Про концесії
Закон України від 16.07.1999997-XIV
Документ 997-XIV, попередня редакція — Редакція від 11.06.2003, підстава - 762-IV
( Увага! Це не поточна редакція документу. Перейти до поточної? )

                                                          
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про концесії
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 41, ст.372 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
N 209-IV ( 209-15 ) від 24.10.2002, ВВР, 2002, N 48, ст.362
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 )

Цей Закон визначає поняття та правові засади регулювання
відносин концесії державного та комунального майна, а також умови
і порядок її здійснення з метою підвищення ефективності
використання державного і комунального майна і забезпечення потреб
громадян України у товарах (роботах, послугах).
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
концесія - надання з метою задоволення громадських потреб
уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого
самоврядування на підставі концесійного договору на платній та
строковій основі юридичній або фізичній особі (суб'єкту
підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та
(або) управління (експлуатацію) об'єкта концесії (строкове платне
володіння), за умови взяття суб'єктом підприємницької діяльності
(концесіонером) на себе зобов'язань по створенню (будівництву) та
(або) управлінню (експлуатації) об'єктом концесії, майнової
відповідальності та можливого підприємницького ризику;
договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно
до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого
самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій
основі суб'єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право
створити (побудувати) об'єкт концесії чи суттєво його поліпшити та
(або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до
цього Закону з метою задоволення громадських потреб;
концесіонер - суб'єкт підприємницької діяльності, який
відповідно до цього Закону на підставі договору отримав концесію;
концесієдавець - орган виконавчої влади або відповідний орган
місцевого самоврядування, уповноважений відповідно Кабінетом
Міністрів України чи органами місцевого самоврядування на
укладення концесійного договору;
претендент - фізична або юридична особа (суб'єкт
підприємницької діяльності), резидент або нерезидент, який подав
заявку на участь у концесійному конкурсі;
концесійні платежі - плата, обумовлена у концесійному
договорі, яку вносить концесіонер за право створення (будівництва)
та (або) управління (експлуатації) об'єктів, що надаються в
концесію;
концесійний конкурс - процедура, встановлена цим Законом та
іншими нормативно-правовими актами, згідно з якою певний
претендент визнається переможцем у концесійному конкурсі.
Стаття 2. Принципи концесійної діяльності
Основними принципами діяльності, пов'язаної з наданням та
отриманням концесії (далі - концесійної діяльності), є:
законність здійснення концесійної діяльності;
державне регулювання концесійної діяльності та контроль за її
здійсненням;
здійснення концесійної діяльності на підставі концесійного
договору;
вибір концесіонерів переважно на конкурсній основі;
врахування особливостей надання об'єкта у концесію в окремих
сферах господарської діяльності;
комплексне використання об'єкта концесії;
взаємовигода сторін у концесійному договорі;
державні гарантії капіталовкладень концесіонера;
оплатне використання об'єкта концесії;
забезпечення законних прав та інтересів споживачів товарів
(робіт, послуг), що надаються концесіонером;
стабільність умов концесійних договорів;
розподіл ризиків між сторонами концесійного договору;
участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому
фінансуванні об'єктів концесії, які мають соціальне значення.
Стаття 3. Об'єкти, які можуть надаватися у концесію
1. Об'єкти, які можуть надаватися у концесію, визначаються
відповідно до цього Закону.
2. У концесію можуть надаватися об'єкти права державної чи
комунальної власності, які використовуються для здійснення
діяльності у таких сферах господарської діяльності (крім видів
підприємницької діяльності, які відповідно до законодавства можуть
здійснюватися виключно державними підприємствами і об'єднаннями):
водопостачання, відведення та очищення стічних вод;
надання послуг міським громадським транспортом;
збирання та утилізація сміття;
надання послуг, пов'язаних з постачанням споживачам тепла;
будівництво та експлуатація автомобільних доріг, об'єктів
дорожнього господарства, інших дорожніх споруд;
будівництво та експлуатація шляхів сполучення;
будівництво та експлуатація вантажних і пасажирських портів;
будівництво та експлуатація аеропортів;
надання послуг у сфері кабельного телебачення;
надання послуг зв'язку;
надання поштових послуг;
транспортування та розподіл природного газу;
виробництво та (або) транспортування електроенергії;
громадське харчування;
будівництво жилих будинків;
надання послуг у житлово-експлуатаційній сфері;
використання об'єктів соціально-культурного призначення;
створення комунальних служб паркування автомобілів;
надання ритуальних послуг;
будівництво та експлуатація готелів, туристичних комплексів,
кемпінгів та інших відповідних об'єктів туристичної індустрії. ( Частину другу статті 3 доповнено абзацом згідно із Законом
N 209-IV ( 209-15 ) від 24.10.2002 )
3. Виключно на пленарних засіданнях відповідні місцеві ради
можуть прийняти рішення щодо додаткового переліку сфер
господарської діяльності, для здійснення діяльності у яких об'єкти
права комунальної власності можуть надаватися у концесію.
