Конвенція про статус апатридів (укр/рос)
ООН; Конвенція, Зразок, Міжнародний документ від 28.09.1954
Документ 995_232, чинний, поточна редакція — Приєднання від 11.01.2013, підстава - 23-VII
( Остання подія — Набрання чинності для України міжнародного договору, відбулась 23.06.2013, підстава - v1646321-13. Подивитися в історії? )

КОНВЕНЦІЯ
про статус апатридів
(укр/рос)

Дата підписання:

28.09.1954

Дата приєднання:

11.01.2013

Дата набрання чинності для України:

23.06.2013

{ Додатково див. Статус Конвенції }

{Про приєднання до Конвенції див. Закон № 23-VII від 11.01.2013}

Офіційний переклад

Преамбула

Високі Договірні Сторони,

Беручи до уваги, що Статут Організації Об'єднаних Націй і Загальна декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 10 грудня 1948 року, встановили принцип, відповідно до якого всі люди користуються основними правами і свободами без дискримінації,

Беручи до уваги, що Організація Об'єднаних Націй неодноразово виявляла свій глибокий інтерес до долі апатридів і докладала зусиль для забезпечення апатридам якомога ширшого користування цими основними правами і свободами,

Беручи до уваги, що лише ті апатриди, які є також біженцями, охоплюються Конвенцією про статус біженців від 28 липня 1951 року, і що існує багато апатридів, не охоплених цією Конвенцією,

Беручи до уваги, що бажано врегулювати і поліпшити статус апатридів за допомогою міжнародної угоди,

Домовилися про таке:

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Визначення терміну "Апатрид"

1. Для цілей цієї Конвенції термін "апатрид" означає особу, яка не розглядається як громадянин будь-якою Державою згідно з її законом.

2. Положення цієї Конвенції не поширюються:

(і) На осіб, які на цей час отримують захист або допомогу інших органів або установ Організації Об'єднаних Націй, окрім Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців, доки вони отримують такий захист або допомогу;

(ii) На осіб, які визнані компетентними органами влади країни, в якій вони проживають, як такі, що мають права і зобов'язання, пов'язані з громадянством цієї країни;

(iii) На осіб, стосовно яких існують серйозні підстави припускати, що вони:

(а) Скоїли злочин проти миру, військовий злочин або злочин проти людства, як визначено в міжнародних актах, розроблених з метою вжиття заходів стосовно таких злочинів;

(b) Скоїли тяжкий злочин неполітичного характеру поза межами країни їхнього проживання до того, як вони були допущені в цю країну;

(с) Винні у вчиненні діянь, що суперечать цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 2
Загальні зобов’язання

У кожного апатрида є зобов'язання перед країною, в якій він знаходиться, згідно з якими, зокрема, він повинен дотримуватися законів та нормативних актів цієї країни, а також заходів, які вживаються для підтримання громадського порядку.

Стаття 3
Неприпустимість дискримінації

Договірні Держави застосовують положення цієї Конвенції до апатридів без будь-якої дискримінації за ознакою їхньої раси, релігії або країни їхнього походження.

Стаття 4
Релігійні переконання

Договірні Держави надають апатридам, що знаходяться на їхніх територіях, принаймні таке ж сприятливе становище, як і своїм власним громадянам, стосовно свободи сповідувати свою релігію і свободи надавати своїм дітям релігійне виховання.

Стаття 5
Права, які надаються незалежно від цієї Конвенції

Ніщо в цій Конвенції не порушує жодних прав і переваг, наданих апатридам будь-якою Договірною Державою незалежно від цієї Конвенції.

Стаття 6
Вираз "за таких самих обставин"

У цій Конвенції вираз "за таких самих обставин" означає, що будь-які вимоги (включаючи вимоги стосовно строку та умов перебування або проживання в країні), яким конкретна особа мала б відповідати для користування зазначеним правом, якби вона не була апатридом, повинні задовольнятись нею, за винятком вимог, які у силу їхньої характеру апатрид не в змозі виконати.

Стаття 7
Вилучення з принципу взаємності

1. Крім тих випадків, коли апатридам на підставі цієї Конвенції надається більш сприятливе правове становище, Договірна Держава надає їм становище, яким взагалі користуються іноземці.

2. Після закінчення трирічного строку проживання на території Договірних Держав усі апатриди звільняються від установленої законодавчим шляхом вимоги взаємності.

3. Кожна Договірна Держава й надалі надає апатридам права та переваги, на які вони, без усякої взаємності, мали право в день набуття чинності цією Конвенцією стосовно цієї Держави.

4. Договірні Держави прихильно ставляться до можливості надання апатридам, без усякої взаємності, прав і переваг, окрім тих, на які вони мають право відповідно до частин 2 і 3, і до можливого звільнення від вимоги взаємності апатридів, які не відповідають умовам, передбаченим у частинах 2 і 3.

5. Положення частин 2 і 3 застосовуються як до прав і переваг, зазначених у статтях 13, 18, 19, 21 і 22 цієї Конвенції, так і до прав та переваг, не передбачених у ній.

Стаття 8
Вилучення з виняткових заходів

Виняткові заходи, що можуть бути вжиті по відношенню до осіб, майна або інтересів громадян чи колишніх громадян іноземної Держави, не застосовуються Договірними Державами до апатридів виключно на підставі попереднього володіння ними громадянством зазначеної іноземної Держави. Договірні Держави, законодавство яких не допускає застосування викладеного в цій статті загального принципу, у відповідних випадках встановлюють вилучення в інтересах таких апатридів.

Стаття 9
Тимчасові заходи

Ніщо в цій Конвенції не позбавляє Договірну Державу права під час війни, за наявності інших надзвичайних і виняткових обставин вживати тимчасових заходів, які вона вважає необхідними в інтересах державної безпеки, до тієї чи іншої певної особи ще до з'ясування цією Договірною Державою, що вона справді є апатридом і що подальше застосування стосовно неї таких заходів необхідне в інтересах державної безпеки.

Стаття 10
Безперервність проживання

1. Якщо апатрид був депортований під час Другої Світової війни і відправлений на територію однієї з Договірних Держав і там проживає, то час такого примусового перебування розглядається як час законного проживання в межах цієї території.

2. Якщо апатрид був депортований під час Другої Світової війни з території однієї з Договірних Держав і до набуття чинності цією Конвенцією повернувся туди з метою оселитися там на постійне проживання, то період проживання до і після такої депортації розглядається як один неперервний період у всіх тих випадках, коли вимагається безперервність проживання.

Стаття 11
Апатриди-моряки

Якщо апатридами є особи, які несуть регулярну службу як члени екіпажів суден, що плавають під прапором однієї з Договірних Держав, то ця Держава прихильно ставиться до поселення цих осіб на своїй території і до видачі їм проїзних документів або ж надання їм тимчасового права в’їзду на її територію, зокрема з метою полегшення їхнього поселення в іншій країні.

Глава ІІ
ПРАВОВИЙ СТАТУС

Стаття 12
Особистий статус

1. Особистий статус апатрида визначається законами країни його доміцилія або, якщо в нього такого немає, - законами країни його проживання.

