Міжнародна угода про зерно 1995 року (Конвенція про торгівлю зерном 1995 року)
ООН; Угода, Конвенція, Міжнародний документ від 07.12.1994
Документ 995_i64, поточна редакція — Приєднання від 06.07.2010, підстава - 2439-VI

                    Міжнародна угода про зерно 
1995 року
{ Про приєднання до Конвенції див. Закон
N 2439-VI ( 2439-17 ) від 06.07.2010 }

Офіційний переклад
Преамбула
Сторони, які підписали цю Угоду,
беручи до уваги те, що Міжнародна угода про пшеницю 1949 року
переглядалася, оновлювалася чи її дія продовжувалася, що стало
причиною укладення Міжнародної угоди про пшеницю 1986 року;
беручи до уваги те, що строк дії положень Міжнародної угоди
про пшеницю 1986 року, яка складається з Конвенції про торгівлю
пшеницею 1986 року, з одного боку, та Конвенції про надання
продовольчої допомоги 1986 року, з іншого боку, дію якої
продовжено, закінчиться 30 червня 1995 року, а також те, що бажано
укласти угоду на новий строк,
домовилися про те, що Міжнародну угоду про пшеницю 1986 року
повинно бути оновлено й перейменовано на Міжнародну угоду про
зерно 1995 року, яка повинна складатися з двох окремих правових
документів:
a) Конвенції про торгівлю зерном 1995 року й
b) Конвенції про надання продовольчої допомоги 1995 року,
а також про те, що кожна із цих двох Конвенцій або в разі
необхідності одна з них передається для підписання й ратифікації,
прийняття або затвердження відповідними Урядами згідно з їхніми
відповідними конституційними чи інституційними процедурами.
КОНВЕНЦІЯ ПРО ТОРГІВЛЮ ЗЕРНОМ 1995 РОКУ
ЧАСТИНА I
Загальні положення
Стаття 1
Цілі
Цілями цієї Конвенції є:
a) сприяння міжнародному співробітництву в усіх галузях
торгівлі зерном, особливо настільки, наскільки вони зачіпають
ситуацію з продовольчим зерном;
b) сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і
забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому
числі усунення торговельних бар'єрів, а також нечесної й
дискримінаційної практики, в інтересах усіх членів, зокрема
членів, які розвиваються;
c) сприяння стабілізації міжнародних ринків зерна в інтересах
усіх членів настільки, наскільки це є можливим, зміцнення світової
продовольчої безпеки й сприяння розвиткові країн, економіки яких
значною мірою залежать від комерційних продажів зерна, а також
d) забезпечення форуму для обміну інформацією й обговорення
інтересів членів стосовно торгівлі зерном.
Стаття 2
Визначення
Для цілей цієї Конвенції:
1. a) "Рада" означає Міжнародну раду по зерну, яку створено
Міжнародною угодою про пшеницю 1949 року та яка продовжує своє
існування відповідно до статті 9;
b) i) "член" означає сторону цієї Конвенції; ii) "член-експортер" означає сторону, визначену в такий
спосіб відповідно до статті 12; iii) "член-імпортер" означає сторону, визначену в такий
спосіб відповідно до статті 12;
c) "Виконавчий комітет" означає комітет, створений відповідно
до статті 15;
d) "Комітет з кон'юнктури ринку" означає комітет, створений
відповідно до статті 16;
e) "зерно", або "зернові культури", означає ячмінь,
кукурудзу, просо, овес, жито, сорго, тритикале й пшеницю та їхні
продукти, а також інші зернові культури та продукти, які може
погодити Рада;
f) i) "закупівля" означає, залежно від контексту, закупівлю
зерна для імпорту або кількість закупленого в такий спосіб зерна; ii) "продаж" означає, залежно від контексту, продаж зерна для
експорту або кількість проданого в такий спосіб зерна; iii) у випадках, коли робиться посилання на закупівлю або
продаж, необхідно розуміти, що ці терміни стосуються не лише угод
про закупівлю або продаж між відповідними Урядами, а й угод про
закупівлю або продаж між приватними трейдерами та угод про
закупівлю або продаж між приватним трейдером та відповідним
Урядом;
g) "спеціальне голосування" означає голосування, яке вимагає
щонайменше двох третин голосів (підрахованих відповідно до
статті 12) членів-експортерів, які є присутніми й голосують, і
щонайменше двох третин голосів (підрахованих відповідно до статті
12) членів-імпортерів, які є присутніми й голосують, підрахованих
окремо;
h) "сільськогосподарський рік", або "фінансовий рік", означає
період з 1 липня до 30 червня;
i) "робочий день" означає робочий день у штаб-квартирі Ради.
2. Будь-яке посилання в цій Конвенції на "Уряд" чи "Уряди"
або "члена" необхідно розуміти як таке, що охоплює посилання на
Європейське Співтовариство (далі - ЄС). У такий спосіб будь-яке
посилання в цій Конвенції на "підписання" або "передачу на
зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи
затвердження", або "документ про приєднання", або "заяву про
тимчасове застосування" Урядом необхідно стосовно ЄС розуміти як
таке, що охоплює підписання або заяву про тимчасове застосування
від імені ЄС його компетентним органом і передачу на зберігання
документа, який відповідно до інституційних процедур ЄС
передається на зберігання для укладення міжнародної угоди.
3. Будь-яке посилання в цій Конвенції на "Уряд" чи "Уряди"
або "члена" в разі необхідності необхідно розуміти як таке, що
охоплює посилання на будь-яку окрему митну територію відповідно до
значення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ( 981_003 ) або
Угоди про заснування Світової організації торгівлі ( 995_342 ).
