Угода про співробітництво держав - учасниць СНД у сфері регулювання рекламної діяльності
СНД, Азербайджан, Молдова [...]; Угода, Міжнародний документ від 19.12.2003
Документ 997_748, чинний, поточна редакція — Затвердження від 13.12.2004, підстава - 1654-2004-п

                              Угода 
про співробітництво держав - учасниць СНД
у сфері регулювання рекламної діяльності
Статус Угоди див. ( 997_747 )
( Угоду затверджено Постановою КМ
N 1654 ( 1654-2004-п ) від 13.12.2004 )

Офіційний переклад
Уряди держав - учасниць цієї Угоди, які далі називаються
Сторони,
ураховуючи необхідність активізації торговельних зв'язків між
державами - учасницями СНД і беручи до уваги важливість реклами як
засобу вільного обміну інформацією між продавцями й споживачами,
що сприяє розповсюдженню та переміщенню товарів, робіт і послуг
(далі - товари) через кордони,
виходячи із завдань забезпечення реалізації Договору
( 997_502 ) про проведення узгодженої антимонопольної політики від
25 січня 2000 р. та Угоди про основні напрямки співробітництва
держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері захисту
прав споживачів ( 997_534 ) від 25 січня 2000 р.,
визнаючи відповідальність перед суспільством і споживачами за
достовірність реклами,
ураховуючи особливості ринку реклами й культурно-історичні
традиції Сторін,
маючи намір сприяти подальшому розвитку рекламної діяльності
в Співдружності Незалежних Держав (далі - Співдружність),
домовилися про таке:
Стаття 1
Вжиті в цій Угоді терміни мають такі значення:
реклама - розповсюджувана в будь-якій формі, за допомогою
будь-яких засобів інформація про фізичну або юридичну особу,
товари, ідеї чи починання, що призначена для невизначеного кола
споживачів і покликана формувати або підтримувати інтерес до
фізичної або юридичної особи, товарів, ідей чи починань і сприяти
реалізації товарів, ідей та починань;
неналежна реклама - недобросовісна, недостовірна, неетична,
явно неправдива та інша реклама, в якій допущено порушення вимог
до її змісту, часу, місцю та способу розповсюдження, установлених
національними законодавствами Сторін;
рекламна діяльність - відносини з виробництва, розміщення та
розповсюдження реклами;
рекламодавець - юридична або фізична особа, яка є джерелом
інформації для виробництва, розміщення та подальшого
розповсюдження реклами;
виробник реклами - юридична або фізична особа, що здійснює
цілковите або часткове приведення інформації в готову для
розповсюдження форму реклами;
розповсюджувач реклами - юридична або фізична особа, що
здійснює розміщення та (або) розповсюдження реклами шляхом надання
та (або) використання майна, у тому числі технічних засобів
радіо-, телевізійного мовлення, а також каналів зв'язку, ефірного
часу та в інші способи;
споживачі реклами - юридичні або фізичні особи, до відома
яких доводиться або може бути доведена реклама.
Стаття 2
Предметом цієї Угоди є регулювання відносин, що виникають у
процесі виробництва, розміщення та розповсюдження реклами на
ринках держав - учасниць СНД, у тому числі ринках банківських,
страхових та інших послуг, пов'язаних з користуванням грошовими
коштами фізичних і юридичних осіб, а також ринках цінних паперів.
Стаття 3
Метою регулювання відносин з виробництва, розміщення та
розповсюдження реклами є забезпечення інтересів як підприємців,
учасників конкурентних відносин на ринку, так і споживачів
реклами.
Стаття 4
Ця Угода визначає основні напрями співробітництва Сторін у
сфері регулювання рекламної діяльності, установлює вимоги до
реклами, які забезпечують формування цивілізованого ринку реклами,
що відповідає потребам суспільства.
Стаття 5
1. Дія цієї Угоди поширюється на всі види й форми реклами.
2. Дія цієї Угоди поширюється на юридичних осіб і громадян
Сторін, іноземних юридичних осіб, а також іноземних громадян та
осіб без громадянства, які виробляють, розміщують і розповсюджують
рекламу на території Сторін.