2. Права, раніше набуті апатридом і пов'язані з його особистим статусом, і, зокрема, права, які стосуються шлюбу, поважаються Договірною Державою за умови дотримання, у разі потреби, формальностей, приписаних законами зазначеної Держави, за умови, що зазначене право є таким, що було б визнано законами цієї Держави, якби ця особа не стала апатридом.

Стаття 13
Рухоме та нерухоме майно

Стосовно придбання рухомого і нерухомого майна та інших пов'язаних з ним прав, а також щодо орендних та інших договорів, які стосуються рухомого і нерухомого майна, Договірні Держави надають апатридам якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям.

Стаття 14
Авторські та промислові права

Що стосується захисту промислових прав, таких як права на винаходи, креслення і моделі, торгові марки, назви фірм і права на літературні, художні та наукові твори, то апатридам у тій країні, де вони мають своє звичайне місце проживання, надається такий самий захист, як і громадянам цієї країни. На території будь-якої іншої Договірної Держави їм надається такий самий захист, який надається на цій території громадянам країни, в якій вони мають звичайне місце проживання.

Стаття 15
Право асоціацій

Стосовно асоціацій неполітичного і неприбуткового характеру та професійних спілок Договірні Держави надають апатридам, які законно перебувають на їхній території, якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям.

Стаття 16
Право звернення до судів

1. Апатрид має право вільного звернення до судів на території всіх Договірних Держав.

2. На території Договірної Держави свого звичайного місця проживання апатрид користується тим же становищем, що й громадяни Держави у питаннях стосовно права звернення до судів, зокрема, у питаннях юридичної допомоги і звільнення від cautio judicatum solvi.

3. Апатриду в усіх інших країнах, окрім країни його звичайного проживання, надається таке ж становище, стосовно питань, зазначених у частині 2, як і громадянам країни його звичайного проживання.

Глава III
ПРИБУТКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 17
Робота за наймом

1. Договірні Держави надають апатридам, які законно перебувають на їхній території, якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям, стосовно їхнього права роботи за наймом.

2. Договірні Держави прихильно ставляться до можливості прирівнювання прав всіх апатридів щодо роботи за наймом з правами громадян, і, зокрема, тих апатридів, які потрапили на їхню територію в порядку виконання програми вербування робочої сили або відповідно до планів імміграції.

Стаття 18
Робота на власному підприємстві

Договірні Держави надають апатриду, який законно перебуває на їхній території, якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям, стосовно його права займатися самостійно сільським господарством, промисловістю, ремеслами і торгівлею, а також права засновувати торговельні та промислові компанії.

Стаття 19
Вільні професії

Кожна Договірна Держава надає апатридам, які законно перебувають на її території, мають диплом, визнаний компетентними органами влади цієї Держави та бажають займатися вільними професіями, якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям.

Глава IV
СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Стаття 20
Система пайків

Там, де існує обов’язкова для всього населення система пайків, яка регулює загальний розподіл дефіцитних продуктів, така система застосовується до апатридів на рівних із громадянами засадах.

Стаття 21
Житлове питання

Оскільки житлове питання регулюється законами чи нормативними актами, або знаходиться під контролем державної влади, Договірні Держави у цьому питанні надають апатридам, які законно перебувають на їхній території, якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям.

Стаття 22
Народна освіта

1. Стосовно початкової освіти Договірні Держави надають апатридам таке ж правове становище, що й громадянам.

2. Стосовно інших видів народної освіти, окрім початкової, і, зокрема, стосовно можливості доступу до навчання, визнання іноземних атестатів про шкільну освіту, дипломів і ступенів, звільнення від плати за право навчання і зборів, а також щодо надання стипендій, Договірні Держави надають апатридам якомога сприятливіше становище і, у всякому разі, не менш сприятливе, ніж те, яке за тих же обставин зазвичай надається іноземцям.

Стаття 23
Урядова допомога

Договірні Держави надають апатридам, які законно перебувають на їхній території, таке ж становище стосовно урядової допомоги і підтримки, яке надається їхнім громадянам.

Стаття 24
Трудове законодавство та соціальне забезпечення

1. Договірні Держави надають апатридам, які законно перебувають на їхній території, таке ж становище, як і громадянам, стосовно наведених нижче питань:

а) Винагороди за працю, включаючи допомогу на сім'ю, якщо така допомога є частиною винагороди за працю, тривалості робочого дня, понаднормової роботи, оплачуваних відпусток, обмеження роботи вдома, мінімального віку осіб, що працюють за наймом, навчання і професійної підготовки, праці жінок і підлітків та користування перевагами колективних договорів настільки, наскільки ці питання регулюються законами чи іншими нормативними актами або контролюються адміністративними органами влади;

b) Соціального забезпечення (законоположень, що стосуються зайнятості, нещасних випадків на роботі, професійних захворювань, материнства, хвороб, інвалідності, старості, смерті, безробіття, сімейних обов'язків та інших випадків, які відповідно до внутрішніх законів чи інших нормативних актів належать до сфери дії системи соціального забезпечення) з такими обмеженнями:

(і) Може існувати відповідний порядок збереження набутих прав і прав, що знаходяться в процесі набуття;

(ii) Національні закони або інші нормативні акти країни проживання можуть приписувати спеціальний порядок одержання повних або часткових виплат, що сплачується повністю з державних коштів, і допомоги, яка виплачується особам, які не виконали всі умови щодо внесків, необхідних для присудження нормальної пенсії.

2. На право на компенсацію за смерть апатрида, що стала наслідком нещасного випадку на роботі або професійного захворювання, не впливає та обставина, що отримувач проживає не на території Договірної Держави.

3. Договірні Держави надають апатридам переваги, що випливають з угод, укладених між ними, або тих, які можуть бути укладені між ними у майбутньому, про збереження набутих прав і прав, що знаходяться в процесі набуття, стосовно соціального забезпечення, за дотриманням лише тих умов, які застосовуються до громадян Держав, що підписали зазначені угоди.

4. Договірні Держави прихильно ставитимуться до питання про поширення, наскільки це можливо, на апатридів переваг, що випливають з подібних угод, які в будь-який час можуть бути чинними між такими Договірними Державами і Державами, які не є Сторонами договору.

Глава V
АДМІНІСТРАТИВНІ ЗАХОДИ

Стаття 25
Адміністративна допомога

1. Коли для користування правом апатриду зазвичай потрібна допомога органів влади іноземної держави, до яких ці апатриди не можуть звертатися, Договірна Держава, на території якої проживає апатрид, вживає заходів для того, щоб така допомога була надана йому її власними органами влади.

2. Орган чи органи влади, зазначені в частині 1, видають, або під власним наглядом забезпечують видачу апатридам документів або посвідчень, які зазвичай видаються іноземцям органами влади або за посередництва органів влади держав, громадянами яких вони є.

3. Видані в цьому порядку документи або посвідчення замінюють офіційні документи, що видаються іноземцям органами влади або за посередництва органів влади держав, громадянами яких вони є, і визнаються дійсними, доки не доведено, що вони недійсні.