Стаття 3
Інформація, звіти й дослідження
1. Для сприяння досягненню цілей, викладених у статті 1,
уможливленню ширшого обміну поглядами під час сесій Ради та
забезпечення інформацією на постійній основі в спільних інтересах
членів необхідно вжити заходів для підготовки регулярних звітів,
обміну інформацією та в разі необхідності здійснення спеціальних
досліджень з питань зернових культур, здебільшого звертаючи увагу
на таке:
a) ресурси, попит і кон'юнктуру ринку;
b) зміни в національній політиці та їхній вплив на світовий
ринок;
c) зміни, які стосуються вдосконалення й розширення торгівлі,
споживання, зберігання й транспортування, особливо в країнах, що
розвиваються.
2. Для поліпшення збору й надання інформації для цих звітів і
досліджень, зазначених у пункті 1 цієї статті, уможливлення
безпосередньої участі в роботі Ради більшою кількістю членів й
доповнення вказівок, які Рада вже дає під час її сесій,
створюється Комітет з кон'юнктури ринку, засідання якого є
відкритими для всіх членів Ради. Комітет має функції, зазначені в
статті 16.
Стаття 4
Консультації стосовно змін на ринку
1. Якщо Комітет з кон'юнктури ринку під час свого постійного
огляду ринку відповідно до статті 16 вважає, що зміни на
міжнародному ринку зерна створюють серйозну загрозу інтересам
членів, або якщо Виконавчий директор з власної ініціативи або на
прохання будь-якого члена Ради звертає увагу Комітету на такі
зміни, він негайно повідомляє про відповідні факти Виконавчому
комітетові. Інформуючи про це Виконавчий комітет, Комітет з
кон'юнктури ринку звертає особливу увагу на ті обставини, які
загрожують інтересам членів.
2. Виконавчий комітет збирається в межах десяти робочих днів
для розгляду таких змін і, якщо вважає це за доцільне, звертається
до Голови Ради з проханням скликати сесію Ради для розгляду
ситуації.
Стаття 5
Комерційні закупівлі й спеціальні угоди
1. Комерційною закупівлею для цілей цієї Конвенції є
закупівля, яку визначено в статті 2, яка відповідає звичайній
комерційній практиці в міжнародній торгівлі та яка не охоплює
угод, зазначених у пункті 2 цієї статті.
2. Спеціальною угодою для цілей цієї Конвенції є така угода,
яка охоплює особливі умови, які запропоновані Урядом відповідного
члена та які не відповідають звичайній комерційній практиці.
Спеціальні угоди охоплюють таке:
a) продаж на умовах кредиту, під час якого в результаті
втручання Уряду відсоткова ставка, строк платежу або інші
пов'язані умови не відповідають комерційним ставкам, строкам або
умовам, які переважають на світовому ринку;
b) продаж, під час якого кошти для придбання зерна
отримуються за рахунок позики, наданої Урядом члена-експортера для
закупівлі зерна;
c) продаж з оплатою у валюті члена-імпортера, яка не
конвертується у валюту або товари для використання в країні
члена-експортера;
d) продаж за торговельними угодами зі спеціальними умовами
платежу, які охоплюють клірингові розрахунки для врегулювання
кредитових сальдо у двосторонньому порядку шляхом обміну товарами,
за винятком випадків, коли відповідні член-експортер і
член-імпортер домовляються про те, що продаж необхідно вважати
комерційним;
e) бартерні угоди: i) які є результатом утручання Урядів та за якими зерно
надається в обмін за цінами, іншими, ніж ті, що переважають на
світовому ринку, або ii) які стосуються фінансування за державною програмою
закупівель, за винятком випадків, коли закупівля зерна є
результатом бартерної угоди, за якою країни кінцевого призначення
не зазначено в початковому бартерному контракті;
f) надання зерна як дарунка або закупівля зерна завдяки
фінансовій допомозі, наданій членом-експортером для цієї
конкретної мети;
g) будь-які інші визначені Радою категорії угод, що охоплюють
особливі умови, які запропоновані Урядом відповідного члена та які
не відповідають звичайній комерційній практиці.
3. Якщо Виконавчий директор чи будь-який член порушує питання
про те, чи є ця угода комерційною закупівлею, визначеною в
пункті 1 цієї статті, чи спеціальною угодою, визначеною в пункті 2
цієї статті, рішення ухвалюється Радою.
Стаття 6
Основні принципи, які стосуються угод
на пільгових умовах
1. Члени зобов'язуються здійснювати всі угоди про зерно на
пільгових умовах таким чином, щоб не завдавати шкоди нормальній
структурі виробництва й міжнародній комерційній торгівлі.
2. Для цього члени, як постачальники, так й одержувачі,
уживають відповідних заходів для забезпечення доповнення угодами
на пільгових умовах комерційних продажів, які можна було б
обґрунтовано очікувати за відсутності таких угод та які спричинили
б збільшення споживання або запасів у країні-одержувачі. Такі
заходи для країн, що є членами Продовольчої та
сільськогосподарської організації (ФАО), повинні відповідати
принципам ФАО, які стосуються збуту надлишків, й основним напрямам
і консультативним зобов'язанням членів ФАО та можуть передбачати
вимогу, щоб певний рівень комерційного імпорту зерна, погоджений з
країною-одержувачем, зберігався на загальній основі цією країною.