4. Об'єктами права державної чи комунальної власності, які
надаються у концесію, є:
майно підприємств, які є цілісними майновими комплексами або
системою цілісних майнових комплексів, що забезпечують комплексне
надання послуг у сферах діяльності, що визначені частинами другою
та третьою цієї статті;
об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти,
які можуть бути добудовані з метою їх використання для надання
послуг по задоволенню громадських потреб у сферах діяльності, що
визначені частинами другою та третьою цієї статті;
спеціально збудовані об'єкти відповідно до умов концесійного
договору для задоволення громадських потреб у сферах діяльності,
що визначені частинами другою та третьою цієї статті.
Концесія може надаватися на окремі види підприємницької
діяльності у сферах господарської діяльності, визначених частинами
другою та третьою цієї статті.
5. Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідні
земельні ділянки, вони надаються у користування концесіонеру, у
тому числі на умовах оренди, на термін дії концесійного договору,
відповідно до положень Земельного кодексу України ( 561-12 ).
6. Об'єкти права державної чи комунальної власності, надані у
концесію, не підлягають приватизації протягом дії концесійного
договору.
Стаття 4. Обмеження концесійної діяльності
Передача концесіонером своїх майнових прав, що випливають з
концесійного договору чи об'єктів концесії, повністю або частково
третім особам можлива тільки за умови надання на це згоди
концесієдавця, якщо інше не встановлено спеціальним законом про
концесійну діяльність в окремих сферах господарської діяльності.
Стаття 5. Правові засади концесійної діяльності
1. Відносини щодо надання в концесію об'єктів права державної
чи комунальної власності регулюються концесійним договором, цим
Законом та іншими нормативно-правовими актами України.
2. Спеціальними законами можуть визначатися особливості
здійснення концесійної діяльності в окремих сферах господарської
діяльності.
3. Якщо міжнародним договором України, згода на
обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено
інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються
правила міжнародного договору.
Розділ II
ПРОВЕДЕННЯ КОНЦЕСІЙНОГО КОНКУРСУ
Стаття 6. Порядок прийняття рішення про надання концесії
1. Пропозиції щодо переліку конкретних об'єктів права
державної власності, які можуть надаватися в концесію, вносяться
відповідними центральними органами виконавчої влади. Затвердження
пооб'єктного переліку ( 2293-99-п ) здійснюється Кабінетом
Міністрів України.
2. Затвердження переліку об'єктів права комунальної
власності, які можуть надаватися в концесію, здійснюється виключно
на пленарних засіданнях відповідних рад.
3. Рішення про надання концесії на об'єкт права державної
власності за результатами концесійного конкурсу приймає Кабінет
Міністрів України або уповноважений ним орган виконавчої влади.
4. Рішення про надання концесії на об'єкт права комунальної
власності за результатами концесійного конкурсу приймає
уповноважений орган місцевого самоврядування.
5. Концесія на об'єкти права державної власності надається з
урахуванням загальнодержавних інтересів і максимального
забезпечення інтересів споживачів товарів (робіт, послуг).
6. Концесія на об'єкти права комунальної власності надається
з урахуванням інтересів регіону, територіальної громади в
забезпеченні споживачів товарами (роботами, послугами), які
проживають на території відповідної адміністративно-територіальної
одиниці.