4. За винятком випадків особливих пільг, що надаються малозабезпеченим особам, за зазначені в цій статті послуги може стягуватися плата, яка проте, є помірною і відповідає тій, яка стягується з громадян за аналогічні послуги.

5. Положення цієї статті не завдають шкоди положенням статей 27 і 28.

Стаття 26
Свобода пересування

Кожна Договірна Держава надає апатридам, які законно перебувають на її території, право вибору місця проживання і вільного пересування в межах її території, за умови дотримання всіх правил, які зазвичай застосовуються до іноземців за таких самих обставин.

Стаття 27
Посвідчення особи

Договірні Держави видають посвідчення особи апатридам, що перебувають на їхній території і не мають чинного проїзного документу.

Стаття 28
Проїзні документи

Договірні Держави видають апатридам, які законно перебувають на їхній території, проїзні документи для пересування за межами їхньої території, якщо тільки цьому не перешкоджають вагомі причини державної безпеки і громадського порядку; до таких документів застосовуються положення додатку до цієї Конвенції. Договірні Держави можуть видавати такі проїзні документи будь-якому іншому апатриду в межах їхньої території; вони, зокрема, прихильно ставляться до питання про видання таких проїзних документів апатридам в межах їхньої території, які не мають можливості одержати проїзний документ у країні свого законного проживання.

Стаття 29
Податки

1. Договірні Держави не обкладають апатридів жодними митами, зборами або податками, на додаток до тих, або вищими за ті, які за аналогічних умов стягуються або можуть стягуватися з власних громадян у таких ситуаціях.

2. Положення попередньої частини жодною мірою не виключають застосування до апатридів законів і нормативних актів, які стосуються зборів за видання іноземцям адміністративних документів, у тому числі й посвідчень особи.

Стаття 30
Вивіз майна

1. Договірна Держава згідно зі своїми законами і нормативними актами дозволяє апатридам вивіз майна, яке вони привезли із собою на їхню територію, в іншу країну, в яку їм надане право в'їзду для поселення.

2. Договірна Держава прихильно ставиться до клопотань апатридів про дозвіл на вивезення майна, необхідного їм для їхнього поселення в інших країнах, в які їм надане право в'їзду, де б це майно не знаходилося.

Стаття 31
Вислання

1. Договірні Держави не висилають апатрида, що законно перебуває на їхній території, окрім як в інтересах державної безпеки або громадського порядку.

2. Висилання такого апатрида проводиться тільки відповідно до рішень, винесених у судовому порядку. За винятком випадків, коли цьому перешкоджають вагомі інтереси державної безпеки, апатриду надається право представлення у своє виправдання доказів і оскарження в належних інстанціях або перед особою чи особами, спеціально призначеними компетентними органами влади, а також право мати для цих цілей своїх представників.

3. Договірні Держави надають таким апатридам достатній строк для одержання законного права на в'їзд до іншої країни. Договірні Держави зберігають за собою право застосовувати протягом цього терміну такі заходи внутрішнього характеру, які вважатимуть за необхідне.

Стаття 32
Натуралізація

Договірні Держави, наскільки це можливо, сприяють асиміляції та натуралізації апатридів. Зокрема, вони роблять все від них залежне для прискорення процедур стосовно натуралізації і можливого зменшення пов'язаних із ними зборів і витрат.

Глава VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 33
Відомості про національні законодавчі акти

Договірні Держави доводять до відома Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй тексти законів і нормативних актів, які вони можуть ухвалювати з метою гарантувати виконання положень цієї Конвенції.

Стаття 34
Вирішення спорів

Усі спори між Сторонами цієї Конвенції щодо її тлумачення або застосування, які не можуть бути вирішені іншим чином, на вимогу будь-якої зі Сторін, що сперечаються, передаються до Міжнародного суду ООН.

Стаття 35
Підписання, ратифікація і приєднання

1. Ця Конвенція відкрита для підписання в Центральних установах Організації Об'єднаних Націй до 31 грудня 1955 року.

2. Конвенція відкрита для підписання від імені:

(а) будь-якої Держави – члена Організації Об'єднаних Націй;

(b) будь-якої іншої Держави, запрошеної для участі в Конференції Організації Об'єднаних Націй з питання статусу апатридів; та

(с) будь-якої Держави, запрошеної Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй підписати цю Конвенцію або приєднатися до неї.

3. Ця Конвенція підлягає ратифікації і ратифікаційні грамоти депонуються у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

4. Конвенція відкрита для приєднання Державами, зазначеними в частині 2 цієї статті. Приєднання відбувається шляхом депонування грамоти про приєднання у Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 36
Положення про територіальне застосування Конвенції

1. Будь-яка Держава може під час підписання чи ратифікації Конвенції або приєднання до неї заявити, що дія Конвенції поширюється на всі або деякі території, за міжнародні відносини яких ця Держава несе відповідальність. Така заява набуває чинності з дати набуття чинності Конвенцією для заінтересованої Держави.

2. Надалі подібне поширення дії Конвенції здійснюється шляхом повідомлення, адресованого Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй, і набуває чинності в дев'яностий день після одержання Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй цього повідомлення або ж у день набуття чинності Конвенцією для заінтересованої Держави, якщо ця остання дата є пізнішою.

3. Стосовно тих територій, на які під час підписання, ратифікації або приєднання ця Конвенція не поширювалася, кожна заінтересована Держава розглядає можливість вжиття заходів, необхідних для поширення застосування цієї Конвенції на такі території, за згодою урядів таких територій, там, де це необхідно з причин конституційного характеру.

Стаття 37
Положення про федеративні держави

До Держав федеративного або не унітарного типу застосовуються такі положення:

(а) стосовно тих статей цієї Конвенції, що належать до сфери дії законодавчої юрисдикції федерального законодавчого органу влади, зобов'язання федерального уряду у зазначених межах відповідатимуть зобов'язанням Сторін цієї Конвенції, що не є федеративними державами;

(b) стосовно тих статей цієї Конвенції, що належать до сфери дії законодавчої юрисдикції кожної з Держав, провінцій або кантонів, які не зобов'язані відповідно до конституційного ладу федерації вживати законодавчих заходів, федеральний уряд якомога раніше доводить ці статті до відома відповідних органів влади Держав, провінцій або кантонів, супроводжуючи це повідомлення своїм схвальним відгуком;

(с) федеративна держава, яка є Стороною цієї Конвенції, на вимогу будь-якої іншої Договірної Держави, передану через Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй, надає довідку про існуючі у федерації та її складових частинах закони і практики стосовно будь-якого конкретного положення Конвенції із зазначенням того, якою мірою таке положення було втілене в життя законодавчим чи іншим шляхом.

Стаття 38
Застереження

1. Під час підписання, ратифікації або приєднання будь-яка Держава може робити застереження до статей Конвенції, за винятком статей 1, 3, 4, частини 1 статті 16 і статей 33-42 включно.

