеспечению безопасности жизни, защиты имущества населения и
предотвращения возможного ущерба для экономики.
Эта задача может быть решена только при наличии в каждой из
стран хорошо отлаженной системы сбора, обработки и распространения
гидрометеорологической информации.
Основой формирования такой системы должны служить НГМС,
обладающие статусом, обеспечивающим их участие на должном уровне в
национальных и международных проектах и программах и
предоставляющим возможность совершенствования государственной
системы формирования, сохранения и рационального использования
информационных ресурсов в области гидрометеорологии.
Такой подход позволяет добиться высокого уровня
стандартизации и непрерывности работы сетей наблюдения, что дает
возможность обеспечить однородность и высокое качество
национальных климатических архивов, высоких уровней
профессиональной целостности и объективности подготовки прогнозов
в целях обеспечения безопасности жизни и имущества граждан, а
также подготовки согласованной и достоверной информации для
выполнения международных обязательств страны в рамках
международных договоров в сфере гидрометеорологической
безопасности.
Это может быть достигнуто, прежде всего, через формирование
нормативной правовой базы, обеспечивающей эффективную работу НГМС
и выполнение ими международных обязательств своих стран.
Совершенствование международной и национальной нормативной
правовой базы в области гидрометеорологии должно быть направлено,
в том числе, и на регулирование деятельности негосударственного
сектора в области предоставления гидрометеорологической
информации, сохраняя при этом основной принцип участия в свободном
международном обмене гидрометеорологическими данными и продукцией.
В целях повышения гидрометеорологической безопасности
государств - участников СНГ необходимо обеспечить интегрирование
систем гидрометеорологического информационного обеспечения, а
также координацию усилий в части своевременного предупреждения об
опасных гидрометеорологических процессах и явлениях для
сопредельных территорий.
При этом ответственность за организацию и обеспечение службы
штормовых оповещений на национальном уровне должна быть
законодательно возложена на НГМС (специально уполномоченный орган
государственного управления, с предоставлением ему исключительного
права подготовки и выпуска экстренной информации об опасных
гидрометеорологических явлениях).
Серьезного внимания заслуживает проблема поддержания на
современном технологическом уровне технических средств (в т. ч. и
космических систем) и вычислительных комплексов, осуществляющих
оценку и прогнозирование состояния окружающей природной среды, и
регулярное их обновление. В первую очередь это относится к
государственной системе наблюдения и предупреждения об опасных
гидрометеорологических явлениях.
Важным моментом является разработка предложений о проведении
совместных научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ
по созданию и использованию средств (в том числе и космических)
получения, обработки и передачи гидрометеорологической информации
в различных режимах.
Принципиальное значение имеет осуществление кадровой
политики, направленной на укрепление НГМС квалифицированными
специалистами в области гидрометеорологии, вычислительной техники
и программирования.
V. Основные положения политики государств - участников СНГ по
обеспечению гидрометеорологической безопасности
Сотрудничество государств - участников СНГ в области
обеспечения гидрометеорологической безопасности должно исходить из
принципа, что обеспечение безопасности граждан и экономики страны
от опасных гидрометеорологических и/или гелиогеофизических
явлений является частью национальной безопасности и относится к
сфере ответственности государства.
В интересах обеспечения гидрометеорологической безопасности
на национальном уровне правительства государств, при полном
понимании национальных задач, потребностей, ресурсов и устремлений
своих стран, должны провести оценку и принять решение относительно
конкретной для своей страны стратегии для будущего предоставления
гидрометеорологического и связанного с ним обслуживания.
При этом функционирование НГМС является, по существу, одним
из необходимых элементов выполнения обязанностей государства по
обеспечению безопасности жизни и защиты имущества граждан от
опасных гидрометеорологических явлений и выполнению международных
обязательств в этой области.
К области ответственности государства относится также
проблема полного и правильного учета гидрометеорологических
условий при формировании планов социально-экономического развития
страны.
VI. Международное сотрудничество государств - участников СНГ
в области обеспечения гидрометеорологической безопасности
Комплексные системы синхронных наблюдений, сбора, обработки и
распространения гидрометеорологических и связанных с ними данных в
большинстве развитых стран служат на благо мирового сообщества уже
более 100 лет.
Важным вкладом государств - участников СНГ в развитие
международной системы гидрометеорологических наблюдений явилось
принятие правительствами государств - участников СНГ Соглашения о
межгосударственной гидрометеорологической сети СНГ от 16 марта
2001 года ( 997_848 ).
Участие в этом международном Соглашении ( 997_848 )
демонстрирует глубокое понимание того факта, что своевременное и
качественное гидрометеорологическое обеспечение может быть
достигнуто только при широком сотрудничестве на международном
уровне. При этом должно быть обеспечено соответствие национальной
практики, действующей в их странах, политике и практике ВМО для
международного обмена гидрометеорологическими и связанными с ними
данными и продукцией, включая руководящие принципы по отношению к
специализированной гидрометеорологической деятельности, информация
от которой предоставляется на договорной основе за плату.
Одним из важнейших направлений международного сотрудничества
государств - участников СНГ в области обеспечения
гидрометеорологической безопасности является координация усилий в
части своевременного предупреждения об опасных
гидрометеорологических явлениях.
Особое место должно быть отведено разработке и реализации
межгосударственных программ по подготовке национальных кадров в
области гидрометеорологии и смежных с ней дисциплинах.
VII. Политический, экономический и социальный эффект
обеспечения гидрометеорологической безопасности государств -
участников СНГ
Участие в широком международном сотрудничестве в рамках СНГ и
ВМО положительно влияет на формирование авторитета страны в глазах
международного сообщества.
Эффективное использование гидрометеорологической и связанной
с ней информации, в том числе и долгосрочных (сезонных и
климатических) прогнозов, может способствовать предотвращению или
минимизации серьезного экономического ущерба. Так, по оценкам
международных экспертов, размеры потерь мировой экономики от
опасных природных явлений составляют от 50 до 100 млрд долларов
США ежегодно.
В настоящее время находятся в стадии становления и уже
получили признание специалистов метеоролого-экономическое
моделирование и оценка потерь в хозяйственной деятельности от
негативных погодных и климатических явлений, что дает возможность
минимизировать потери в экономике от опасных
гидрометеорологических явлений.
Реализация Концепции будет служить интересам устойчивого
развития национальной экономики каждого государства Содружества и
может внести существенный вклад в защиту жизней и имущества
населения от опасных гидрометеорологических и/или
гелиогеофизических явлений.



вгору