7. У разі, коли після оголошення концесійного конкурсу на
участь у зазначеному конкурсі подав заявку лише один претендент,
концесійний договір може бути укладений уповноваженим органом з
цим претендентом шляхом погодження з ним істотних умов договору.
Стаття 7. Основні засади проведення концесійного конкурсу
1. Організація і проведення концесійного конкурсу
здійснюється концесієдавцем.
2. Концесієдавець:
затверджує умови концесійного конкурсу;
утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок
роботи;
готує конкурсну документацію;
оголошує концесійний конкурс;
визначає розмір реєстраційного внеску;
письмово підтверджує надходження заявок на участь у
концесійному конкурсі;
забезпечує претендентів необхідною інформацією (документами)
для підготовки пропозицій для участі у концесійному конкурсі;
приймає рішення про допущення (недопущення) претендентів до
участі у концесійному конкурсі з обгрунтуванням причини відмови;
повідомляє претендентів про допущення (недопущення) до участі
у концесійному конкурсі.
Підставою для недопущення претендента до участі у
концесійному конкурсі може бути неподання у заявці на участь у
конкурсі необхідної інформації, подання її у неповному обсязі або
подання неправдивої інформації.
3. Для реєстрації претендентів як учасників концесійного
конкурсу ними сплачується реєстраційний внесок у розмірі від
одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
якщо інше не встановлено спеціальним законом про концесійну
діяльність в окремих сферах господарської діяльності.
Реєстраційний внесок сплачується шляхом безготівкового
перерахування на відповідний поточний рахунок. Зазначені кошти
використовуються на підготовку процедури концесійного конкурсу і
поверненню не підлягають. ( Частина третя статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002 )
4. Заявки, документи та матеріали, подані претендентами,
розглядаються протягом дев'яноста днів з останнього дня подачі
заявки.
Під час розгляду заявок, документів і матеріалів претенденти
мають право вносити зміни до пропозицій про виконання умов
концесійного конкурсу з метою їх вдосконалення або зняти свою
заявку з розгляду. Зміни пропозицій про виконання умов
концесійного конкурсу вносяться не пізніш як за п'ятнадцять днів
до закінчення строку розгляду заявок.
5. Заявка на участь у концесійному конкурсі, отримана
концесієдавцем після закінчення строку подачі, не розглядається і
повертається претенденту за його рахунок.
6. Конкурсна комісія розглядає подані претендентами, які
допущені до участі у концесійному конкурсі, заявки, документи та
матеріали з пропозиціями щодо умов концесії, визначає їх
відповідність умовам конкурсу, готує висновки щодо визначення
кращих умов здійснення концесії, запропонованих учасниками
конкурсу.
7. Переможцем концесійного конкурсу визнається претендент,
який запропонував кращі умови здійснення концесії, відповідно до
умов концесійного конкурсу.
8. На підставі висновків конкурсної комісії концесієдавець
приймає рішення про переможця концесійного конкурсу.
9. Повідомлення про визначення переможця концесійного
конкурсу має бути надіслано переможцю конкурсу не пізніше п'яти
днів з дня прийняття рішення.
10. З переможцем концесійного конкурсу укладається
концесійний договір після погодження всіх його умов.
11. Порядок створення конкурсної комісії та проведення
концесійного конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 8. Оголошення концесійного конкурсу
1. Інформація про оголошення концесійного конкурсу щодо
надання нових концесій чи поновлення концесій, строк дії яких
закінчився, публікується в газетах "Урядовий кур'єр" та "Голос
України" або у відповідному друкованому виданні органу місцевого
самоврядування.
2. Інформація про оголошення концесійного конкурсу має
містити відомості щодо:
органу, який надає концесію;
об'єкта концесії (найменування, характеристики тощо);
умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для
здійснення концесійної діяльності;
обсягу робіт, які мають бути профінансовані (виконані)
концесіонером;
обсягу товарів (робіт, послуг), виготовлення (надання) яких
гарантує концесіонер;
обсягу відомостей про концесіонера;
основних обов'язків концесіонера;
фінансових та інших гарантій концесієдавця;
розмір реєстраційного внеску;
строку, на який надається концесія;
строку, до якого подаються заявки на участь у концесійному
конкурсі;
строку, протягом якого оголошуються результати концесійного
конкурсу;
уповноваженого органу, до якого слід звертатися для отримання
додаткової інформації.