2. Будь-яка Держава, що зробила застереження відповідно до частини 1 цієї статті, може в будь-який час відмовитися від застереження шляхом повідомлення про це Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 39
Набуття чинності

1. Ця Конвенція набуває чинності на дев'яностий день від дня депонування шостої ратифікаційної грамоти або грамоти про приєднання.

2. Для кожної Держави, що ратифікує Конвенцію або приєднується до неї після депонування шостої ратифікаційної грамоти або акта про приєднання, Конвенція набуває чинності на дев'яностий день з дня депонування відповідною Державою своєї ратифікаційної грамоти або акта про приєднання.

Стаття 40
Денонсація

1. Будь-яка Договірна Держава може в будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом направлення повідомлення на ім’я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

2. Така денонсація набуває чинності для відповідної Договірної Держави через один рік з дня отримання повідомлення Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй.

3. Будь-яка Держава, що зробила заяву або направлення повідомлення на підставі статті 36, може в будь-який час після цього шляхом направлення повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй заявити, що дія Конвенції не поширюється на відповідну територію через рік після отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 41
Перегляд

1. Будь-яка Договірна Держава може шляхом направлення повідомлення на ім'я Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй у будь-який час вимагати перегляду цієї Конвенції.

2. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй рекомендує заходи, якщо у зв'язку з такою вимогою необхідно вжити будь-яких заходів.

Стаття 42
Повідомлення, які розсилає Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй повідомляє всім членам Організації Об'єднаних Націй і Державам, що не є її членами, зазначеним у статті 35:

(а) про підписання, ратифікації та приєднання відповідно до статті 35;

(b) про заяви і повідомлення відповідно до статті 36;

(с) про застереження та відмови від застережень відповідно до статті 38;

(d) про дату набуття чинності цією Конвенцією відповідно до статті 39;

(e) про денонсації та повідомлення відповідно до статті 40;

(f) про вимоги стосовно перегляду відповідно до статті 41.

НА ЗАСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані належним чином уповноважені представники підписали цю Конвенцію від імені своїх урядів.

ВЧИНЕНО у Нью-Йорку, двадцять восьмого дня вересня тисяча дев'ятсот п'ятдесят четвертого року, в одному примірнику, англійський, французький та іспанський тексти якого є однаково автентичними; цей примірник депонується в архіві Організації Об'єднаних Націй, і його завірені копії надаються всім членам Організації Об'єднаних Націй та державам, які не є її членами, зазначеним у статті 35.


ДОДАТОК

Частина 1

1. Проїзний документ, зазначений у статті 28 цієї Конвенції, вказує на те, що його власник є апатридом відповідно до умов Конвенції від 28 вересня 1954 р.

2. Документ складається принаймні двома мовами, одна з яких англійська або французька.

3. Договірні Держави розглядають можливість прийняття типового зразка проїзного документа, що додається.

Частина 2

Відповідно до правил країни, яка видає документ, діти можуть бути внесені до проїзного документа одного з батьків чи, за виняткових обставин, - до проїзного документа іншої дорослої особи.

Частина 3

Мито, яке стягується за видачу документа, не перевищує найменшого тарифу, який стягується за оформлення паспорта громадянина.

Частина 4

Окрім особливих і виняткових випадків, цей документ є чинним у якомога більшій кількості країн.

Частина 5

Документ має строк дії не менший за три місяці й не довший за два роки.

Частина 6

1. Поновлення чи продовження строку дії документа належить до компетенції органу, який його видав, якщо тільки власник документа не набув права законно проживати на іншій території та законно проживає на території зазначеного органу. Видача нового документа на тих самих умовах належить до компетенції органу, який видав попередній документ.

2. Дипломатичні чи консульські установи можуть бути уповноваженими продовжувати на термін не більше шести місяців чинність проїзних документів, виданих урядами їхніх країн.

3. Договірні Держави прихильно ставляться до можливості поновлення чи продовження строку дії проїзних документів або видачі нових документів апатридам, які більше законно не проживають на їхній території і не можуть отримати проїзний документ у країні законного проживання.

Частина 7

Договірні Держави визнають чинність документів, виданих відповідно до положень статті 28 цієї Конвенції.

Частина 8

Компетентні органи влади країни, до якої бажає в'їхати апатрид, ставлять візу на документ, власником якого є особа без громадянства, якщо такі органи влади готові дозволити цій особі в’їзд до країни і для цього потрібна віза.

Частина 9

1. Договірні Держави зобов'язуються видавати транзитні візи апатридам, які отримали візи для в’їзду на територію країни остаточного місця призначення.

2. У видачі таких віз може бути відмовлено з причин, які могли б бути підставою для відмови у візі будь-якому іноземцю.

Частина 10

Збір за видачу виїзних, в'їзних чи транзитних віз не може перевищувати найменшого тарифу за видачу віз власникам іноземних паспортів.

Частина 11

Коли апатрид одержав законне право проживання на території іншої Договірної Держави, відповідальність за видачу нового документа, згідно з положеннями та умовами статті 28, покладається на компетентний орган влади такої території, а апатрид має право звернутися до такого компетентного органу влади.

Частина 12

Орган влади, який видає новий документ, вилучає попередній документ і повертає його до країни, яка його видала, якщо в цьому документі вказано на необхідність такого повернення; в іншому випадку орган влади вилучає документ і анулює його.

Частина 13

1. Проїзний документ, виданий відповідно до статті 28 цієї Конвенції, якщо він не обумовлює протилежного, дає право його власнику у будь-який час протягом строку його дії повертатися на територію держави, яка видала цей документ. У будь-якому випадку строк, протягом якого власник документа має право повернутися на територію країни, яка видала документ, не може бути меншим за три місяці, крім випадків, коли країна, до якої має намір в'їхати особа без громадянства, не вимагає наявності проїзного документа з правом повернення.

2. Згідно з положеннями попереднього пункту Договірна Держава може вимагати від власника документа виконання формальностей, які можуть передбачатися для виїзду з її території чи повернення на неї.

Частина 14

Винятково згідно з умовами частини 13 положення цього Додатку жодним чином не впливають на закони та нормативні акти, які регулюють умови в'їзду, транзиту, проживання, поселення і виїзду з територій Договірних Держав.

Частина 15

Ні видача документа, ні записи, які в ньому зроблені, не визначають і не впливають на статус власника, зокрема щодо його громадянства.

Частина 16

Видача документа ніяким чином не надає його власнику права на захист дипломатичними та консульськими установами країни, яка видала документ, і тим самим не надає таким установам права на захист.


ТИПОВИЙ ЗРАЗОК ПРОЇЗНОГО ДОКУМЕНТА

Рекомендується, щоб документ мав форму брошури (приблизно 15 х 10 сантиметрів), надрукованої таким чином, щоб будь-яке підтирання чи зміну за допомогою хімічних або інших засобів можна було відразу помітити виявити, і щоб слова "Конвенція від 28 вересня 1954 року" були надруковані на кожній сторінці, постійно повторюючись, мовою країни, що видала документ.

(Обкладинка брошури)

ПРОЇЗНИЙ ДОКУМЕНТ
(Конвенція від 28 вересня 1954 року)

№ ______

(1)

ПРОЇЗНИЙ ДОКУМЕНТ
(Конвенція від 28 вересня 1954 року)

Строк дії цього документа закінчується _____________________
якщо він не продовжений або не поновлений.