Під час установлення або регулювання цього рівня необхідно цілком
ураховувати рівень комерційного імпорту за певний період, останні
тенденції в споживанні й імпорті, а також економічне становище
країни-одержувача, у тому числі, зокрема, стан її платіжного
балансу.
3. Члени під час укладання експортних угод на пільгових
умовах повинні до укладання таких домовленостей з
країнами-одержувачами настільки максимально, наскільки це є
можливим, консультуватися із членами-експортерами, на комерційні
операції яких можуть уплинути такі угоди.
4. Секретаріат періодично звітує перед Радою стосовно змін в
угодах про зерно на пільгових умовах.
Стаття 7
Звітування й облік
1. Члени надають регулярні звіти, і Рада веде за кожний
сільськогосподарський рік обліки всіх поставок зерна членами та
всього імпорту зерна державами, що не є членами, показуючи окремо
комерційні та спеціальні угоди. Настільки, наскільки це є
можливим, Рада також веде обліки всіх поставок між державами, що
не є членами.
2. Настільки, наскільки це є можливим, члени надають таку
інформацію, яку може вимагати Рада, стосовно їхнього пропонування
зерна та попиту на нього й відразу повідомляють про всі зміни в
їхній національній зерновій політиці.
3. Для цілей цієї статті:
a) члени надсилають Виконавчому директору таку інформацію
стосовно кількості зерна, що є об'єктом комерційних продажів і
закупівель, а також спеціальних угод, які Рада в межах своєї
компетенції може вимагати, у тому числі: i) стосовно спеціальних угод - такі подробиці угод, які
вможливлять класифікацію таких угод відповідно до статті 5; ii) таку інформацію, яка може бути корисною, стосовно типу,
класу, сорту і якості відповідного зерна;
b) будь-який член під час експортування зерна надсилає
Виконавчому директору таку інформацію, яку може вимагати Рада,
стосовно своїх експортних цін;
c) Рада на регулярній основі отримує інформацію про
переважаючі поточні витрати на транспортування зерна, а члени
повідомляють таку додаткову інформацію, яку може вимагати Рада.
4. Якщо будь-яке зерно надходить до країни кінцевого
призначення після перепродажу, перевезення або перевантаження в
портах країни, яка не є країною його походження, члени настільки
максимально, наскільки це є можливим, надають таку інформацію, яка
дозволить реєструвати відвантаження як відвантаження між країною
походження та країною кінцевого призначення. У разі перепродажу
положення цього пункту застосовуються, якщо зерно походить з
країни походження в тому самому сільськогосподарському році.
5. Рада розробляє регламент для подання звітів й обліків,
зазначених у цій статті. Цей регламент визначає частоту й спосіб
подання таких звітів, а також обов'язки членів стосовно цього.
Рада також уживає заходів для внесення змін до будь-яких обліків
чи звітів, які ведуться нею, у тому числі для вирішення будь-якого
спору, що виникає у зв'язку із цим. Якщо будь-який член
неодноразово й необґрунтовано не подає звітів, які вимагаються
цією статтею, Виконавчий комітет організовує проведення
консультацій із цим членом для виправлення ситуації.
Стаття 8
Спори й скарги
1. Будь-який спір стосовно тлумачення або застосування цієї
Конвенції, який не вирішено шляхом проведення переговорів, на
прохання будь-якого члена, який є стороною в спорі, передається
Раді для вирішення.
2. Будь-який член, який уважає, що його інтересам як стороні
цієї Конвенції завдано серйозної шкоди діями одного чи більше
членів і це порушує функціонування Конвенції, може передати
питання на розгляд Ради. Рада в такому разі негайно консультується
з відповідними членами для вирішення питання. Якщо в результаті
таких консультацій питання залишається невирішеним, Рада знову
розглядає питання й може надати рекомендації відповідним членам.
ЧАСТИНА II
Адміністрування
Стаття 9
Склад Ради
1. Рада (колишня Міжнародна рада по пшениці, яку засновано
Міжнародною угодою про пшеницю 1949 року, а тепер перейменовано на
Міжнародну раду по зерну) продовжує діяти для адміністрування цієї
Конвенції; членство, повноваження й обов'язки визначаються в цій
Конвенції.
2. Члени можуть бути представленими на засіданнях Ради
представниками, заступниками та радниками.
3. Рада обирає Голову й заступника Голови строком на один
сільськогосподарський рік. Голова права голосу не має, а заступник
Голови права голосу не має під час виконання обов'язків Голови.
Стаття 10
Повноваження й обов'язки Ради
1. Рада встановлює свій регламент.
2. Рада веде такі протоколи, які є необхідними за умовами
цієї Конвенції, а також може вести інші протоколи, які вона вважає
необхідними.
3. Для вможливлення виконання Радою своїх обов'язків за цією
Конвенцією Рада відповідно до положень пункту 2 статті 7 може
вимагати такі статистичні дані й інформацію, які є необхідними для
цих цілей, а члени повинні їх їй надавати.
4. Рада може шляхом проведення спеціального голосування
делегувати будь-якому зі своїх комітетів або Виконавчому директору
повноваження чи обов'язки, інші, ніж такі:
a) ухвалювати рішення з питань відповідно до статті 8;
b) переглядати відповідно до статті 11 голоси членів,
перелічені в додатку;
c) визначати членів-експортерів і членів-імпортерів та
розподіляти їхні голоси відповідно до статті 12;
d) визначати місце розташування Ради відповідно до пункту 1
статті 13;
e) призначати Виконавчого директора відповідно до пункту 2
статті 17;
f) затверджувати бюджет і розрахунок внесків членів
відповідно до статті 21;
g) призупиняти право голосу члена відповідно до пункту 6
статті 21;
h) звертатися до Генерального секретаря ЮНКТАД з проханням
про скликання конференції повноважних представників відповідно до
статті 22;
i) виключати члена з Ради відповідно до статті 30;
j) рекомендувати внесення поправок відповідно до статті 32;
k) продовжувати або припиняти строк дії цієї Конвенції
відповідно до статті 33.