3. В інформації про оголошення концесійного конкурсу можуть
бути вказані також особливі вимоги щодо концесійної діяльності з
питань охорони навколишнього середовища, охорони праці.
4. Заявки на участь у концесійному конкурсі подаються
протягом ста двадцяти днів з дня оголошення конкурсу.
5. Заявка на участь у концесійному конкурсі має містити
відомості щодо:
повного найменування претендента;
пропозиції про виконання умов концесійного конкурсу;
даних, які підтверджують можливість претендента забезпечити
належне фінансування своєї концесійної діяльності;
наявності досвіду та можливості технологічного і
організаційного забезпечення такої діяльності.
Відомості, надані претендентами в заявці на участь у
конкурсі, мають бути опубліковані в офіційних виданнях, крім
відомостей, які зазначені претендентом як конфіденційні і не
можуть бути розголошені організаторами конкурсу.
6. Спори, пов'язані з проведенням концесійного конкурсу,
вирішуються в судовому порядку.
Розділ III
КОНЦЕСІЙНИЙ ДОГОВІР
Стаття 9. Укладення та строк дії концесійного договору
1. Концесійний договір укладається на строк, визначений у
договорі, який має бути не менше 10 років та не більше 50 років.
2. Концесійний договір вважається укладеним з дня досягнення
домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту
договору.
3. Строк дії концесійного договору може бути змінений за
згодою сторін в межах строків, передбачених частиною першою цієї
статті.
4. Кабінетом Міністрів України можуть бути затверджені типові
концесійні договори для здійснення певних видів концесійної
діяльності.
Стаття 10. Істотні умови договору концесії
1. Істотними умовами договору концесії є:
сторони договору;
види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами
договору;
об'єкт концесії (склад і вартість майна або технічні і
фінансові умови створення об'єкта концесії);
умови надання земельної ділянки, якщо вона необхідна для
здійснення концесійної діяльності;
перелік видів діяльності, здійснення яких підлягає
ліцензуванню;
умови встановлення, зміни цін (тарифів) на виготовлені
(надані) концесіонером товари (роботи, послуги);
строк дії договору концесії, умови найму, використання праці
працівників - громадян України;
умови використання вітчизняних технологій, техніки, сировини,
матеріалів;
умови та обсяги поліпшення об'єкта концесії та порядок
компенсації зазначених поліпшень;
умови, розмір і порядок внесення концесійних платежів;
порядок використання амортизаційних відрахувань;
відновлення об'єкта концесії та умови його повернення;
відповідальність за виконання сторонами зобов'язань;
страхування концесіонером об'єктів концесії, взятих у
концесію;
порядок продовження і припинення дії договору;
порядок вирішення спорів між сторонами.
2. За згодою сторін у концесійному договорі можуть бути
передбачені й інші умови, в тому числі передбачені спеціальними
законами про концесійну діяльність в окремих сферах господарської
діяльності.
3. Якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна
земельна ділянка, договір оренди земельної ділянки або акт про
надання земельної ділянки у користування додаються до концесійного
договору.
4. Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії
договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення
законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище
концесіонера.
5. Реорганізація концесіонера - юридичної особи не є
підставою для зміни умов або розірвання концесійного договору.
Стаття 11. Ліцензування
Якщо концесіонер здійснює підприємницьку діяльність, яка
згідно з законодавством України підлягає ліцензуванню,
обов'язковість одержання концесіонером в установленому порядку
відповідної ліцензії включається в істотні умови концесійного
договору.
Стаття 12. Концесійні платежі
1. Концесійний платіж вноситься концесіонером відповідно до
умов концесійного договору незалежно від наслідків господарської
діяльності.
2. Концесійні платежі зараховуються відповідно до Державного
бюджету України або місцевого бюджету.
3. Методика розрахунку та граничні розміри концесійних
платежів визначаються Кабінетом Міністрів України.
4. Концесіонерам збиткових і низькорентабельних об'єктів
концесії, які мають важливе соціальне значення, концесієдавець
може надавати пільги щодо концесійних платежів, а також
передбачати в договорі надання дотацій, компенсацій та пільг.