Прізвище ______________________________________________
Ім'я (імена) _____________________________________________
Його супроводжують _________________________ дитина (діти)
1. Цей документ видано з єдиною метою надати його власникові проїзний документ, який може використовуватись замість національного паспорта. Він не завдає шкоди і жодним чином не зачіпає національність його власника.
2. Власник документа має дозвіл на повернення до _______________ [тут вказати країну, органи якої видають цей документ] або до _______________, якщо далі не вказана пізніша дата. [Період, протягом якого власник документа може повернутися, повинен становити не менше трьох місяців, окрім тих випадків, коли країна, до якої має намір в’їхати власник, не вимагає наявності проїзного документа згідно з правом на повернення.]
3. Якщо власник документа поселяється в іншій країні, ніж та, яка видала йому цей документ, він повинен, якщо знову бажає здійснити подорож, звернутися до компетентних органів влади своєї країни проживання за новим документом. [Попередній проїзний документ буде вилучено органом, який видає новий документ, та повернуто органу, який його видав.](1)

(Цей документ містить 32 стор., не враховуючи обкладинки.)

__________
(1) Речення в дужках може вписуватися урядами, які бажають це зробити.

_____________________________

(2)

Місце та дата народження: ___________________________
Рід занять __________________________________________
Теперішнє місце проживання: _________________________
*Дівоче прізвище та ім’я (імена) дружини: _______________
*Прізвище та ім’я чоловіка: ____________________________

Опис

Зріст: ______________________________________________
Волосся: ___________________________________________
Колір очей: _________________________________________
Ніс: ________________________________________________
Форма обличчя: _____________________________________
Колір обличчя: ______________________________________
Особливі прикмети: __________________________________

Діти, які супроводжують власника документа

Прізвище

Ім’я (імена)

Місце та дата народження

Стать

_________
_________
_________

_________
_________
_________

_________
_________
_________

________
________
________

__________
* Непотрібне викреслити.

(Цей документ містить 32 сторінки, не враховуючи обкладинки.)

____________________________

(3)

Фото власника документа та печатка органу, що видав документ

Відбитки пальців власника (якщо необхідно)

Підпис власника _______________

(Цей документ містить 32 сторінки, не враховуючи обкладинки)

_____________________________

(4)

1. Цей Документ дійсний для таких країн:
___________________________________
___________________________________
2. Документ або документи, на основі яких видано документ:
___________________________________
___________________________________

Виданий: ___________________________
Дата: _______________________________


Підпис та печатка органу,
який видав документ

Сплачено мито:

(Цей документ містить 32 сторінки, не враховуючи обкладинки)

_____________________________

(5)

Продовження чи поновлення строку дії документа

Сплачено мито:

Від __________
До ___________

Місце оформлення: ______________

Дата: __________

Підпис та печатка органу,
який продовжив чи поновив строк дії документа:.

Продовження чи поновлення строку дії документа

Сплачено мито:

Від ___________
До ___________

Місце оформлення: ______________

Дата: _________

Підпис та печатка органу,
який продовжив чи поновив строк дії документа:

(Цей документ містить 32 сторінки, не враховуючи обкладинки)

___________________________

(6)

Продовження чи поновлення строку дії документа

Сплачено мито:

Від _________
До _________

Місце оформлення: _______________

Дата: _______

Підпис та печатка органу,
який продовжив чи поновив строк дії документа:

____________________________

Продовження чи поновлення строку дії документа

Сплачено мито:

Від _________
До _________

Місце оформлення: ________________

Дата: _______

Підпис та печатка органу,
який продовжив чи поновив строк дії документа:

(Цей документ містить 32 сторінки, не враховуючи обкладинки)

____________________________

(7-32)

Візи

Прізвище власника документа повторюється у кожній візі.

(Цей документ містить 32 сторінки, не враховуючи обкладинки)


Конвенция
о статусе апатридов

Преамбула

Высокие Договаривающиеся стороны,

принимая во внимание, что Устав Организации Объединенных Наций и Всеобщая декларация прав человека, принятая Генеральной Ассамблей Организации Объединенных Наций 10 декабря 1948 года, установили принцип, согласно которому все люди должны пользоваться основными правами и свободами без какой бы то ни было дискриминации,

принимая во внимание, что Организация Объединенных Наций неоднократно проявляла свой глубокий интерес к судьбе апатридов и прилагала усилия к тому, чтобы обеспечить апатридам возможно более широкое пользование указанными основными правами и свободами, принимая во внимание, что только те апатриды, которые являются также беженцами, охватываются Конвенцией о статусе беженцев от 28 июля 1951 года и что имеется много апатридов, не охватываемых этой Конвенцией,

принимая во внимание, что желательно урегулировать и улучшить положение апатридов международным соглашением,

соглашаются о нижеследующем:

Глава I
Общие положения

Статья 1
Определение понятия "апатрид"

1. В настоящей Конвенции под словом "апатрид" подразумевается лицо, которое не рассматривается гражданином какого-либо государства в силу его закона.

2. Положения настоящей Конвенции не распространяются:

i) на лиц, которые в настоящее время пользуются защитой или помощью других органов или учреждений Организации Объединенных Наций, кроме Верховного комиссара Организации Объединенных Наций по делам беженцев;

ii) на лиц, за которыми компетентные власти страны, в которой они проживают, признают права и обязательства, связанные с гражданством этой страны;

iii) на лиц, в отношении которых имеются серьезные основания предполагать, что они:

a) совершили преступление против мира, военное преступление или преступление против человечества в определении, данном этим деянием в международных актах, составленных в целях принятия мер в отношении подобных преступлений;

b) совершили тяжкое преступление неполитического характера вне страны, давшей им убежище, и до того, как они были допущены в эту страну;

c) виновны в совершении деяний, противоречащих целям и принципам Организации Объединенных Наций.

Статья 2
Общие обязательства

У каждого апатрида существуют обязательства в отношении страны, в которой он находится, в силу которых, в частности, он должен подчиняться законам и постановлениям, а также мерам, принимаемым для поддержания общественного порядка.

Статья 3
Недопустимость дискриминации

Договаривающиеся государства будут применять положения настоящей Конвенции к апатридам без какой бы то ни было дискриминации по признаку их расы, религии или страны их происхождения.

Статья 4
Религиозные убеждения

Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, находящимся на их территориях, по меньшей мере столь же благоприятное положение, как и своим собственным гражданам, в отношении свободы исповедовать свою религию и свободы предоставлять своим детям религиозное воспитание.

Статья 5
Права, предоставленные независимо от настоящей Конвенции

Ничто в настоящей Конвенции не нарушает никаких прав и преимуществ, предоставленных апатридам каким-либо Договаривающимся государством независимо от настоящей Конвенции.