Будь-коли Рада більшістю поданих голосів може відкликати
делеговані повноваження й обов'язки.
5. Будь-яке рішення, прийняте на підставі делегованих Радою
повноважень або обов'язків відповідно до пункту 4 цієї статті,
підлягає переглядові Радою на прохання будь-якого члена протягом
строку, установленого Радою. Будь-яке рішення, стосовно якого в
установлений Радою строк не надійшло прохання про перегляд, є
обов'язковим для всіх членів.
6. На додаток до повноважень і обов'язків, визначених цією
Конвенцією, Рада може мати також інші повноваження й виконувати
інші обов'язки, які є необхідними для виконання умов цієї
Конвенції.
Стаття 11
Голоси для набрання чинності
й бюджетних процедур
1. Для набрання чинності цією Конвенцією розрахунки
відповідно до пункту 1 статті 28 ґрунтуються на кількості голосів,
наведених у частині А додатка.
2. Для оцінки фінансових внесків відповідно до статті 21
голоси членів ґрунтуються на голосах, зазначених у додатку,
відповідно до положень цієї статті та пов'язаних з ними
регламенту.
3. Щоразу, коли дію цієї Конвенції продовжено відповідно до
пункту 2 статті 33, Рада переглядає й упорядковує голоси членів
відповідно до цієї статті. У результаті таких упорядкувань
розподіл голосів більше відповідає поточній структурі зернової
торгівлі й методам, зазначеним у регламенті.
4. Якщо Рада вирішує, що в структурі світової торгівлі зерном
відбулися значні зміни, вона розглядає й може впорядковувати
голоси членів. Такі впорядкування розглядаються як поправки до
цієї Конвенції та повинні відповідати положенням статті 32, за
винятком того, що впорядкування голосів може набрати чинності лише
на початку фінансового року. Після набрання чинності будь-яким
упорядкуванням голосів членів відповідно до цього пункту не
допускається подальшого проведення такого впорядкування до
закінчення трьох років.
5. Усі перерозподіли голосів за цією статтею здійснюються
відповідно до регламенту.
6. Для всіх цілей стосовно адміністрування цієї Конвенції,
інших, ніж набрання нею чинності відповідно до пункту 1 статті 28
й оцінка фінансових внесків відповідно до статті 21, голоси
розподіляються членами так, як це визначено відповідно до
статті 12.
Стаття 12
Визначення членів-експортерів
і членів-імпортерів та розподіл їхніх голосів
1. На першій сесії, скликаній відповідно до цієї Конвенції,
Рада встановлює, які члени є членами-експортерами та які члени є
членами-імпортерами для цілей цієї Конвенції. Під час такого
встановлення Рада бере до уваги структуру торгівлі зерном цих
членів та їхні погляди.
2. Як тільки Рада визначить, які члени є членами-експортерами
та які члени є членами-імпортерами за цією Конвенцією, на основі
своїх голосів відповідно до статті 11 члени-експортери за
домовленістю розподіляють голоси між собою відповідно до умов,
викладених у пункті 3 цієї статті, й члени-імпортери розподіляють
голоси в такий самий спосіб.
3. Для розподілу голосів за пунктом 2 цієї статті
члени-експортери повинні разом мати 1000 голосів і члени-імпортери
повинні разом мати 1000 голосів. Жодний член не має більше
333 голосів як член-експортер чи більше 333 голосів як
член-імпортер. Не повинно бути часткових голосів.
4. Списки членів-експортерів і членів-імпортерів
переглядаються Радою з огляду на зміни в структурі їхньої торгівлі
зерном після закінчення трьох років після набрання чинності цією
Конвенцією. Вони також переглядаються щоразу під час продовження
строку дії цієї Конвенції відповідно до пункту 2 статті 33.
5. На прохання будь-якого члена Рада на початку будь-якого
фінансового року може погодити переведення цього члена зі списку
членів-експортерів до списку членів-імпортерів або зі списку
членів-імпортерів до списку членів-експортерів.
6. Розподіл голосів членів-експортерів і членів-імпортерів
переглядається Радою щоразу, коли списки членів-експортерів і
членів-імпортерів змінюються відповідно до пункту 4 або 5 цієї
статті. Будь-який перерозподіл голосів за цим пунктом здійснюється
відповідно до умов, зазначених у пункті 3 цієї статті.
7. Щоразу, коли будь-який Уряд стає або перестає бути
стороною цієї Конвенції, Рада відповідно перерозподіляє голоси
інших членів-експортерів або членів-імпортерів пропорційно тій
кількості голосів, яку має кожний член відповідно до умов,
зазначених у пункті 3 цієї статті.
8. Будь-який член-експортер може вповноважити будь-якого
іншого члена-експортера представляти його інтереси й здійснювати
його право на голосування на будь-якому засіданні або засіданнях
Ради, та будь-який член-імпортер може вповноважити будь-якого
іншого члена-імпортера представляти його інтереси й здійснювати
його право на голосування на будь-якому засіданні або засіданнях
Ради. Раді повинно бути надано переконливий доказ такого
вповноваження.