Порядок визначення таких об'єктів, а також умови надання дотацій,
компенсацій та пільг встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 13. Відповідальність сторін за невиконання зобов'язань
за концесійним договором
1. За невиконання або за неналежне виконання умов
концесійного договору, у тому числі за зміну або розірвання
договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених
цим Законом, сторони несуть відповідальність, встановлену законами
України та концесійним договором.
2. У разі визнання концесіонера банкрутом він відповідає за
своїми борговими зобов'язаннями майном, яке належить йому на праві
власності, відповідно до законодавства України.
Стаття 14. Реєстрація концесійних договорів
1. У разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права державної
власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в
установленому Кабінетом Міністрів України порядку, повідомляє про
укладення такого договору Фонд державного майна України, який веде
реєстр концесійних договорів. Порядок ведення такого реєстру
визначається Кабінетом Міністрів України.
2. У разі, якщо об'єктом концесії є об'єкт права комунальної
власності, орган, уповноважений укласти концесійний договір в
установленому Кабінетом Міністрів України порядку, реєструє такий
договір у виконавчому органі відповідної ради та повідомляє Фонд
державного майна України про укладення такого концесійного
договору. Порядок ведення обліку концесійних договорів, укладених
органами місцевого самоврядування, визначається Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 15. Припинення дії концесійного договору
1. Дія концесійного договору припиняється у разі:
закінчення строку, на який його було укладено;
ліквідації концесіонера за рішенням суду, в тому числі у
зв'язку з визнанням його банкрутом;
загибелі об'єкта концесії.
2. Концесійний договір може бути розірвано за погодженням
сторін.
На вимогу однієї із сторін концесійний договір може бути
розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх
зобов'язань та з інших підстав, передбачених законами України.
( Абзац другий частини другої статті 15 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )
3. У разі розірвання концесійного договору, закінчення строку
його дії, ліквідації концесіонера у зв'язку з визнанням його
банкрутом концесіонер зобов'язаний повернути концесієдавцю об'єкт
концесії на умовах, зазначених у концесійному договорі. Якщо
концесіонер допустив погіршення стану об'єкта концесії або його
загибель, він повинен відшкодувати концесієдавцю збитки, якщо не
доведе, що погіршення або загибель об'єкта сталися не з його вини.
4. Концесійний договір може бути визнаний судом недійсним
відповідно до цивільного законодавства.
5. У разі поліпшення майна, отриманого в концесію, яке
здійснено за рахунок коштів концесіонера, чи створення
концесіонером майна на виконання умов концесійного договору
концесієдавець зобов'язаний відшкодувати концесіонеру витрати,
зроблені у зв'язку із зазначеними поліпшеннями, або вартість
створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером
у результаті концесійної діяльності відповідно до умов
концесійного договору.
Стаття 16. Розв'язання спорів, що виникають з концесійного
договору
1. Спори, що виникають з концесійних договорів, розглядаються
відповідно до законодавства України судом. ( Частина перша статті
16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від
15.05.2003 )
2. Спори, що виникають з концесійних договорів за участю
нерезидентів, вирішуються в порядку, передбаченому законодавством,
і можуть розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем,
обумовленим у договорі.
3. У разі порушення умов концесійного договору сторони мають
право вимагати розірвання концесійного договору у порядку,
встановленому законодавством України.
Розділ IV
ОСНОВНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН КОНЦЕСІЙНОГО
ДОГОВОРУ
Стаття 17. Права і обов'язки концесієдавця
1. Концесієдавець має право:
здійснювати контроль за дотриманням концесіонером умов
концесійного договору;
надавати виключне право на створення (будівництво) та (або)
управління (експлуатацію) об'єкта концесії;
вимагати дострокового розірвання концесійного договору в разі
порушення концесіонером його умов;
вимагати від концесіонера відшкодування збитків у разі
погіршення стану об'єкта концесії, яке сталося з вини
концесіонера.