Статья 6
Выражение "при тех же обстоятельствах"

В настоящей Конвенции выражение "при тех же обстоятельствах" означает, что апатрид должен удовлетворять любым требованиям (включая требования, касающиеся срока и условий пребывания или проживания в стране), которым данное частное лицо должно было бы удовлетворять для пользования соответствующим правом, если бы оно не было апатридом, за исключением требований, которым в силу их характера апатрид не в состоянии удовлетворить.

Статья 7
Изъятия из принципа взаимности

1. Кроме тех случаев, когда апатридам на основании настоящей Конвенции предоставляется более благоприятное правовое положение, Договаривающееся государство будет предоставлять им положение, которым вообще пользуются иностранцы.

2. По истечении трехлетнего срока проживания на территории Договаривающихся государств все апатриды будут освобождены от установленного законодательным путем требования взаимности.

3. Каждое Договаривающееся государство будет и впредь предоставлять апатридам права и преимущества, на которые они, без всякой взаимности, имели право в день вступления в силу настоящей Конвенции в отношении данного государства.

4. Договаривающиеся государства благожелательно отнесутся к возможности предоставления апатридам, без всякой взаимности, прав и преимуществ, помимо тех, на которые они имеют право согласно пунктам 2 и 3, и к возможному освобождению от требования взаимности апатридов, которые не отвечают условиям, предусмотренным в пунктах 2 и 3.

5. Положения пунктов 2 и 3 применяются как к правам и преимуществам, упомянутым в статьях 13, 18, 19, 21 и 22 настоящей Конвенции, так и к правам и преимуществам, не предусмотренным в ней.

Статья 8
Изъятия из исключительных мер

Исключительные меры, которые могут быть применены в отношении лиц, имущества или интересов граждан или бывших граждан иностранного государства, не будут применяться договаривающимися государствами в отношении апатридов исключительно на основании предшествовавшего обладания ими гражданством данного иностранного государства. Договаривающиеся государства, законодательство которых не допускает применения выраженного в настоящей статье общего принципа, будут в соответствующих случаях устанавливать изъятия в интересах таких апатридов.

Статья 9
Временные мероприятия

Ничто в настоящей Конвенции не лишает Договаривающееся государство права во время войны или при наличии других чрезвычайных и исключительных обстоятельств принимать временно меры, которые оно считает необходимыми в интересах государственной безопасности, по отношению к тому или иному определенному лицу еще до выяснения этим Договаривающимся государством, что оно действительно является апатридом и что дальнейшее применение в отношении него таких мер необходимо в интересах государственной безопасности.

Статья 10
Непрерывность проживания

1. Если апатрид был депортирован во время второй мировой войны и отправлен на территорию одного из Договаривающихся государств и там проживает, то время такого принудительного пребывания будет рассматриваться как время законного проживания в пределах этой территории.

2. Если апатрид был депортирован во время второй мировой войны из территории одного из Договаривающихся государств и до вступления в силу настоящей Конвенции возвратился туда с целью обосноваться там на постоянное жительство, то период проживания до и после такой депортации будет рассматриваться как один непрерывный период во всех тех случаях, когда требуется непрерывность проживания.

Статья 11
Апатриды-моряки

Если апатридами являются лица, нормально служащие в экипажах кораблей, плавающих под флагом одного из Договаривающихся государств, то это государство благожелательно отнесется к поселению этих лиц на своей территории и к выдаче им проездных документов или же к предоставлению им временного права въезда не его территорию, в частности в целях облегчения их поселения в какой-либо другой стране.

Глава II
Правовой статус

Статья 12
Личный статус

1. Личный статус апатрида определяется законами страны его домициля или, если у него такового не имеется, законами страны его проживания.

2. Ранее приобретенные апатридом права, связанные с его личным статусом, и в частности права, вытекающие из брака, будут соблюдаться Договаривающимися государствами по выполнении, в случае надобности, формальностей, предписанных законами данного государства, при условии что соответствующее право является одним из тех прав, которые были бы признаны законами данного государства, если бы это лицо не стало апатридом.

Статья 13
Движимое и недвижимое имущество

В отношении приобретения движимого и недвижимого имущества и прочих связанных с ним прав, а также в отношении арендных и иных договоров, касающихся движимого и недвижимого имущества, Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам возможно более благоприятное положение и, во всяком случае, не менее благоприятное, чем то, каким при тех же обстоятельствах обычно пользуются иностранцы.

Статья 14
Авторские п промышленные права

Что касается защиты промышленных прав, как-то: прав на изобретения, чертежи и модели, торговые марки, название фирмы и прав на литературные, художественные и научные произведения, то апатридам в той стране, где они имеют свое обычное местожительство, будет предоставляться та же защита, что и гражданам этой страны. На территории любого другого Договаривающегося государства им будет предоставляться та же защита, что предоставляется на этой территории гражданам страны, в которой они имеют свое обычное местожительство.

Статья 15
Право ассоциаций

В отношении ассоциаций, не имеющих политического характера и не преследующих цели извлечения выгоды, и в отношении профессиональных союзов Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, законно проживающим на их территории, наиболее благоприятствуемое положение, соответствующее положению граждан иностранного государства при тех же обстоятельствах.

Статья 16
Право обращения в суд

1. Каждый апатрид имеет право свободного обращения в суды на территории всех Договаривающихся государств.

2. На территории Договаривающегося государства, в котором находится его обычное местожительство, каждый апатрид будет пользоваться в отношении права обращения в суд тем же положением, что и граждане, в частности в вопросах юридической помощи и освобождения от обеспечения уплаты судебных расходов.

3. Каждому апатриду во всех прочих странах, кроме страны его обычного проживания, будет в отношении вопросов, упомянутых в пункте 2, предоставляться то же положение, что и гражданам страны его обычного местожительства.

Глава III
Занятия, приносящие доход

Статья 17
Работа по найму

1. Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, законно проживающим на их территории, в отношении их права работы по найму наиболее благоприятное правовое положение, которым пользуются граждане иностранных государств при тех же обстоятельствах.

2. Договаривающиеся государства благожелательно отнесутся к возможности уравнения прав всех апатридов в отношении работы по найму с правами граждан и, в частности, тех апатридов, которые вступили на их территорию в порядке выполнения программы вербовки рабочей силы или согласно планам иммиграции.

Статья 18
Работа в собственном предприятии

Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, законно проживающим на их территории, возможно более благоприятное правовое положение и, во всяком случае, положение, не менее благоприятное, чем то, которым обычно пользуются иностранцы при тех же обстоятельствах в отношении права заниматься самостоятельно сельским хозяйством, промышленностью, ремеслами и торговлей, а также права учреждать торговые и промышленные товарищества.

Статья 19
Свободные профессии

Каждое Договаривающееся государство будет предоставлять апатридам, законно проживающим на его территории и имеющим диплом, признанный компетентными властями этого государства, желающим заниматься свободными профессиями, возможно более благоприятное правовое положение и, во всяком случае, положение, не менее благоприятное, чем то, которым обычно пользуются иностранцы при тех же обстоятельствах.

Глава IV
Социальное попечение

Статья 20
Система пайков

Там, где существует обязательная для всего населения система пайков, регулирующая общее распределение дефицитных продуктов, такая система применяется к апатридам на равных основаниях с гражданами.