9. Якщо на будь-якому засіданні Ради член не є представленим
офіційним представником і не вповноважив іншого члена здійснювати
його право на голосування відповідно до пункту 8 цієї статті або
якщо станом на дату проведення будь-якого засідання будь-який член
утратив свої голоси, його позбавлено цих голосів або він знову їх
набув відповідно до будь-яких положень цієї Конвенції, то загальну
кількість голосів, яку повинні мати члени-експортери на цьому
засіданні, повинно бути впорядковано до загальної кількості
голосів, які матимуть на цьому засіданні члени-імпортери, й
перерозподілено серед членів-експортерів пропорційно їхнім
голосам.
Стаття 13
Місце розташування, сесії та кворум
1. Місцем розташування Ради є м. Лондон, якщо Рада не
домовиться про інше.
2. Рада збирається щонайменше раз у кожній половині кожного
фінансового року й тоді, коли це може погодити Голова, або тоді,
коли цього вимагає ця Конвенція.
3. Голова скликає сесію Ради на прохання a) п'яти членів або
b) одного чи більше членів, які мають у сумі не менше 10%
загальної кількості голосів, або c) Виконавчого комітету.
4. Присутність представників, що мають більшість голосів
членів-експортерів, та представників, що мають більшість голосів
членів-імпортерів, до будь-якого впорядкування голосів відповідно
до пункту 9 статті 12, є необхідною для забезпечення кворуму на
будь-якому засіданні Ради.
Стаття 14
Рішення
1. За винятком інших випадків, зазначених у цій Конвенції,
рішення Ради ухвалюються більшістю голосів членів-експортерів і
більшістю голосів членів-імпортерів, підрахованих роздільно.
2. Без обмеження повної свободи дій будь-якого члена під час
визначення й адміністрування його сільськогосподарської та цінової
політики кожний член визнає для себе обов'язковими всі рішення
Ради відповідно до положень цієї Конвенції.
Стаття 15
Виконавчий комітет
1. Рада засновує Виконавчий комітет у складі не більше шести
членів-експортерів, які щорічно обираються членами-експортерами,
та не більше восьми членів-імпортерів, які щорічно обираються
членами-імпортерами. Рада призначає Голову Виконавчого комітету й
може призначити заступника Голови.
2. Виконавчий комітет є підзвітним Раді й працює під її
загальним керівництвом. Він має такі повноваження й обов'язки, які
чітко визначено для нього відповідно до цієї Конвенції, а також
інші повноваження й обов'язки, які Рада може йому делегувати
відповідно до пункту 4 статті 10.
3. Члени-експортери у Виконавчому комітеті мають загальну
кількість голосів, що дорівнює кількості голосів
членів-імпортерів. Голоси членів-експортерів у Виконавчому
комітеті розподіляються за домовленістю між ними за умови, що
жодний член-експортер не повинен мати більше 40% загальної
кількості голосів цих членів-експортерів. Голоси членів-імпортерів
у Виконавчому комітеті розподіляються за домовленістю між ними за
умови, що жодний член-імпортер не повинен мати більше 40%
загальної кількості голосів цих членів-імпортерів.
4. Рада встановлює регламент стосовно голосування у
Виконавчому комітеті й може вживати інших заходів стосовно
регламенту у Виконавчому комітеті, які вона вважає доцільними.
Рішення Виконавчого комітету ухвалюються такою самою більшістю
голосів, яку ця Конвенція встановлює для Ради під час прийняття
рішення в схожій справі.
5. Будь-який член Ради, який не є членом Виконавчого
комітету, може брати участь без права голосу в обговоренні
будь-якого питання, що розглядається Виконавчим комітетом, у
випадках, коли останній вважає, що зачіпаються інтереси цього
члена.
Стаття 16
Комітет з кон'юнктури ринку
1. Рада засновує Комітет з кон'юнктури ринку, який є
комітетом повного складу. Головою Комітету з кон'юнктури ринку є
Виконавчий директор, якщо Рада не домовиться про інше.
2. Запрошення брати участь у засіданнях Комітету з
кон'юнктури ринку як спостерігачі можуть надсилатися представникам
держав, які не є членами, і міжнародним організаціям, які Голова
Комітету вважає відповідними.
3. Комітет постійно спостерігає за всіма питаннями, які
впливають на світове зернове господарство, й інформує членів про
них. Під час спостереження Комітет бере до уваги відповідну
інформацію, яку надає будь-який член Ради.
4. Комітет доповнює надані Радою вказівки для допомоги
Секретаріату у виконанні діяльності, передбаченої в статті 3.
5. Комітет консультує згідно з відповідними статтями цієї
Конвенції, а також з будь-яких інших питань, які можуть бути
передані йому Радою або Виконавчим комітетом.
Стаття 17
Секретаріат
1. Рада має Секретаріат, що складається з Виконавчого
директора, який є старшою посадовою особою, і такого персоналу,
який може бути необхідним для роботи Ради та її Комітетів.
2. Рада призначає Виконавчого директора, який є
відповідальним за виконання обов'язків, покладених на Секретаріат,
з адміністрування цієї Конвенції та за виконання інших обов'язків,
які покладаються на нього Радою або її Комітетами.
3. Персонал Секретаріату призначається Виконавчим директором
відповідно до положень, затверджених Радою.
4. Умовою для призначення Виконавчого директора й персоналу є
відсутність у них фінансової заінтересованості в галузі торгівлі
зерном або, якщо така заінтересованість є, відмова від неї, а
також зобов'язання не запитувати або не одержувати від будь-якого
Уряду або від будь-яких органів, що не стосуються Ради, інструкцій
стосовно виконання обов'язків, які випливають із цієї Конвенції.