2. Концесієдавець зобов'язаний:
передати концесіонеру об'єкт концесії у стані та строки,
передбачені концесійним договором;
надати концесіонеру своєчасно і в повному обсязі передбачені
концесійним договором документи, які підтверджують право
концесіонера на створення (будівництво) та (або) управління
(експлуатацію) об'єкта концесії;
вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань;
зберігати комерційну таємницю концесіонера;
не втручатися у господарську діяльність концесіонера;
якщо для здійснення концесійної діяльності необхідна земельна
ділянка, забезпечити її надання у порядку, встановленому Земельним
кодексом України ( 561-12 ).
3. Концесієдавець має також інші права і обов'язки,
передбачені концесійним договором та законодавством України.
Стаття 18. Права і обов'язки концесіонера
1. Концесіонер має право:
здійснювати підприємницьку діяльність на основі створення
(будівництва) та (або) управління (експлуатації) об'єкта концесії;
на виключне право на створення (будівництво) та (або)
управління (експлуатацію) об'єкта концесії, якщо це передбачено
умовами концесійного договору;
вимагати розірвання концесійного договору у разі порушення
концесієдавцем умов договору і відшкодування збитків, завданих
невиконанням умов договору;
на продовження строку дії концесійного договору у разі
виконання його умов;
отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно
з умовами концесійного договору;
використовувати амортизаційні відрахування на відновлення
основних фондів, отриманих у концесію;
на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт
на об'єкті концесії третіх осіб. При цьому концесіонер несе
відповідальність за виконання такими особами умов концесійного
договору та законодавства України.
2. Концесіонер зобов'язаний:
виконувати умови концесійного договору;
укладати відповідно до законодавства трудові договори
(контракти), як правило, з працівниками - громадянами України;
використовувати на об'єкті концесії технології, матеріали,
техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами
договору;
утримувати об'єкт концесії в належному технічному стані;
після закінчення строку, на який було укладено концесійний
договір, передати об'єкт концесії в належному технічному стані
концесієдавцю відповідно до умов договору.
3. Концесіонер має також інші права та обов'язки, передбачені
концесійним договором та законодавством України.
Стаття 19. Організаційно-правові форми діяльності
концесіонера
1. Концесіонер здійснює свою діяльність у будь-якій
організаційно-правовій формі.
2. Порядок створення юридичних осіб для здійснення
концесійної діяльності, їх реорганізації і ліквідації та умови
виконання ними концесійних договорів визначаються законодавством
України.
Стаття 20. Правовий режим майна, що надається в концесію або
створюється у зв'язку з виконанням умов
концесійного договору
1. Передача об'єктів у концесію не зумовлює перехід права
власності на цей об'єкт до концесіонера та не припиняє права
державної чи комунальної власності на ці об'єкти.
Майно, створене на виконання умов концесійного договору, є
об'єктом права державної чи комунальної власності.
Майно, яке придбав концесіонер на виконання умов концесійного
договору, належить йому на праві власності та може переходити у
власність держави або територіальної громади після закінчення
строку дії концесійного договору відповідно до умов, передбачених
цим Законом та концесійним договором.
2. Концесіонеру належить право власності на прибуток,
отриманий від управління (експлуатації) об'єкта концесій, а також
на продукцію, отриману в результаті виконання умов концесійного
договору.
3. Амортизаційні відрахування, нараховані на основні фонди,
отримані у концесію або створені у зв'язку з виконанням умов
концесійного договору, залишаються у розпорядженні концесіонера і
використовуються виключно на відновлення основних фондів,
отриманих у концесію або створених у зв'язку з виконанням умов
концесійного договору.
Концесіонер має право відповідно до умов концесійного
договору за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію,
технічне переоснащення, поліпшення майна, отриманого в концесію.
Право власності на поліпшене, реконструйоване, технічно
переоснащене майно залишається відповідно за державою або
територіальною громадою.
Концесіонер має право на адекватне і ефективне відшкодування
витрат, зроблених у зв'язку з поліпшенням майна, отриманого в
концесію, за рахунок отриманого прибутку, якщо інше не передбачено
концесійним договором.
Стаття 21. Захист права концесіонера на майно, одержане ним у
концесію
1. Положення законодавства щодо захисту права власності
поширюється на концесіонера щодо захисту його права на майно,
отримане (створене) ним відповідно до умов концесійного договору.