Статья 21
Жилищный вопрос

Поскольку жилищный вопрос регулируется законами или постановлениями или находится под контролем государственной власти, Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, законно проживающим на их территории, возможно более благоприятное правовое положение и, во всяком случае, положение, не менее благоприятное, чем то, которым обычно пользуются иностранцы при тех же обстоятельствах.

Статья 22
Народное образование

1. В отношении начального образования Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам то же правовое положение, что и гражданам.

2. В отношении других видов народного образования, помимо начального, и в частности в отношении возможности учиться, признания иностранных аттестатов, дипломов и степеней, освобождения от платы за право учения и сборов, а также в отношении предоставления стипендий Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам возможно более благоприятное правовое положение и, во всяком случае, положение, не менее благоприятное, чем то, которым обычно пользуются иностранцы при тех обстоятельствах.

Статья 23
Правительственная помощь

Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, законно проживающим на их территории, то же положение в отношении правительственной помощи и поддержки, каким пользуются их граждане.

Статья 24
Трудовое законодательство и социальное обеспечение

1. Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам, законно проживающим на их территории, то же положение, что и гражданам, в отношении нижеследующего:

a) вознаграждения за труд, включая пособия на семью, если такие пособия являются частью вознаграждения за труд, продолжительности рабочего дня, сверхурочной работы, оплачиваемых отпусков, ограничения работы на дому, минимального возраста лиц, работающих по найму, ученичества и профессиональной подготовки, труда женщин и подростков и пользования преимуществами коллективных договоров, поскольку эти вопросы регулируются законами или постановлениями или контролируются административной властью;

b) социального обеспечения (законоположений, касающихся несчастных случаев на работе, профессиональных заболеваний, материнства, болезни, инвалидности, старости, смерти, безработицы, обязанностей в отношении семьи и других случаев, которые согласно внутренним законам или постановлениям предусматриваются системой социального обеспечения со следующими ограничениями:

i) может существовать надлежащий порядок сохранения приобретенных прав и прав, находящихся в процессе приобретения;

ii) законы или распоряжения страны проживания могут предписывать специальный порядок получения полного или частичного пособия, уплачиваемого полностью из государственных средств, и пособий, выплачиваемых лицам, не выполнившим всех условий в отношении взносов, требуемых для получения нормальной пенсии.

2. На право на компенсацию за смерть апатрида, явившуюся результатом несчастного случая на работе или профессионального заболевания, не будет влиять то обстоятельство, что выгодоприобретатель проживает не на территории Договаривающегося государства.

3. Договаривающиеся государства будут предоставлять апатридам преимущества, вытекающие из заключенных между собой или могущих быть заключенными в будущем соглашений о сохранении приобретенных прав и прав, находящихся в процессе приобретения, в отношении социального обеспечения, с соблюдением лишь тех условий, какие применяются к гражданам государств, подписавших упомянутые соглашения.

4. Договаривающиеся государства благожелательно отнесутся к вопросу о предоставлении, поскольку это возможно, апатридам преимуществ, вытекающих из подобных соглашений, которые в каждый данный момент могут быть в силе между этими Договаривающимися государствами и государствами, не участвующими в договоре.

Глава V
Административные меры

Статья 25
Административное содействие

1. Когда пользование каким-либо правом апатридами обычно требует содействия властей иностранного государства, к которым эти апатриды не могут обращаться, Договаривающиеся государства, на территории которых проживают упомянутые апатриды, будут принимать меры к тому, чтобы такое содействие оказывалось им их собственными властями.

2. Власть или власти, упомянутые в пункте 1, будут снабжать апатридов или обеспечат под своим наблюдением снабжение апатридов документами или удостоверениями, обычно выдаваемыми иностранцам властями или через посредство властей государств, гражданами которых они являются.

3. Выданные в этом порядке документы или удостоверения будут заменять официальные документы, выдаваемые иностранцам властями или через посредство властей государств, гражданами которых они являются, и будут признаваться действительными, пока не доказано, что они недействительны.

4. За исключением случаев особых льгот, предоставляемых неимущим лицам, за упомянутые в настоящей статье услуги может взиматься плата; такая плата, однако, будет умеренной и соответствовать той, которая за аналогичные услуги взимается с граждан.

5. Положения настоящей статьи не затрагивают положений статей 27 и 28.

Статья 26
Свобода передвижения

Каждое Договаривающееся государство будет предоставлять апатридам, законно пребывающим на его территории, право выбора места проживания и свободного передвижения в пределах его территории, при условии соблюдения всех правил, обычно применяемых к иностранцам при тех же обстоятельствах.

Статья 27
Удостоверение личности

Договаривающиеся государства будут выдавать удостоверение личности апатридам, находящимся на их территории и не обладающим действительными проездными документами.

Статья 28
Проездные документы

Договаривающиеся государства будут выдавать законно проживающим на их территории апатридам проездные документы для передвижения за пределами их территории, поскольку этому не препятствуют уважительные причины государственной безопасности и общественного порядка; к таким документам будут применяться положения приложенных к настоящей Конвенции правил. Договаривающиеся государства могут выдавать такие проездные документы любому другому находящемуся на их территории апатриду; они, в частности, благожелательно отнесутся к вопросу о выдаче подобных проездных документов находящимся на их территории апатридам, не имеющим возможности получить проездной документ в стране своего законного проживания.

Статья 29
Налоги

1. Договаривающиеся государства не будут облагать апатридов никакими пошлинами, сборами или налогами, кроме или выше тех, которые при аналогичных условиях взимаются или могут взиматься с собственных граждан.

2. Положения предыдущего пункта ни в коей мере не исключают применения к апатридам законов и постановлений, касающихся сборов за выдачу иностранцам административных документов, в том числе и удостоверений личности.

Статья 30
Вывоз имущества

1. Договаривающиеся государства в соответствии со своими законами и постановлениями будут разрешать апатридам вывоз имущества, привезенного ими с собой на их территорию, в другую страну, в которую им предоставлено право въезда для поселения.

2. Договаривающиеся государства отнесутся благожелательно к ходатайствам апатрида о разрешении на вывоз имущества, необходимого им для их поселения в других странах, в которые им предоставлено право въезда, где бы это имущество ни находилось.

Статья 31
Высылка

1. Договаривающиеся государства не будут высылать законно проживающих на их территории апатридов иначе как по соображениям государственной безопасности или общественного порядка.

2. Высылка таких апатридов будет производиться только во исполнение решений, вынесенных в судебном порядке. За исключением случаев, когда этому препятствуют уважительные соображения государственной безопасности, апатридам будет дано право представления в свое оправдание доказательств и обжалования в надлежащих инстанциях или перед лицом или лицами, особо назначенными надлежащими инстанциями, а также право иметь для этой цели своих представителей.

3. Договаривающиеся государства будут предоставлять таким апатридам достаточный срок для получения законного права на въезд в другую страну. Договаривающиеся государства сохраняют за собой право применять в течение этого срока такие меры внутреннего характера, которые они сочтут необходимыми.