3. Дія цієї Угоди не поширюється на оголошення фізичних осіб,
у тому числі в засобах масової інформації, що не пов'язані зі
здійсненням ними підприємницької діяльності.
4. Мова, якою розповсюджується реклама, визначається
національним законодавством Сторони.
Стаття 6
Сторони здійснюють співробітництво у сфері рекламної
діяльності з урахуванням їхнього національного законодавства, норм
міжнародного права в цій сфері за такими основними напрямами:
забезпечення споживачів реклами достовірною інформацією про
товари (роботи, послуги), виробників (продавців, виконавців);
вживання заходів для недопущення та усунення неналежної
реклами;
зближення національних законодавств Сторін про рекламу;
забезпечення ефективної взаємодії та координації дій
учасників рекламної діяльності;
розробка та реалізація системи заходів, спрямованих на
формування механізмів суспільного регулювання рекламної
діяльності;
створення умов для добросовісної конкуренції між суб'єктами
рекламної діяльності;
проведення моніторингу, маркетингових досліджень й аналізу
ринку рекламних послуг Співдружності;
створення інформаційної бази нормативно-правових актів з
регулювання рекламної діяльності в державах - учасницях СНД;
забезпечення взаємодії органів, що здійснюють державний
контроль дотримання законодавства Сторін про рекламу.
Стаття 7
Сторони сприяють створенню організаційних і правових умов для
діяльності громадських об'єднань у сфері рекламної діяльності,
їхньої участі у формуванні політики у сфері реклами, у тому числі
у розробленні проектів законів та інших нормативних актів,
проведенні незалежної експертизи та створенні органів
саморегулювання реклами.
Стаття 8
Взаємодія органів, що здійснюють державне регулювання, і
контроль дотримання національного законодавства Сторін про рекламу
та положень цієї Угоди здійснюються відповідно до Положення про
взаємодію держав по припиненню монополістичної діяльності, і
недобросовісної конкуренції (додаток 1 до Договору про проведення
узгодженої антимонопольної політики ( 997_502 ) від 25 січня
2000 р.).
Стаття 9
Реклама може цілком або частково бути об'єктом авторського
права й суміжних прав. У цьому випадку авторські й суміжні права
підлягають захисту відповідно до національних законодавств Сторін
й Угоди про співробітництво у сфері охорони авторського права і
суміжних прав ( 997_045 ) від 24 вересня 1993 р.
Стаття 10
1. Реклама повинна бути легко розпізнавана незалежно від
використовуваної форми й засобу розповсюдження реклами.
2. Під час виробництва, розміщення та розповсюдження реклами
не допускається:
повідомляти в рекламі недостовірні і явно помилкові
відомості;
використовувати заяви або зображення, що порушують
загальноприйняті норми моралі;
зловживати довірою споживача або отримувати переваги
внаслідок його недостатнього досвіду та знань;
зловживати властивою дітям довірливістю, відсутністю у них
досвіду;
використовувати авторитет державної влади й посадових осіб з
метою одержання конкурентних переваг;
спонукати громадян до насильства, агресії та небезпечних дій,
які здатні завдати шкоди здоров'ю фізичних осіб або які загрожують
їхній безпеці;
здійснювати рекламу діяльності, що вимагає спеціального
дозволу, за відсутності такого дозволу, а також рекламу товарів,
заборонених до виробництва й реалізації відповідно до національних
законодавств Сторін;
вселяти думку, що безпечність й ефективність застосування
рекламованих видів медикаментів (лікарських засобів), методів
лікування гарантована, і спонукати до відмовлення від
кваліфікованої медичної допомоги;
містити інформацію, що дискримінує за ознакою статі, расовою,
національною, релігійною чи іншою ознакою.
Стаття 11
1. Неналежна реклама тягне за собою відповідальність згідно з
національними законодавствами Сторін. Цілковите або часткове
запозичення з інших джерел змісту або форми реклами не може бути
виправданням недотримання вимог до реклами.