2. Концесіонер може вимагати повернення майна, отриманого ним
відповідно до умов концесійного договору, з чужого незаконного
володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування
шкоди, завданої майну громадянами, юридичними особами,
концесієдавцем.
Стаття 22. Ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта
концесії
1. Ризик випадкової загибелі або пошкодження об'єкта концесії
несе концесієдавець, якщо інше не встановлено концесійним
договором.
2. Майно, отримане концесіонером або створене відповідно до
умов концесійного договору, страхується концесіонером на користь
того учасника концесійного договору, який несе ризик випадкової
загибелі чи пошкодження об'єкта концесії.
Стаття 23. Припинення діяльності державного або комунального
підприємства, майно якого надано у концесію
1. Припинення діяльності державного або комунального
підприємства, майно якого передається в концесію, здійснюється
шляхом його ліквідації.
2. Право повного господарського відання на майно, що було
закріплене за державним або комунальним підприємством та
передається у концесію, припиняється.
3. Працівникам державного або комунального підприємства, що
припинило свою діяльність, забезпечуються соціально-правові
гарантії, передбачені законодавством України для працівників, які
звільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва і
праці.
4. Концесієдавець зобов'язаний при укладенні концесійного
договору передбачити в умовах договору максимальне використання в
концесійній діяльності працівників - громадян України, в тому
числі і звільнених у зв'язку з ліквідацією державного або
комунального підприємства, майно якого надано у концесію.
Стаття 24. Передача об'єкта концесії
1. Передача об'єкта у концесію здійснюється у строки і на
умовах, визначених у концесійному договорі.
2. Майно, отримане у концесію, включається до балансу
концесіонера - юридичної особи, з зазначенням, що це майно
отримане у концесію.
3. Якщо концесієдавець у строки і на умовах, визначених у
концесійному договорі, не передасть об'єкт концесії, концесіонер
має право вимагати від концесієдавця передачі об'єкта концесії та
відшкодування збитків, завданих затриманням передачі, або вимагати
розірвання концесійного договору і відшкодування збитків, завданих
йому невиконанням концесійного договору.
Розділ V
ОБЛІК, ЗВІТНІСТЬ ТА ОПОДАТКУВАННЯ КОНЦЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 25. Бухгалтерський облік та фінансова звітність
Бухгалтерський облік та фінансова звітність щодо концесійної
діяльності ведеться відповідно до законодавства України.
Стаття 26. Порядок сплати мита, податку на додану вартість та
акцизного збору при ввезенні матеріальних
цінностей у зв'язку з концесійним договором
Мито, податок на додану вартість та акцизний збір при
ввезенні матеріальних цінностей у зв'язку з виконанням умов
концесійного договору справляються відповідно до законодавства
України.
РОЗДІЛ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті
до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не
суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після
опублікування цього Закону:
підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України
пропозиції про внесення змін до законодавчих актів, що випливають
з цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим
Законом;
розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;
забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними
органами виконавчої влади України нормативно-правових актів,
передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх
нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
розробити та затвердити типові концесійні договори.
4. Внести зміни до таких законів України:
1) статтю 22 Закону України "Про режим іноземного
інвестування" ( 93/96-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1996
р., N 19, ст.80) викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Концесійні договори
Надання іноземним інвесторам права на проведення
господарської діяльності, пов'язаної з використанням об'єктів, що
перебувають у державній або комунальній власності і передаються у
концесію, відбувається на підставі відповідного законодавства
України шляхом укладення концесійного договору";
2) у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні"
( 280/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 24,
ст.170; 1998 р., N 48, ст.292):
пункт 30 частини першої статті 26 після слова "недійсним"
доповнити словами "про надання у концесію об'єктів права
комунальної власності";
підпункт 4 пункту "а" статті 29 після слів "цих програм"
доповнити словами "підготовка і внесення на розгляд ради
пропозицій щодо визначення сфер господарської діяльності та
переліку об'єктів, які можуть надаватися у концесію";
пункт 19 частини першої статті 43 після слова "оренду"
доповнити словом "концесію".

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 16 липня 1999 року
N 997-XIV



вгору