Стаття 18
Допуск спостерігачів
Рада може запропонувати будь-якій державі, яка не є членом, а
також будь-якій міжурядовій організації бути присутньою на
будь-якому з її засідань як спостерігач.
Стаття 19
Співробітництво
з іншими міжурядовими організаціями
1. Рада може вживати будь-яких заходів, які є необхідними для
проведення консультацій або співробітництва з Організацією
Об'єднаних Націй, її органами й такими іншими спеціалізованими
установами й міжурядовими організаціями, які можуть бути
відповідними, зокрема з Конференцією Організації Об'єднаних Націй
з торгівлі та розвитку, Продовольчою та сільськогосподарською
організацією, Спільним фондом для сировинних товарів та Світовою
продовольчою програмою.
2. Беручи до уваги особливу роль Конференції Організації
Об'єднаних Націй з торгівлі та розвитку в міжнародній торгівлі
сировинними товарами, Рада, якщо вважатиме це за доцільне,
інформуватиме Конференцію Організації Об'єднаних Націй з торгівлі
й розвитку про свою діяльність і програми роботи.
3. Якщо Рада вважає, що будь-які умови цієї Конвенції є по
суті несумісними з тими вимогами, які можуть бути встановлені
Організацією Об'єднаних Націй через її відповідні органи або її
спеціалізованими установами стосовно міжурядових товарних угод, то
така невідповідність розглядається як обставина, що заважає
виконанню цієї Конвенції, й застосовується процедура, передбачена
в статті 32.
Стаття 20
Привілеї й імунітети
1. Рада має правосуб'єктність. Вона користується, зокрема,
правом укладати договори, придбавати й розпоряджатися рухомим і
нерухомим майном та подавати позови.
2. Статус, привілеї й імунітети Ради на території Сполученого
Королівства продовжують визначатись Угодою про штаб-квартиру між
Урядом Сполученого Королівства Великої Британії і Північної
Ірландії та Міжнародною радою по пшениці, підписаною в м. Лондон
28 листопада 1968 року.
3. Угода, зазначена в пункті 2 цієї статті, не є складовою
частиною цієї Конвенції. Однак її дія припиняється:
a) угодою між Урядом Сполученого Королівства Великої Британії
і Північної Ірландії та Радою або
b) у разі переміщення Ради з території Сполученого
Королівства, або
c) у разі припинення діяльності Ради.
4. У разі переміщення Ради з території Сполученого
Королівства Уряд члена, у країні якого знаходиться Рада, укладає з
нею міжнародну угоду стосовно статусу, привілеїв й імунітетів
Ради, її Виконавчого директора, персоналу, а також представників
членів, які беруть участь у засіданнях, що скликаються Радою.
Стаття 21
Фінансові питання
1. Витрати делегацій, що беруть участь у сесіях Ради, а також
представників у її Комітетах і робочих групах покриваються їхніми
відповідними Урядами. Інші витрати, необхідні для адміністрування
цієї Конвенції, покриваються за рахунок щорічних внесків усіх
членів. Внесок кожного члена за кожний фінансовий рік визначається
як відношення кількості його голосів, зазначених у додатку, до
загальної кількості голосів членів, зазначених у додатку, що
впорядковані відповідно до статті 11, для відображення складу
членів Конвенції під час затвердження бюджету на такий фінансовий
рік.
2. На своїй першій сесії після набрання чинності цією
Конвенцією Рада затверджує свій бюджет на фінансовий рік, що
закінчується 30 червня 1996 року, і встановлює розмір внеску, який
повинен сплатити кожний член.
3. На сесії, що проводиться в другій половині кожного
фінансового року, Рада затверджує свій бюджет на наступний
фінансовий рік і встановлює розмір внеску, який повинен сплатити
кожний член на такий фінансовий рік.
4. Початковий внесок будь-якого члена, який приєднується до
цієї Конвенції відповідно до пункту 2 статті 27, установлюється на
основі кількості голосів, погодженої з Радою, як умова його
приєднання, а також періоду поточного фінансового року, що
залишається на момент приєднання, але сума внесків, що підлягають
сплаті іншими членами в такому фінансовому році, залишаються без
зміни.
5. Внески сплачуються відразу після їхнього встановлення.
6. Якщо член після закінчення шести місяців після настання
дати, станом на яку його внесок підлягає сплаті, відповідно до
пункту 5 цієї статті не сплатив цілком свого внеску, Виконавчий
директор пропонує цьому члену здійснити оплату якомога скоріше.
Якщо після закінчення шести місяців після пропозиції Виконавчого
директора цей член все одно не сплатив свого внеску, то він
тимчасово позбавляється права голосу в Раді й Виконавчому комітеті
доти, доки цілком не сплатить свого внеску.
7. Член, тимчасово позбавлений права голосу відповідно до
пункту 6 цієї статті, не втрачає жодних інших своїх прав і не
звільняється від будь-яких своїх зобов'язань за цією Конвенцією,
якщо Рада не прийме іншого рішення шляхом проведення спеціального
голосування. Він продовжує бути відповідальним за сплату свого
внеску та за виконання будь-яких інших своїх фінансових
зобов'язань за цією Конвенцією.
8. Кожного фінансового року Рада публікує засвідчений
аудиторами звіт про надходження й витрати за попередній фінансовий
рік.