2. Рекламодавці, виробники реклами та розповсюджувачі реклами
несуть відповідальність за порушення вимог до реклами згідно з
національним законодавством Сторони, на території якої вчинено
порушення.
3. Національне законодавство про рекламу Сторони, на
території якої розповсюджується реклама, застосовується й у тих
випадках, коли дії, вчинені у сфері реклами юридичними або
фізичними особами іншої Сторони, призводять до обмеження
конкуренції, введення в оману юридичних і фізичних осіб або
спричиняють інші негативні наслідки на ринку товарів Сторони, на
території якої розповсюджується реклама.
4. Юридична або фізична особа, якій стало відомо про
виробництво, розміщення та розповсюдження неналежної реклами, що
містить відомості, які ганьблять її честь, гідність або ділову
репутацію, має право звернутися до суду в порядку, установленому
національним законодавством Сторони, на території якої
розповсюджується реклама, з вимогою про відшкодування збитків і
моральної шкоди, заподіяних розповсюдженням такої реклами, а також
з вимогою спростування цієї реклами в той самий спосіб, яким вона
була розповсюджена, якщо рекламодавець не виконує цієї вимоги в
добровільному порядку.
Стаття 12
1. Реалізацію цієї Угоди здійснюють компетентні органи Сторін
у межах установленої їхніми національними законодавствами
компетенції.
2. Координацію діяльності Сторін у реалізації цієї Угоди
здійснює Міждержавна рада з антимонопольної політики, заснована
Договором про проведення узгодженої антимонопольної політики
( 997_502 ) від 25 січня 2000 р.
3. Міждержавна рада з антимонопольної політики взаємодіє з
громадськими об'єднаннями, асоціаціями та іншими організаціями у
сфері рекламної діяльності в процесі реалізації цієї Угоди.
4. Громадські об'єднання й асоціації у сфері рекламної
діяльності можуть брати участь у реалізації цієї Угоди згідно зі
своїми статутами й національними законодавствами Сторін.
Стаття 13
Ця Угода не зачіпає прав і зобов'язань Сторін за іншими
міжнародними договорами, учасниками яких вони є.
Стаття 14
До цієї Угоди можуть бути внесені зміни й доповнення із
загальної згоди Сторін, оформлювані протоколами, які будуть її
невід'ємною частиною.
Протоколи набувають чинності в тому ж порядку, що й ця Угода,
як це визначено статтею 16.
Стаття 15
Спірні питання, пов'язані із застосуванням або тлумаченням
цієї Угоди, вирішуються шляхом переговорів між заінтересованими
Сторонами.
Стаття 16
Ця Угода набуває чинності з дати здачі на зберігання
депозитарію третього повідомлення про виконання його
внутрішньодержавних процедур Сторонами, що її підписали,
необхідних для набуття чинності цією Угодою.
Для Сторін, що виконали необхідні процедури пізніше, вона
набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію відповідних
документів.
Стаття 17
Ця Угода є чинною протягом 5 років з дати набуття чинності.
Після закінчення цього строку ця Угода автоматично продовжується
щоразу на 5-річний період, якщо Сторони не приймуть іншого
рішення.
Стаття 18
Ця Угода відкрита для приєднання держав Співдружності, що
поділяють її цілі й принципи, шляхом передачі депозитарію
документів про приєднання, а для приєднання третіх держав - з
моменту останнього повідомлення Сторонами депозитарію про згоду на
таке приєднання.
Стаття 19
Кожна Сторона може вийти з цієї Угоди, надіславши письмове
повідомлення про це депозитарію не пізніше ніж за шість місяців до
дати виходу, попередньо врегулювавши договірні зобов'язання, що
виникли під час дії цієї Угоди.
Укладено в місті Москва 19 грудня 2003 року в одному
оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник
зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних
Держав, який надішле кожній Стороні, що підписала цю Угоду, її
засвідчену копію.
За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Республіки Молдова
(підпис з особливою думкою) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Вірменія Російської Федерації
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Білорусь Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Грузії Туркменістану
(підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Узбекистан
(підпис)
За Уряд За Уряд
Киргизької Республіки України
(підпис) (підпис)



вгору