Статья 32
Натурализация

Договаривающиеся государства будут по возможности облегчать ассимиляцию и натурализацию апатридов. В частности, они будут делать все от них зависящее для ускорения делопроизводства по натурализации и возможного уменьшения связанных с ними сборов и расходов.

Глава VI
Заключительные положения

Статья 33
Сведения о национальных законодательных актах

Договаривающиеся государства сообщат Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций текст законов и постановлений, изданных ими в целях проведения в жизнь настоящей Конвенции.

Статья 34
Разрешение споров

Все споры, возникающие между участниками настоящей Конвенции относительно ее толкования или применения, которые не могут быть разрешены иным способом, по требованию любой из спорящих сторон будут передаваться в Международный Суд.

Статья 35
Подписание, ратификация и присоединение

1. Настоящая Конвенция будет открыта для подписания в Центральных учреждениях Организации Объединенных Наций по 31 декабря 1965 года.

2. Настоящая Конвенция будет открыта для подписания от имени:

a) любого государства - члена Организации Объединенных Наций;

b) любого другого государства, получившего приглашение участвовать в конференции Организации Объединенных Наций по вопросу о статусе апатридов; и

c) любого государства, которому Генеральная Ассамблея Организации Объединенных Наций предложит подписать ее или присоединиться к ней.

3. Настоящая Конвенция будут ратифицирована, и ратификационные грамоты будут депонированы у Генерального секретаря Организации Объединенных Наций.

4. Настоящая Конвенция будет открыта для присоединения для государств, упомянутых в пункте 2 настоящей статьи. Присоединение будет производиться путем депонирования у Генерального секретаря Организации Объединенных Наций акта о присоединении.

Статья 36
Постановление о территориальном применении Конвенция

1. Любое государство может при подписании или ратификации Конвенции или присоединении к ней заявить, что действие настоящей Конвенции распространяется на все или некоторые территории, за международные отношения которых данное государство несет ответственность. Такое заявление вступит в силу в день вступления в силу Конвенции для данного государства.

2. В любой последующий момент подобное распространение действия Конвенции должно быть объявлено посредством уведомления, адресованного Генеральному секретарю Организации Объединенных Наций, и вступит в силу на девяностый день после получения Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций этого уведомления или же в день вступления в силу Конвенции для данного государства, если эта последняя дата является более поздней.

3. В отношении тех территорий, на которые при подписании, ратификации или присоединении настоящая Конвенция не распространялась, каждое заинтересованное государство рассмотрит вопрос о возможности принятия мер, необходимых для распространения применения настоящей Конвенции на такие территории, с согласия правительств таких территорий, там, где это необходимо по причинам конституционного характера.

Статья 37
Постановления о федеративных государствах

К государствам федеративного или неунитарного типа будут применяться следующие положения:

a) в отношении тех статей настоящей Конвенции, которые подпадают под законодательную юрисдикцию федеральной законодательной власти, обязательства федерального правительства будут в указанных пределах соответствовать обязательствам сторон в настоящей Конвенции, не являющихся федеративными государствами;

b) в отношении статей настоящей Конвенции, которые подпадают под законодательную юрисдикцию входящих в федерацию штатов, провинций или кантонов, не обязанных согласно конституционному строю федерации принимать законодательные меры, федеральное правительство при первой возможности осведомит об этих статьях надлежащие власти штатов, провинций или кантонов, сопроводив это сообщение своим благоприятным отзывом;

c) федеративные государства, являющиеся стороной в настоящей Конвенции, по требованию любого другого Договаривающегося государства, переданному через Генерального секретаря Организации Объединенных Наций, представят справку о существующих в федерации и ее составных частях законах и практике в отношении любого конкретного положения Конвенции с указанием того, в какой мере данное положение было проведено в жизнь законодательным или иным путем.

Статья 38
Оговорки

1. При подписании, ратификации или присоединении любое государство может делать оговорки к статьям Конвенции, за исключением статей 1, 3, 4, 16 (1) и 33-42 включительно.

2. Любое государство, сделавшее оговорку в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, может во всякое время отказаться от этой оговорки путем уведомления о том Генерального секретаря Организации Объединенных Наций.

Статья 39
Вступление в силу

1. Настоящая Конвенция вступит в силу на девяностый день со дня депонирования шестой ратификационной грамоты или акта о присоединении.

2. Для всех государств, ратифицировавших Конвенцию или присоединившихся к ней после депонирования шестой ратификационной грамоты или акта о присоединении, Конвенция вступит в силу на девяностый день со дня депонирования соответствующим государством своей ратификационной грамоты или акта о присоединении.

Статья 40
Денонсация

1. Любое договаривающееся государство может в любое время денонсировать настоящую Конвенцию посредством уведомления на имя Генерального секретаря Организации Объединенных Наций.

2. Такая денонсация вступит в силу для соответствующего Договаривающегося государства через один год со дня получения уведомления Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций.

3. Любое государство, сделавшее заявление или пославшее уведомление на основании статьи 36, может в любое время после этого, посредством уведомления на имя Генерального секретаря Организации Объединенных Наций, заявить, что Конвенция не будет распространяться на соответствующую территорию через год после получения Генеральным секретарем указанного уведомления.

Статья 41
Пересмотр

1. Любое Договаривающееся государство может посредством уведомления на имя Генерального секретаря Организации Объединенных Наций в любое время потребовать пересмотра настоящей Конвенции.

2. Генеральная Ассамблея Организации Объединенных Наций будет рекомендовать соответствующие меры, если в связи с таким требованием будет необходимо принять какие-либо меры.

Статья 41
Уведомления, рассылаемые Генеральным секретарем Организации Объединенных Наций

Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций будет сообщать всем членам Организации Объединенных Наций и государствам, не являющимся ее членами, упомянутым в статье 35:

a) о подписаниях, ратификациях и присоединениях, предусмотренных в статье 35;

b) о заявлениях и уведомлениях, предусмотренных в статье 36;

c) об оговорках и отказах от оговорок, предусмотренных в статье 38;

d) о дне вступления в силу настоящей Конвенции в соответствии со статьей 39;

e) о денонсациях и уведомлениях, предусмотренных в статье 40;

f) о требованиях пересмотра, поступивших на основании статьи 41.

В удостоверение чего нижеподписавшиеся, будучи должным образом уполномочены, подписали настоящую Конвенцию от имени своих правительств.

Совершено в Нью-Йорке сентября двадцать восьмого дня одна тысяча девятьсот пятьдесят четвертого года в одном экземпляре, английский, испанский и французский тексты которого являются равно аутентичными; этот экземпляр депонируется в архиве Организации Объединенных Наций, и заверенные копии его препровождаются всем членам Организации Объединенных Наций и государствам, не являющимся ее членами, упомянутым в статье 35.

__________
Принята 28 сентября 1954 г. Конференцией полномочных представителей, созванной в соответствии с резолюцией 526 А (XVII) Экономического и Социального Совета от 26 апреля 1954 г. Вступила в силу 6 июня 1960 года. По состоянию на 1 января 1989 г. 35 участников. СССР не участвует.

"СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы", М., "Международные отношения", 1989 год.



вгору