9. Перед припиненням своєї діяльності Рада вживає заходів для
врегулювання своїх зобов'язань, а також для передачі своїх звітів
й активів.
Стаття 22
Економічні положення
Рада в належний час може розглянути питання про можливі
переговори стосовно нової міжнародної угоди чи конвенції з
економічними положеннями й доповісти членам, зробивши такі
рекомендації, які вона вважатиме доцільними. Рада, коли
вважатиметься, що такі переговори можуть бути успішно завершені,
може звернутися до Генерального секретаря Конференції Організації
Об'єднаних Націй з торгівлі й розвитку з проханням скликати
конференцію повноважних представників.
ЧАСТИНА III
Прикінцеві положення
Стаття 23
Депозитарій
1. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй цією
Конвенцією призначається як депозитарій цієї Конвенції.
2. Депозитарій повідомляє всім Урядам, що підписали Конвенцію
або приєдналася до неї, про кожний випадок підписання,
ратифікації, прийняття, затвердження, тимчасового застосування
цієї Конвенції й приєднання до неї, а також про кожне повідомлення
й попередження, отримані відповідно до статей 29 й 32.
Стаття 24
Підписання
Ця Конвенція є відкритою для підписання в Штаб-квартирі
Організації Об'єднаних Націй з 1 травня 1995 року до
30 червня 1995 року включно Урядами держав, перелічених у додатку.
Стаття 25
Ратифікація, прийняття, затвердження
1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або
затвердженню кожним Урядом, що її підписав, згідно з його
відповідними конституційними процедурами.
2. Ратифікаційна грамота або документ про прийняття чи
затвердження передаються на зберігання депозитарієві не пізніше
30 червня 1995 року. Проте Рада може надати одну чи більше
відстрочок будь-якому Урядові, що підписав цю Конвенцію, який не
може передати свого документа до цієї дати. Рада повідомляє
депозитарієві про всі такі відстрочки.
Стаття 26
Тимчасове застосування
Будь-який Уряд, що підписав цю Конвенцію, та будь-який інший
Уряд, який має право підписати цю Конвенцію або заява якого про
приєднання є затвердженою Радою, може передати на зберігання
депозитарієві заяву про тимчасове застосування. Будь-який Уряд,
який передає на зберігання таку заяву, тимчасово застосовує цю
Конвенцію згідно з нормативно-правовими актами й тимчасово
вважається стороною цієї Конвенції.
Стаття 27
Приєднання
1. Будь-який Уряд, державу якого зазначено в додатку, може
приєднатися до цієї Конвенції до 30 червня 1995 року включно, за
винятком випадків, коли Рада може надати одну чи більше відстрочок
будь-якому Урядові, який не передав на зберігання свого документа
до цієї дати.
2. Після 30 червня 1995 року ця Конвенція є відкритою для
приєднання Урядами всіх держав на умовах, які Рада вважає
доцільними. Приєднання здійснюється шляхом передачі на зберігання
депозитарієві документа про приєднання. У таких документах про
приєднання повинно бути зазначено, що Уряд приймає всі умови,
установлені Радою.
3. У випадках, коли для цілей виконання цієї Конвенції
зазначаються члени, перелічені в додатку, будь-який член, Уряд
якого приєднався до цієї Конвенції на умовах, запропонованих Радою
відповідно до цієї статті, уважається внесеним до додатка.
Стаття 28
Набрання чинності
1. Ця Конвенція набирає чинності з 1 липня 1995 року, якщо
ратифікаційні грамоти або документи про прийняття, затвердження чи
приєднання, або заяви про тимчасове застосування передані на
зберігання не пізніше 30 червня 1995 року від імені Урядів,
держави яких перелічено в частині А додатка та які мають разом
щонайменше 88% загальної кількості голосів, зазначених у частині А
додатка.
2. Якщо ця Конвенція не набирає чинності відповідно до
пункту 1 цієї статті, Уряди, які передали на зберігання
ратифікаційні грамоти або документи про прийняття, затвердження чи
приєднання, або заяви про тимчасове застосування, за взаємною
згодою можуть вирішити, що вона набирає чинності для них.
Стаття 29
Вихід
Будь-який член може вийти з Конвенції наприкінці будь-якого
фінансового року шляхом надіслання депозитарієві письмового
повідомлення про вихід щонайменше за 90 днів до закінчення такого
фінансового року, але цим він не звільняється від зобов'язань за
цією Конвенцією, які не виконані до закінчення такого фінансового
року. Водночас член інформує Раду про вжиті заходи.
Стаття 30
Виключення
Якщо Рада вважає, що будь-який член порушує свої зобов'язання
за цією Конвенцією, і вирішує, що таке порушення завдає серйозної
шкоди виконанню цієї Конвенції, вона може шляхом проведення
спеціального голосування виключити такого члена з Ради. Рада
негайно повідомляє депозитарієві про будь-яке таке рішення. Після
закінчення дев'яноста днів з дати ухвалення Радою рішення цей член
перестає бути членом Ради.
Стаття 31
Порядок розрахунків
1. Рада визначає порядок розрахунків, який вона вважає
справедливим, із членом, який вийшов із цієї Конвенції чи
виключається з Ради або який в інший спосіб перестав бути стороною
цієї Конвенції. Рада утримує будь-які суми, уже сплачені таким
членом. Такий член зобов'язаний сплатити Раді будь-які належні з
нього суми.
2. Після закінчення строку дії цієї Конвенції будь-який член,
зазначений у пункті 1 цієї статті, не має права на будь-яку частку
надходжень від ліквідації чи будь-яких інших активів Ради; на
нього також не покладається будь-яка частина можливого дефіциту
Ради.
Стаття 32
Унесення поправок
1. Рада може шляхом проведення спеціального голосування
рекомендувати членам унесення поправок до цієї Конвенції. Поправки
набирають чинності через 100 днів після одержання депозитарієм
повідомлення про прийняття від членів-експортерів, які мають дві
третини загальної кількості голосів членів-експортерів та від
членів-імпортерів, які мають дві третини загальної кількості
голосів членів-імпортерів, або в такий пізніший строк, який може
встановити Рада шляхом проведення спеціального голосування. Рада
може встановити час, у межах якого кожний член повідомляє
депозитарієві про прийняття ним поправок, і якщо до цього часу
поправка не набирає чинності, то вона вважається знятою. Рада
надає депозитарієві інформацію, необхідну для визначення того, чи
є отримані повідомлення про прийняття достатніми для набрання
поправкою чинності.
2. Будь-який член, від імені якого не надіслано повідомлення
про прийняття поправки до дати, станом на яку така поправка
набирає чинності, перестає із зазначеної дати бути стороною цієї
Конвенції, якщо такий член не переконає Раду в тому, що прийняття
не могло бути забезпечено вчасно через труднощі в завершенні його
конституційних процедур, і Рада не вирішить продовжити для такого
члена строк, установлений для прийняття. Такий член не вважається
зобов'язаним такою поправкою доти, доки він не повідомить про її
прийняття.
Стаття 33
Строк, продовження й припинення дії
1. Ця Конвенція залишається чинною до 30 червня 1998 року,
якщо її дії не буде продовжено відповідно до пункту 2 цієї статті
або якщо її дії не буде припинено відповідно до пункту 3 цієї
статті, або якщо її не буде замінено до зазначеної дати новою
угодою або конвенцією, стосовно яких можуть вестися переговори
відповідно до статті 22.
2. Рада шляхом проведення спеціального голосування може
продовжити дію цієї Конвенції після 30 червня 1998 року на
подальші строки, що не перевищують двох років у кожному окремому
випадку. Будь-який член, який не погоджується на таке продовження
дії цієї Конвенції, інформує про це Раду щонайменше за тридцять
днів до набрання цим продовженням дії чинності. Такий член
перестає бути стороною цієї Конвенції з початку строку продовження
дії, але цим він не звільняється від будь-яких зобов'язань за цією
Конвенцією, які не виконані до цієї дати.
3. Будь-коли Рада може шляхом проведення спеціального
голосування ухвалити рішення про припинення дії цієї Конвенції
починаючи з такої дати й на таких умовах, які вона може
встановити.
4. Після припинення дії цієї Конвенції Рада продовжує
існувати протягом такого часу, який може бути необхідним для
здійснення її ліквідації, й має такі повноваження та виконує такі
обов'язки, які можуть бути необхідними для цієї мети.
5. Рада повідомляє депозитарієві про будь-які заходи, ужиті
відповідно до пункту 2 або 3 цієї статті.
Стаття 34
Зв'язок преамбули з Конвенцією
Ця Конвенція охоплює преамбулу Міжнародної угоди про зерно
1995 року.
На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином
на те вповноважені своїми Урядами, підписали цю Конвенцію в дні,
зазначені навпроти їхніх підписів.
Учинено в м. Лондон 7 грудня 1994 року, причому тексти цієї
Конвенції англійською, іспанською, російською та французькою
мовами є рівноавтентичними.

Додаток
до Конвенції про торгівлю
зерном 1995 року

Розподіл голосів відповідно до статті 11
(з 1 липня 1995 року до 30 червня 1998 року)

Частина A
Австралія 122
Австрія 5
Алжир 15
Аргентина 97
Барбадос 5
Болівія 5
Ватикан 5
Еквадор 5
Європейське Співтовариство 443
Єгипет, Арабська Республіка 55
Ємен, Республіка 5
Ізраїль 8
Індія 32
Ірак 9
Іран, Ісламська Республіка 9
Канада 243
Корея, Республіка 26
Кот-д'Івуар 5
Куба 6
Маврикій 5
Мальта 5
Марокко 10
Норвегія 11
Пакистан 14
Панама 5
Південна Африка 16
Російська Федерація 100
Саудівська Аравія 17
Сполучені Штати Америки 475
Туніс 5
Туреччина 7
Угорщина 13
Фінляндія 5
Швейцарія 15
Швеція 10
Японія 187
2000
Частина B
Бангладеш 9
Білорусь 5
Болгарія 7
Бразилія 32
В'єтнам 5
Венесуела 13
Гана 5
Гватемала 5
Домініканська Республіка 5
Естонія 5
Ефіопія 5
Заїр 5
Замбія 5
Зімбабве 5
Індонезія 9
Йорданія 5
Казахстан 5
Кенія 5
Китай, Народна Республіка 77
Кіпр 5
Колумбія 5
Кувейт 5
Латвія 5
Литва 5
Малайзія 8
Мексика 28
Нігерія 6
Нова Зеландія 5
Парагвай 5
Перу 9
Польща 31
Румунія 14
Сальвадор 5
Сенегал 5
Сірійська Арабська Республіка 7
Словаччина 6
Словенія 5
Судан 5
Таїланд 17
Тайвань 26
Танзанія 5
Тринідад і Тобаго 5
Узбекистан 14
Україна 8
Уругвай 5
Філіппіни 7
Чеська Республіка 6
Чилі 6
Шрі-Ланка 5
Ямайка 5



вгору